КОНКРЕТИЗАЦІЯ ТА ВЕРИФІКАЦІЯ РОЗУМІННЯ АЛЬТЕРГЛОБАЛІЗАЦІЇ
Ключові слова:
Альтерглобалізація, валоризація різноманітності, ефемерна мережа, неоліберальна модель, неурядова організація, розрив бідності, соціальний рухАнотація
Зазначено, що дослідження імперативу розвитку альтерглобальної моделі присвячене аналізу економічної різноманітності глобальних дійових осіб та дослідженню процесу переосмислення соціальних змін і соціальних рухів на користь альтернативної моделі глобального суспільства. Визначено, що метою дослідження є аналіз альтерглобальних рухів, спрямованих на валориза-цію економічної різноманітності для подальшого напрацювання висновків щодо втілення альтерглобальної моделі розвитку світової економіки, а об’єктом -альтернативна модель розвитку світової економіки. Оцінено конфліктні відносини альтерглобалізації та неоліберальної ідеології в аспекті ринкового саморегулювання. Встановлено вплив неоліберальної ідеології на дійових осіб, її лобіювання інтересів глобальної системи в питаннях ринкового управління й урядових інтервенцій, що позбавляє світ альтернативи загалом. Досліджено процес переосмислення соціальних змін і соціальних рухів, зокрема в питанні виклику наявним формам активності та концепціям змін, пов’язаних з великими рухами індустріального суспільства. Виявлено участь альтерглобального руху в боротьбі з офшорною релокацією, економічною нерівністю і соціальною справедливістю. Проведено аналіз валоризації економічної різноманітності як одного з визначальних значень альтерглобального руху в аспектах ідентичності, конвергенції, релевантності й альтернативності. Сформульовано висновки щодо конкретизації та верифікації розуміння альтерглобалізації.
Посилання
Robertson, R. (2003). The three waves of globalization: a history of a developing global consciousness. London: Zed.
Clarke, Simon (2005). The Neoliberal Theory of Society. Neoliberalism - A
Critical Reader. London: Pluto Press. Retrieved from
http://homepages.warwick.ac.uk/~syrbe/pubs/Neoliberalism.pdf.
McGrew, A., & Held, D. (2007). Globalization theory: approaches and controversies. Cambridge: Polity Press.
Bell, D., & Inozemtsev, V. L. (2007). The era of disunity: Reflections on the world of the 21st century. Moscow: Center for Post-Industrial Studies.
Friedman, T. L. (2006). The world is flat: The globalized world in the twenty-first century. London: Penguin.
Findlay, R., & O’Rourke, K. H. (2007). Power and plenty: Trade, war, and the world economy in the second millennium. Princeton, NJ: Princeton University Press, 408-412; 473-526.
Pleyers, G. (2013). Alter-globalization: Becoming actors in a global age. Cambridge: Polity Press.
Milliot, E., & Tournois, N. (2010). The paradoxes of globalisation. London-N. Y.: Palgrave Macmillan.
Buzgalin, A. (2003). Alter-globalism: Theory and practice of «anti-global movement». Moscow: Editorial.
Cavanagh, J., & Mander, J. (2009). Alternatives to economic globalization: A better world is possible. San Francisco: Berrett-Koehler.
Huntington, S. P. (2002). The clash of civilizations and the remarking of world order. London: The Free Press.
Yip, G. S., & Hult, G. T. (2012). Total global strategy. Boston: Pearson.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).