ВИКЛИКИ РЕГІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ДЛЯ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Ключові слова:
Вишеградська група, експорт, ЄС, імпорт, інтеграція, країни ЦСЄ, НАТО, оборонний бюджет, регіональна безпека,ризики, ринок ЄС, торговельні потоки.Анотація
У статті проаналізовано виклики регіональної безпеки для країн Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) у контексті сучасних геополітичних змін, зокрема російської агресії проти України. Досліджено вплив безпекових загроз на економічний розвиток регіону, торговельні потоки та політичну стабільність. Зроблено акцент на важливості регіональної співпраці через такі формати, як Вишеградська група, Люблінський трикутник, Веймарський трикутник та Бухарестська дев’ятка. Розглянуто зміни в оборонних бюджетах країн ЦСЄ, їхню роль у трансформації енергетичної політики та підтримці України. Вивчено зміни оборонних бюджетів країн ЦСЄ, що стали відповіддю на зростання загроз безпеці. Досліджено механізми переорієнтації торговельних потоків між країнами ЦСЄ та Україною у контексті війни. Підкреслено важливість інтеграції України до ЄС і НАТО як стратегічного елементу європейської стабільності. Запропоновано заходи для посилення регіональної співпраці, зокрема у сферах оборони, енергетики та економічної політики. Сформовано дорожню карту для забезпечення довгострокової регіональної безпеки через зміцнення співпраці в рамках ЄС і НАТО, боротьби з євроскептичними наративами, а також інтеграції України в європейські та євроатлантичні структури.
Класифікація за JEL: F02, F10, F15, F42, H56, O52.
Посилання
Державна служба статистики України (2025). Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами з країнами ЄС. Retrieved from: https://ukrstat.gov.ua.
Куриляк, В., & Савельєв, Є. (2020). Розвиток співпраці Вишеградської четвірки і України у сфері реальної економіки в контексті Східного партнерства. Економіка і організація управління, (3), 229–242. Retrieved from: https://doi.org/10.31558/2307-2318.2020.3.20
Лизун, М., Віталішова, К., & Борсекова, К. (2024). Трансформація торговельних потоків між ЄС та Україною в умовах посилення ризиків безпеки. Журнал європейської економіки, 23(2), 305–320. Retrieved from: https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1757.
Ліщинський, I., & Лизун, М. (2020). Концептуальні візії регіональної та глобальної безпеки. Вісник Тернопільського національного економічного університету, 2, 148-161. Retrieved from: https://doi.org/10.35774/visnyk2020.02.148
Парахонський, Б. О., & Яворська, Г. М. (2024). Російська війна проти України як тригер змін міжнародної безпеки: базові наративи : аналіт. доп. Серія : Міжнародні відносини. НІСД. Retrieved from: https://doi.org/ 10.53679/NISS-analytrep.2024.02
Представництво України при ЄС. (2024). Загальний огляд відносин УкраїнаЄС. Retrieved from: https://ukraine-eu.mfa.gov.ua/posolstvo/zagalnij-oglyadvidnosin-ukrayina-yes.
Amable, D. S. (2022). Theorizing the emergence of security regions: An adaptation for the regional security complex theory. Global Studies Quarterly, 2(4). Retrieved from: https://doi.org/10.1093/isagsq/ksac065
Bocka, B. (2022). Security threats and responses in Central Europe. Center for Strategic and International Studies (CSIS).
Bulatova, O., Marena, T., Chentukov, Y., & Shabelnyk, T. (2020). The impact of global financial transformations on the economic security of Central and Eastern European countries. Public and Municipal Finance, 9(1), 1-13. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.21511/pmf.09(1).2020.01
Chirlesan, G. (2012). The security environment in Central and Eastern Europe: Current status, future prospects. In EIRP Proceedings, 7th Edition of International Conference «The European Integration – Realities and Perspectives», 911-917. Retrieved from: https://doi.org/10.13140/RG.2.1.4081.9041
Eurostat (2025). Gross domestic product at market prices – annual data [Dataset]. Retrieved from: https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/ tipsna10/default/table?lang=en&category=tips.tipsgd.
