МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В КОНТЕКСТІ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ КРАЇН ЄС В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ
Ключові слова:
геополітична нестабільність, глобальні ризики, економічна політика, європейська інтеграція, інтегральний індекс, кліматичні шоки, країни ЄС, продовольча безпека, продовольча інфляція, сільське господарство, сценарне прогнозування.Анотація
У статті досліджено теоретико-методичні засади оцінювання та прогнозування продовольчої безпеки країн Європейського Союзу в умовах трансформації світової економіки, посилення геополітичної нестабільності, інфляційних процесів, енергетичних ризиків і кліматичних викликів. Обґрунтовано, що сучасна продовольча безпека ЄС виходить за межі традиційного розуміння забезпечення населення продуктами харчування та формується під впливом багатовимірної системи економічних, соціальних, інституційних, енергетичних і логістичних чинників. Встановлено, що ключовими детермінантами продовольчої безпеки є рівень цін на продовольство, економічна доступність харчування, інфляційний тиск, енергетичні витрати, кліматичні шоки та соціальна вразливість населення. Запропоновано інтегрований методичний підхід до аналізу продовольчої безпеки країн ЄС, який поєднує індикативний аналіз, міжкраїнну кластеризацію, побудову інтегрального індексу продовольчої безпеки та сценарне прогнозування. Сформовано систему індикаторів за чотирма основними вимірами продовольчої безпеки: наявність (availability), економічна доступність (affordability), стабільність (stability) та якість/харчова адекватність (quality & nutrition proxy). Розроблено матрицю кластеризації країн ЄС залежно від рівня продовольчих цін, інфляційного тиску та соціальної доступності харчування, що дозволило виокремити групи країн із різними рівнями ризику продовольчої незахищеності. Обґрунтовано доцільність використання сценарного підходу для прогнозування динаміки продовольчої безпеки, який враховує інерційність продовольчої інфляції, енергетично-витратний канал, глобальні продовольчі ціни, кліматичні ризики та логістичні порушення. Запропоновано базовий, оптимістичний та ризиковий сценарії розвитку продовольчої безпеки країн ЄС. Встановлено, що продовольча безпека в сучасних умовах має розглядатися як системна характеристика стійкості агропродовольчої системи, а ефективна економічна політика має ґрунтуватися на превентивному моніторингу ризиків, інтеграції макроекономічних і соціальних індикаторів, а також формуванні адаптивних механізмів регулювання продовольчих ринків.
Класифікація за JEL: C53, E31, F15, O13.
Посилання
Argyriou, A. S., Lyzun, M., Lishchynskyy, I., Savelyev, Y., Kuryliak, V., Ivashkiv, I., & Sachenko, S. (2021, September). Modeling the stabilization factors of monetary unions in turbulent economics. In 2021 11th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems:Technology and Applications (IDAACS) (Vol. 2, pp. 749-754). IEEE. https://doi.org/10.1109/IDAACS53288.2021.9661034
Bates, C., Kuik, F., Wieland, E., & Zekaite, Z. (2025). Inside the food basket: What is behind recent food inflation? ECB Economic Bulletin, (8). https://www.ecb.europa.eu/press/economic-bulletin/focus/2026/html/ecb.ebbox202508_07~8e10bb606b.en.html
Beirne, J., Dafermos, Y., Kriwoluzky, A., Renzhi, N., Volz, U., & Wittich, J. (2024). Weather-related disasters and inflation in the euro area. Journal of Banking & Finance, 169, Article 107298. https://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2024.107298
Bobeica, E., Koester, G., & Nickel, C. (2025, September 25). When groceries bite: The role of food prices for inflation in the euro area. The ECB Blog, European Central Bank. https://www.ecb.europa.eu/press/blog/date/2025/html/ecb.blog20250925~7fd65a388a.en.html
Cafiero, C., Viviani, S., & Nord, M. (2018). Food security measurement in a global context: The food insecurity experience scale. Measurement, 116, 146–152. https://doi.org/10.1016/j.measurement.2017.10.065
Committee on World Food Security (CFS) (2014). Global strategic framework for food security & nutrition (GSF) (3rd version). Food and Agriculture Organization of the United Nations. https://www.fao.org/fileadmin/templates/cfs/Docs1314/GSF/GSF_Version_3_EN.pdf
Deconinck, K., Henderson, B., Gregg, D., & Hill, D. (2023). Towards resilient food systems: Implications of supply chain disruptions and policy responses (OECD Food, Agriculture and Fisheries Papers No. 205). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/f7998e46-en
Eurostat (2025a, August 28). Almost 9% in the EU could not afford a proper meal. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostatnews/w/ddn-20250828-1
Eurostat (2025b, February 20). Energy prices stabilised at a high level in 2024. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostatnews/w/ddn-20250220-1
Eurostat (2025c, May 6). EU household gas prices rise in the second half of 2024. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20250506-3
Eurostat (2026a). Consumer prices – inflation. Statistics Explained, European Commission. Retrieved May 8, 2026, from https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Consumer_prices_-_inflation
