ПІД ТИСКОМ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ТА ГЕОПОЛІТИЧНИХ ВИКЛИКІВ: ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ВАЛЮТ ТА ЇХ РЕЗЕРВНИЙ СТАТУС
Ключові слова:
Глобальний монетарний устрій, міжнародні валюти, CBDC, резервні активи, діджиталізація, геополітикаАнотація
Діджиталізація та геополітичні виклики все більш активно розглядаються як передумови трансформації глобального монетарного устрою в напрямку більш виразної мультивалютності. Водночас у рамках традиційних теоретичних підходів наголошується на більш вірогідному статусі кво у зв’язку з тим, що резервний статус валют технологічно нейтральний. Альтернативні підходи вказують на нові технологічні можливості для інтернаціоналізації юаня, тому конкуренція між основними валютами посилиться не на користь долара США. Критичний огляд нових теоретичних підходів вказує на те, що прийняття роздрібної CBDC за інстанцію трансформації глобального монетарного устрою занадто безапеляційне. Діджиталізація вірогідно вплине на технологічну основу міжнародних трансакцій і посилить конкуренцію валют на рівні того, як вони забезпечують платіжні сервіси для клієнта. Але питання дизайну CBDC і кооперації між центробанками у сфері міжнародних розрахунків цифровими грішми зумовлює нові альтернативи (trade-offs), які сприяють більш традиційному баченню конкуренції між провідними валютами. Збереження попиту на резервні активи також розглядається як потужний фактор ригідності системи міжнародних валют.
Класифікація за JEL: E58, E59, O23, Q33.
Посилання
Козюк, В. (2015). Резервні валюти: глобальний периметр нестабільності.Астон.
Aiyar, S., Chen, J., Ebeke, C. H., Garcia-Saltos, R., Gudmundsson, T., Ilyina, A., Kangur, A., Kunaratskul, T., Rodriguez, S. L., Ruta, M., Schulze, T., Soderberg, G., & Trevino, J. P. (2023). Geo-economic fragmentation and the future of multilateralism. IMF Staff Discussion Note, No. 2023/001. Retrieved from: https://doi.org/10.5089/9798400229046.006
Arslanalp, S., Eichengreen, B., & Simpson-Bell, C. (2023). Gold as international reserves: Barbarius relic no more?. IMF Working Paper, WP/23/14. Retrieved from: https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2023/01/27/Gold-as-International-Reserves-A-Barbarous-Relic-No-More-528089
Arslanalp, S., Eichengreen, B., & Simpson-Bell, C. (2022). The stealth erosion of dollar dominance: Active diversifiers and the rise of nontraditional reserve currencies. IMF Working Paper, WP/22/58. Retrieved from: https://www.imf.org/en/ Publications/WP/Issues/2022/03/24/The-Stealth-Erosion-of-Dollar-DominanceActive-Diversifiers-and-the-Rise-of-Nontraditional-515150
Auer, R., Cornelli, G., & Frost, J. (2020). Rise of the central bank digital currencies: Drivers, approaches and technologies. BIS Working Paper, No.880. Retrieved from: https://www.bis.org/publ/work880.pdf
Auer, R., Frost, J., Gambacorta, L., Monnet, C., Rice, T., & Shin, H. S. (2022). Central bank digital currencies: motives, economic implications, and the research frontier. BIS Working Papers, No. 976. Retrieved from:https://www.bis.org/publ/work976.pdf
Beck, R., & Weber, S. (2010). Should larger reserve holdings be more diversified?. ECB Working Paper, 1193. Retrieved from: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1600727
Blanchard, O., & Milesi-Feretti, G.-M. (2009). Global imbalances: In midstream?. IMF Staff Discussion Note, SDN/09/29. Retrieved from: https://www.imf.org/external/pubs/ft/spn/2009/spn0929.pdf
Brunnermeier, M., James, H., & Landau, J.-P. (2019). The digitalization of money. NBER Working Paper, No. 26300. Retrieved from: https://doi.org/10.3386/w26300
Buckley, R. P., & Trzecinski, M. (2023). Central Bank Digital Currencies and the global financial system: the dollar dethroned?. Capital Markets Law Journal, 18(2), 137-171. Retrieved from: https://ssrn.com/abstract=4254354
Chahrour, R., & Valchev, R. (2023). The dollar in the era of international retrenchment. NBER Working Paper, No. 31405. Retrieved from: https://doi.org/10.3386/w31405
Chorzempa, M. (2021). China, the United States, and central bank digital currencies: how important is it to be first?. China Economic Journal, 14(1), 102-115. Retrieved from: https://doi.org/10.1080/17538963.2020.1870278
Clayton, C., Dos Santos, A., Maggiori, M., & Schregger, J. (2022). Internationalizing like China. NBER Working Paper, No. 30336. Retrieved from: https://doi.org/10.3386/w30336
Cohen, B. J., & Benney, T. M. (2014). What does the international currency system really look like?. Review of International Political Economy, 21(5), 1017–1041. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/24673031
Cohen, B. J. (2015). Currency power: Understanding monetary rivalry. Princeton University Press.
Cohen, B. J. (2012). The benefits and costs of an international currency: Getting the calculus right. Open Economies Review, 23, 13-31. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1007/s11079-011-9216-2
Cohen, B. J. (2006). The macrofoundations of monetary power. In D. M. Andrews (Ed.), International monetary power (pp. 41-75). Cornell University Press. Retrieved from: https://escholarship.org/content/qt8xb2p5rx/qt8xb2p5rx_noSplash_4edb3639520fbfa10d1faba3bb36ab6a.pdf?t=krnd8h
Cohen, B. J. (1998). The geography of money. Cornell University Press.
Cohen, B. J. (1971). The future of sterling as an international currency. Macmillan.
Cohen, B. J. (1966). Adjustment costs and the distribution of new reserves. Princeton Studies in International Finance, No. 18. Retrieved from: https://ies.princeton.edu/pdf/S18.pdf
Cong, L.W., & Mayer, S. (2022). The coming battle of digital currencies. AEP Working Paper, No. 2022-04. Retrieved from: https://www.jbs.cam.ac.uk/wp-content/uploads/2022/05/2022-ccaf-conference-paper-cong-mayer.pdf
Cooper, R. (2009). The future of the dollar. PIIE Policy Briefs, PB09-21. Retrieved from: https://www.piie.com/sites/default/files/publications/pb/pb09-21.pdf
Eichengreen, B., Macaire, C., Mehl, A., Monnet, E., & Naef, A. (2022). Is capital account convertibility required to acquire reserve currency status. CEPR Discussion Papers, DP17498. Retrieved from: https://cepr.org/publications/dp17498
Eichengreen, B., Mehl, A., & Chitu, L. (2017). Mars or Mercury? The geopolitics of international currency choice. NBER Working Paper, No. 24145. Retrieved from: https://doi.org/10.3386/w24145
Eichengreen, B., & Flandreau, M. (2012). The Federal Reserve, the Bank of England, and the rise of the dollar as an international currency, 1914–1939. Open Economies Review, 23(1), 57-87. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1717802
Eichengreen, B., & Flandreau, M. (2009). The rise and fall of the dollar (or when did the dollar replace sterling as the leading reserve currency?). European Review of Economic History, 13(3), 377-411. Retrieved from:https://doi.org/10.1017/S1361491609990153
Eichengreen, B., & Viswanath-Natraj, G. (2022). Stablecoins and central bank digital currencies: policy and regulatory challenges. Asian Economic Papers, 21(1), 29-46. Retrieved from: https://doi.org/10.48550/arXiv.2202.07564
Eichengreen, B. (2021, Aug 9). Will central bank digital currencies doom the dollar dominance. Project Syndicate. Retrieved from: https://www.projectsyndicate.org/commentary/central-bank-digital-currencies-will-not-enddollar-dominance-by-barry-eichengreen-2021-08
Eichengreen, B. (2019). Two views of the international monetary system. Intereconomics, 54(4), 233-236. Retrieved from: https://www.intereconomics.eu/contents/year/2019/number/4/article/two-views-of-the-international-monetarysystem.html
Eichengreen, B. (2011a). Exorbitant privilege: The rise and fall of the dollar and the future of the international monetary system. Oxford University Press.
Eichengreen, B. (2011b). The renminbi as an international currency. Journal of Policy Modeling, 33(5), 723-730. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1016/j.jpolmod.2011.07.004
Farhi, E., Gourinchas, P.-O., & Rey, H. (2011). Reforming the international monetary system. CEPR.
Farhi, E., & Maggiori, M. (2019). China versus United States: IMS Meets IPS. AEA Papers and Proceedings, 109, 476–481. Retrieved from: https://doi.org/10.1257/pandp.20191057
Farhi, E., & Maggiori, M. (2018). A model of the international monetary system. The Quarterly Journal of Economics, 133(1), 295-355. Retrieved from: https://scholar.harvard.edu/files/farhi/files/ims.pdf
Flandreau, M., & Jobst, C. (2009). The empirics of international currencies: network externalities, history and persistence. The Economic Journal, 119(537), 643-664. Retrieved from: http://www.jstor.org/stable/20485338
Frankel, J. A. (2023). Dollar rivals. NBER Working Paper, No. 31476. Retrieved from: https://doi.org/10.3386/w31476
Germain, R., & Schwartz, H. (2017). The political economy of currency internationalisation: The case of the RMB. Review of International Studies, 43(4), 765-787. Retrieved from: https://doi.org/10.1017/S0260210517000109
Gopinath, G., & Stein, J. C. (2021). Banking, trade, and the making of a dominant currency. The Quarterly Journal of Economics, 136(2), 783-830. Retrieved from: https://scholar.harvard.edu/files/stein/files/gopinath-stein_qje_2021.pdf
Huang, Y., & Mayer, M. (2022). Digital currencies, monetary sovereignty, and US–China power competition. Policy & Internet, 14(2), 324-347. Retrieved from: https://doi.org/10.1002/poi3.302
Iancu, A., Anderson, G., Sakari, A., Boswell, E., Gamba, M., Hakobyan, Sh., Lusinyan, L., Meads, N., & Yiqun, W. (2020). Reserve currencies in an evolving international monetary system. IMF Departmental Papers, No. 2020/002. Retrieved from: https://www.imf.org/en/Publications/DepartmentalPapers-Policy-Papers/Issues/2020/11/17/Reserve-Currencies-in-an-EvolvingInternational-Monetary-System-49864
International Monetary Fund. (2010, Apr 13). Reserve accumulation and international monetary stability. Strategy, Policy and Review Department. Retrieved from: https://www.imf.org/external/np/pp/eng/2010/041310.pdf
James, H., Landau, J.-P., & Brunnermeier, M. (2019, Jul 3). Digital currency areas. VOXEU. Retrieved from: https://cepr.org/voxeu/columns/digital-currency-areas
Kenen, P. (2009). Currency internationalization: An overview. BIS Papers, 61, 9-18. Retrieved from: https://www.bis.org/repofficepubl/arpresearch200903.01.pdf
Koziuk, V., & Ivashuk, Y. (2022). Does it matter for CBDC design? Privacyanonymity preferences from the side of hierarchies and egalitarian cultural patterns. Economics – Innovative and Economics Research Journal, 10(1), 35-53. Retrieved from: https://doi.org/10.2478/eoik-2022-0008
Koziuk, V. (2023). The geopolitical «puzzle» of central bank’s switch to gold. Economics – Innovative and Economics Research Journal, 11(2). Retrieved from: https://doi.org/10.2478/eoik-2023-0018
Krugman, P. (1984). The international role of dollar: Theory and practice. In J. Bilson & C. Marston (Eds.), Exchange rate theory and practice (pp. 261-278). University of Chicago Press. Retrieved from: https://www.nber.org/system/files/chapters/c6838/c6838.pdf
Mancini-Griffoli, T., Martinez Peria, M. S., Agur, I., Ari, A., Kiff, J., Popescu, A., & Rochon, C. (2018). Casting light on central bank digital currency. IMF Staff Discussion Notes, No. 2018/008. Retrieved from: https://doi.org/10.5089/9781484384572.006
Maziad, S., Farahmand, P., Wang, S., Segal, S., & Ahmed, F. (2011). Internationalization of emerging market currencies: A balance between risks and rewards. IMF Staff Discussion Note, No. 2011/017. Retrieved from: https://doi.org/10.5089/9781463926526.006
Mühleisen, M. (2022). The international role of the euro and the dollar. Frankfurt Forum, The Atlantic Council’s GeoEconomics Center, & Atlantik-Brücke. Retrieved from: https://www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2022/09/The_international_role_of_the_euro_and_the_dollar_-_Forever_in_the_lead__-.pdf
Naef, A., Monnet, E., Macaire, C., Mehl, A., & Eichengreen, B. (2022, Oct 31). The renminbi’s unconventional route to reserve currency status. VOXEU. Retrieved from: https://cepr.org/voxeu/columns/renminbis-unconventionalroute-reserve-currency-status
Prasad, E. (2023). How will digital technologies influence the international monetary system?. Oxford Review of Economic Policy, 39, 389-397. Retrieved from: https://doi.org/10.1093/oxrep/grad011
Prasad, E. (2022, Jun). Enduring Preeminence. The US Dollar might slip, but it will continue to rule. International Monetary Fund. Retrieved from: https://www.imf.org/en/Publications/fandd/issues/2022/06/enduringpreeminence-eswar-prasad
Smith, N. R. (2019). International order in the coming cryptocurrency age: The potential to disrupt American primacy and privilege?. Rising Powers Quarterly, 3(1), 77-97. Retrieved from: https://rpquarterly.kureselcalismalar.com/wp-content/ uploads/2019/09/vol4.1-smith.pdf
Subramanian, A. (2011). Renminbi rules: The conditional imminence of the reserve currency transition. Peterson Institute for International Economics Working Paper, 11-14. Retrieved from: https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1928138
Vicquery, R. (2022). The rise and fall of global currencies over two centuries. Banque de France Working Paper No. 882. Retrieved from: https://publications.banquefrance.fr/sites/default/files/medias/documents/wp882_0.pdf
Waller, C. J. (2022). The US dollar and central bank digital currencies. Harvard National Security Journal, 14, 60-64. Retrieved from: https://harvardnsj.org/wp-content/uploads/2022/12/Waller_14-Harv.-Natl-Sec.-J.-60-2022.pdf
Отримано: 5 серпня 2023 р.
Рецензовано: 15 серпня 2023 р.
Рекомендовано до друку: 27 серпня 2023 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).