Greminger, T., & Vestner, T. (Eds). (2022). The Russia-Ukraine war’s implications for global security: A first multi-issue analysis. Geneva Centre for Security Policy. Retrieved from: https://www.gcsp.ch/sites/default/files/2024-12/ gcsp-analysis-russia-ukraine-war-implications.pdf.
Hussain, I., Shah, M. N. H., & Tabiullah (2023). The Russia-Ukraine war: An analysis of the geopolitical roots and the global dynamics. Liberal Arts and Social Sciences International Journal (LASSIJ), 7(1), 276-289. Retrieved from: https://doi.org/10.47264/idea.lassij/7.1.16
McGerty, F., & Dewey, K. (2025, February 12). Global defence spending soars to new high [Military Balance Blog]. International Institute for Strategic
Studies. Retrieved from: https://www.iiss.org/online-analysis/militarybalance/ 2025/02/global-defence-spending-soars-to-new-high/
Kamola-Cieślik, M., & Akyesilmen, N. (2024). Energy security policy of Poland and Hungary in the context of the Russian Federation war with Ukraine. A comparative analysis. Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej, 22(1), 87-104. Retrieved from: https://doi.org/10.36874/RIESW.2024.1.5
Kusa, I. (2022). Russia-Ukraine war: Harbinger of a global shift: A perspective from Ukraine. Policy Perspectives, 19(1), 7-12. Retrieved from: https://doi.org/10.13169/polipers.19.1.ca2
Kuznetsova, A. Y., Lyzun, M. V., Savelyev, Y. V., Kuryliak, V. Y., & Lishchynskyy, I. O. (2019). Gravitaty potential for currency alliances’ intrarigional trade. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3(30), 236–247. Retrieved from: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i30.179550
Mahda, Y. (2024). Geopolitics and the war in Ukraine. In: Z. Cope (Ed.), The Palgrave handbook of contemporary geopolitics, 1-9. Palgrave Macmillan. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/978-3-031-25399-7_75-1
Rechtik, M., & Mareš, M. (2021). Russian disinformation threat: Comparative case study of Сzech and Slovak approaches. Journal of Comparative Politics, 14(1), 4-19. Retrieved from: https://www.jofcp.org/assets/jcp/JCP-January- 2021.pdf.
Surwillo, I., & Slakaityte, V. (2024). Power moves east: Poland’s rise as a strategic European player [DIIS Policy Brief]. Dansk Institut for Internationale Studier. Retrieved from: https://pure.diis.dk/ws/files/25360396/DIIS_PB_Poland_ 2024_WEB-pakke.pdf.
Tampubolon, M. (2022). Russia’s invasion of Ukraine and its impact on global geopolitics. European Scientific Journal, 18(20), 48. Retrieved from: https://doi.org/10.19044/esj.2022.v18n20p48
Tskhovrebadze, T., Putkaradze, K. & Zerekidze, Z. (2023). Rethinking European security: The strategic nexus after Russian-Ukraine war. Journal of Liberty and International Affairs, 9(3), 518-530. Retrieved from: https://doi.org/ 10.47305/JLIA2393629t
Warsaw Security Forum (2023). Central and Eastern Europe (CEE) as a new center of gravity: Recommendation on strengthening regional, European and transatlantic security [Warsaw Security Forum Report 2023]. Retrieved from: https://warsawsecurityforum.org/wp-content/uploads/2023/09/WSF2023_ raport_ 20-09_WEB.pdf.
World Bank Group (2025). World Bank Open Data. https://data.worldbank.org/.
Zięba, R. (Ed.). (2023). Politics and security of Central and Eastern Europe. Springer International Publishing. Retrieved from: https://doi.org/10.1007/ 978-3-031-16419-4
Отримано: 17 січня 2025 р.
Рецензовано: 31 січня 2025 р.
Рекомендовано до друку: 27 лютого 2025 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