Eurostat (2026b). Inflation in the euro area. Statistics Explained, European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Inflation_in_the_euro_area
Eurostat (2026c, February 4). Euro area annual inflation down to 1.7%. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-euro-indicators/w/2-04022026-ap
Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) (2008). An introduction to the basic concepts of food security. https://www.fao.org/4/al936e/al936e00.pdf
Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO) (2026). FAO Food Price Index. World Food Situation. https://www.fao.org/worldfoodsituation/foodpricesindex/en/
Galanakis, C. M., Daskalakis, M. I., Galanakis, I. M., Nehrey, M., Spanou, M., Vetsou, A., Chalkidou, A., & Agrafioti, E. (2025). Landscape of policies, standards, approaches, and projects for EU food security: An overview. Discover Food, 5, Article 117. https://doi.org/10.1007/s44187-025-00387-6
Jones, A. D., Ngure, F. M., Pelto, G., & Young, S. L. (2013). What are we assessing when we measure food security? A compendium and review of current metrics. Advances in Nutrition, 4(5), 481–505. https://doi.org/10.3945/an.113.004119
Krysovatyy, A., Maksymova, I., Kurilyak, V., Radin, M., & Kurilyak, M. (2024). International convergence towards a climate-neutral economy: modeling the agricultural sector. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 10(2), 52–79. https://doi.org/10.51599/are.2024.10.02.03
Kuik, F., Lis, E. M., Paredes, J., & Rubene, I. (2024). What were the drivers of euro area food price inflation over the last two years? ECB Economic Bulletin, (2). https://www.ecb.europa.eu/press/economic-bulletin/focus/2024/html/ecb.ebbox202402_04~9b36bced23.en.html
Lyzun, M., Lishchynskyy, I., Savelyev, Y., Kuryliak, V., Kurylyak, Y. (2019) Modeling evaluation of dollarization economic efficiency. In 2019 9th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT): Conference Proceedings. Ceske Budejovice, Czech Republic, 366–369. https://doi.org/10.1109/ACITT.2019.8780024
Lyzun, M., Vitálišová, K., & Borseková, K. (2024). Transformation of trade flows between the EU and Ukraine in the conditions of increasing security risks. Journal of European Economy, 23(2), 289–305. https://doi.org/10.35774/jee2024.02.289
Manikas, I., Ali, B. M., & Sundarakani, B. (2023). A systematic literature review of indicators measuring food security. Agriculture & Food Security, 12, Article 10. https://doi.org/10.1186/s40066-023-00415-7
Panukhnyk, O., Hryhoruk, I., Popadynets, N., Khymych, H., & Fedotova, Y. (2021). Modeling of bioenergy impact on food security of EU countries. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science, 628, Article 012002. https://doi.org/10.1088/1755-1315/628/1/012002
Pérez-Escamilla, R., Gubert, M. B., Rogers, B., & Hromi-Fiedler, A. (2017). Food security measurement and governance: Assessment of the usefulness of diverse food insecurity indicators for policy makers. Global Food Security, 14, 96–104. https://doi.org/10.1016/j.gfs.2017.06.003
Popadynets, N., Irtyshcheva, I., Yakhno, T., Diugowanets, O., Yakubiv, V., Kramarenko, I., Sala, D., Stehnei, M., Zapukhlyak, V., & Nahirna, N. (2024). Evaluating the capacity of the domestic food market in Ukraine in the pre-war period. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 46(1), 93–103. https://doi.org/10.15544/mts.2024.10
Popadynets, N., Shults, S., & Barna, M. (2017). Differences in consumer buying behaviour in consumer markets of the EU member states and Ukraine. Economic Annals-XXI, 166(7–8), 26–30. https://doi.org/10.21003/ea.V166-05
Pruntseva, G., Davymuka, S., Yakubiv, V., Vasyltsiv, T., Anhelko, I., Irtyshcheva, I., Maksymiv, Y., Hryhoruk, I., Bilyk, R., & Popadynets, N. (2021a). The analysis of factors affecting the household savings as a part of food security management. International Journal of Data and Network Science, 5(4), 769–774. https://doi.org/10.5267/j.ijdns.2021.7.004
Pruntseva, G., Popadynets, N., Barna, M., Stetsiv, I., Stetsiv, I., Yakubiv, V., Shymanovska-Dianych, L., Fedotova, Y., Karpiak, M., & Hryhoruk, I. (2021b). The impact of governance on agricultural production as an exclusive factor of the country’s food security. Accounting, 7(1), 75–80. https://doi.org/10.5267/j.ac.2020.10.012
Rabbi, M. F., Ben Hassen, T., El Bilali, H., Raheem, D., & Raposo, A. (2023). Food security challenges in Europe in the context of the prolonged Russian–Ukrainian conflict. Sustainability, 15(6), Article 4745. https://doi.org/10.3390/su15064745
Storonyanska, I. Z., & Popadynets, N. M. (2015). The impact of import on the development of Ukrainian domestic market. Marketing and Management of Innovations, 2, 201–209. https://mmi.sumdu.edu.ua/wp-content/uploads/mmi/volume-6-issue-2/mmi2015_2_201_209_0.pdfWorld Bank (2023, June 11). What is food security? https://www.worldbank.org/en/brief/2023/06/11/what-is-food-security
Отримано: 12 травня 2026 р.
Рецензовано: 26 серпня 2026 р.
Рекомендовано до друку: 14 вересня 2026 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
