РОЗВИТОК ВІДНОВЛЮВАЛЬНОЇ ