ДРАЙВЕРИ ПОВЕДІНКИ ЧАСТКИ ЗОЛОТА В ГЛОБАЛЬНИХ ВАЛЮТНИХ РЕЗЕРВАХ
Ключові слова:
Золото, валютні резерви, центральні банки, геополітичні ризики, диверсифікація резервів, глобальні монетарні умови.Анотація
За останні 20 років центробанки продемонстрували як зменшення попиту на золото, так і суттєве нарощування обсягів володіння ним. Агрегована частка золота в глобальних валютних резервах демонструє значну волатильність. Підвищення політичної та військової нестабільності у світі є сильним аргументом на користь того, що центробанки відновлюють інтерес до володіння металом. Це підтверджують дії окремих країн. Однак на агрегованому рівні немає обумовленості поведінки частки золота в резервах факторами геополітичних ризиків. Це саме стосується фактора диверсифікації на користь золота з міркувань того, що більші обсяги резервів мали би бути більш диверсифікованими. Фактори невизначеності та фактори переваг володіння / альетрантивних витрат володіння відіграють вирішальну роль у поведінці агрегованої частки золота в глобальних валютних резервах. Водночас ціни на золото у разі впевненості щодо їхнього тренда краще пояснюють збільшення частки золота в резервах, ніж процентні ставки на ринку США. Останнє можна пояснити тим, що глобальні монетарні умови стають складно структурованими і в разі ухвалення рішень щодо резервних активів будуть чутливі до історичного контексту та очікувань.
Класифікація за JEL: E58, E59, O23, Q33.
Посилання
Козюк, В. (2022, May 6). Резерви центробанків: чи є золото «безпечним активом» у разі геополітичних потрясінь? Вокс Україна. https://voxukraine.org/rezervy-tsentrobankiv-chy-ye-zoloto-bezpechnym-aktyvom-u-razi-geopolitychnyhpotryasin/
Козюк, В. (2021). Ціни на золото: чи справді геополітична напруга має значення. Світ фінансів, 2, 8–22. https://www.doi.org/10.35774/sf2021.02.008
Aizenman, J., & Inoue, K. (2012). Central banks and gold puzzles. NBER Working Paper, No. 17894. https://www.nber.org/system/files/working_papers/w17894/w17894.pdf
Aizenman, J., & Marion, N. (2003). The high demand for international reserves in the Far East: What is going on?. Journal of the Japanese and International Economies, 17(3), 370–400. https://www.doi.org/10.3386/w9266
Bahrami Moghadam, S., & Baghernia, N. (2020). The political economy of gold in geo-economic evolving conditions. Geopolitics Quarterly, 16(60), 209–233. http://journal.iag.ir/article_110566_378ad9154515db1feda3fcce6e153ca2.pdf?lang=en
Barros, T. S. (2020). Central banks gold reserves: hedge or weapon? (No.152418066) [Doctoral dissertation, Universedada Catolica Portuguese]. Repositório Institucional da Universidade Católica Portuguesa. https://repositorio.ucp.pt/bitstream/10400.14/29850/1/152418066_Teresa%20Barros_DPDFA.pdf
Baur, D. G., & Lucey, B. M. (2010). Is gold a hedge or a safe haven? An analysis of stocks, bonds and gold. Financial Review, 45(2), 217–229. https://doi.org/10.1111/j.1540-6288.2010.00244.x
Baur, D. G., & McDermott, T. K. (2010). Is gold a safe haven? International evidence. Journal of Banking & Finance, 34(8), 1886–1898. https://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2009.12.008
Beck, R., & Weber, S. (2010). Should larger reserve holdings be more diversified?. ECB Working Paper Series, No. 1193. https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpwps/ecbwp1193.pdf
Beckmann, J., Berger, T., & Czudaj, R. (2015). Does gold act as a hedge or a safe haven for stocks? A smooth transition approach. Economic Modelling, 48, 16–24. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2014.10.044
Carver, N., & Pringle, R. (2020, Nov 10). Gold reserves in Central Banks – 2020 survey results. Central Banking. https://www.centralbanking.com/centralbanks/reserves/gold/7706776/gold-reserves-in-central-banks-2020-surveyresults
Eichengreen, B., Mehl, A., & Chiţu, L. (2019). Mars or Mercury? The geopolitics of international currency choice. Economic Policy, 34(98), 315–363. https://www.doi.org/10.3386/w24145
Emmrich, O., & McGroarty, F. J. (2013). Should gold be included in institutional investment portfolios. Applied Financial Economics, 23(19), 1553–1565. https://doi.org/10.1080/09603107.2013.839858
Ghosh, A. (2016). Determinants of gold demand in Reserve Bank of India’s foreign exchange. Economics Bulletin, 36(4), 1929–1937. http://www.accessecon.com/Pubs/EB/2016/Volume36/EB-16-V36-I4-P188.pdf
Gopalakrishnan, B. & Mohapatra, S. (2017). Global risk and demand for gold by central banks. Applied Economics Letters, 25(12), 835–839. https://doi.org/10.1080/13504851.2017.1371837
Koziuk, V. (2021a). Does political regime matter for abnormal hoarding of international exchange reserves? Journal of International Studies, 14(2), 208–227. https://www.doi.org/10.14254/2071-8330.2021/14-2/14
Koziuk, V. (2021b). Role of gold in foreign exchange reserves of commodity exporting countries. Journal of European Economy, 20(2), 211–232. https://doi.org/10.35774/jee2021.02.211
Mokni Kh., Youssef M., & Ajmi A. N. (2022). COVID-19 pandemic and economic policy uncertainty: The first test on the hedging and safe haven properties of cryptocurrencies. Research in International Business and Finance, 60,101573. https://doi.org/10.1016/j.ribaf.2021.101573
O’Connor, F. A., Lucey, B. M., Batten, J. A., & Baur, D. G. (2015). The financial economics of gold – A survey. International Review of Financial Analysis, 41, 186–205. https://doi.org/10.1016/j.irfa.2015.07.005
Oktay, B., Öztunç, H., & Serin, Z. V. (2016). Determinants of gold reserves: An empirical analysis for G-7 countries, Procedia Economics and Finance, 38, 8–16. https://doi.org/10.1016/S2212-5671(16)30172-1
Reboredo, J. C. (2013). Is gold a safe haven or a hedge for the US dollar? Implications for risk management. Journal of Banking & Finance, 37(8), 2665–2676. https://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2013.03.020
Zulaica, O. (2020). What share for gold? On the interaction of gold and foreign exchange reserve returns. BIS Working Paper, No. 906. https://www.bis.org/publ/work906.pdf
Стаття отримана: 20 травня 2022.
Стаття рецензована: 24 травня 2022.
Стаття прийнята: 31 травня 2022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).