НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ЦЕНТРОБАНКІВ, ІНФЛЯЦІЯ ТА ФРАГМЕНТАРИЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА В ПОСТСОЦІАЛІСТИЧНИХ КРАЇНАХ
Ключові слова:
Незалежність центробанків, інфляція, фрагментаризація суспільства, якість інститутів, постсоціалістичні країни.Анотація
Зазначено, що посткризова література концентрується на проблемі низькоінфляційної економіки, для якої традиційні фактори макроекономічної стабільності, такі як незалежність центробанку, начебто не є значущими. Обґрунтовано, що необхідно визначити, чи адекватний такий підхід до постсоціалістичних економік, для яких характерна поява євроінтеграційного вододілу між інституціональними траєкторіями розвитку, і чи може факт фрагментаризації суспільства бути поясненням відхилення від традиційно передбачуваного оберненого зв’язку між рівнем незалежності центробанку та інфляцією. На прикладі 22 постсоціалістичних країн встановлено, що: простежується обернений (традиційний) зв’язок між рівнем незалежності центробанків й інфляцією; щільність такого зв’язку суттєво не зменшується в умовах зниження інфляції за останній період; рівень розвитку демократії сприяє вибору на користь більш незалежних центробанків; рівень соціальної конфліктності привносить інфляційну нестабільність і при цьому призводить до браку консенсусу щодо більш незалежних центробанків. Пояснено, що випадок із вищим рівнем незалежності центробанку та вищою інфляцією (Україна), порівняно із середніми по 22 країнах, характеризується чи не найвищим рівнем фрагментаризації суспільства. На основі цього зроблено висновок про те, що інститут незалежності центробанку спирається на неформальні політичні правила поведінки, спонуки до підтримання яких коріняться у характері соціальних напружень.
Класифікація за JEL: E58, E59, O23, Q33.
Посилання
Grilli V., Masciandro D., Tabellini G. 1991. «Political and Monetary Institutions and Public Financial Policies in the Industrial Countries».Economic Policy 6 (13): 341–92.
Cukierman A. 1992. Central Banking Strategy, Credibility, and
Independence: Theory and Evidence. Cambridge, Mass.: MIT Press.
Eijffinger S., Schaling E. 1993. «Central Bank Independence in Twelve Industrial Countries». Banca Nazionale del Lavoro Quarterly Review 184 (March): 49–89.
Scheller H. 2006. «The European Central Bank: History, Role and Functions». Frankfurt / M. ECB. 2 ed: 1–232.
Completing Europe’s Economic and Monetary Union. Report by J.-C. Juncker. EC. Brussels. 2015: 1–24.
Cukierman A., Webb S., Neyapti B. 1992. «Measuring the Independence of Central Banks and Its Effect on Policy Outcomes». World Bank Economic Review 6 (3): 353–98.
Cukierman A. 2008. «Central Bank Independence and Monetary
Policymaking Institutions: Past, Present, and Future». European Journal of Political Economy. Vol. 24. (4): 722–36.
Debelle G., Fischer S. 1994. «How Independent Should Central Bank Be?». Goals, Guidelines and Constraints Facing Monetary Policymakers, ed. by J. Fuhrer, Boston: Federal reserve Bank of Boston: 195–221.
Jacome L. 2001. «Legal Central Bank Independence and Inflation in Latin America During the 1990s». IMF Working Paper. WP/01/212: 1–40.
Jacome L., Vazquez F. 2005. «Any Link Between Legal Central Bank Independence and Inflation? Evidence from Latin America and the Caribbean». IMF Working Paper. WP/05/75: 1–41.
Lubeck T. 1999. «Central Bank Autonomy, and Inflation and Output Performance in the Baltic States, Russia, and Other Countries of Former Soviet Union, 1995–1997». IMF Working Paper. WP/99/04: 1–38.
Arnone M., Laurens B., Segalotto J-F. 2006. «The Measurement of Central Bank Autonomy: Survey of Models, Indicators, and Empirical Evidence». IMF Working Paper. WP/06/227: 1–56.
Arnone M., Laurence B., Segalotto J.-F., Sommer M. 2007. «Central Bank Autonomy: Lessons from Global Trends». IMF Working Paper. WP/07/88: 1–53.
Bodea Cr., Hicks R. 2012. «Price Stability and Central Bank Independence: Discipline, Credibility and Democratic Institutions». November 6: 1–42.
Crowe C., Meade E. 2008. «Central Banks Independence and Transparency: Evolution and Effectiveness». IMF Working Paper WP/08/119: 1–30.
Dincer N., Eichengreen B. 2014. «Central Bank Transparency and Independence: Updates and New Measures». International Journal of Central Banking. Vol. 10. No. 1. (March): 189–253.
Koziuk V. (2016). «Independence of Central Banks in Commodity Economies». Gerald of National Bank of Ukraine. March. Рp. 6–25.
Berggren N., Daunfeldt S.-O., Hellstrom J. 2012. «Social Trust and Central Bank Independence». Paper Presented at World Congress of Public Choice Societies, Miami: 1–23.
Siklos P. 2008. «No Single Definition of Central Bank Independence is Right for All Countries». Paolo Baffi Centre Research Paper. 2008-02: 1–42.
Dreher A., Sturm J.-E., de Haan J. 2007. «Does High Inflation Cause Central Bankers to Lose Their Job? Evidence Based on a New Data Set». KOF Working Papers. No. 167: 1–21.
Crivelli E., Gupta S., Mulas-Granados C., Correa-Caro C. 2016. «Fragmented Politics and Public Debt». IMF Working Paper. WP/16/190: 1–31.
Acket S., Borsenberger M., Dickes P., Sarracino F. 2011. «Measuring and Validating Social Cohesion: A Bottom-up Approach». CEPS Working Papers. 2011-08: 1–33.
Wagner H. 1998. «Central Banking in Transition Countries». IMF Working Paper. WP/98/126: 1–26.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
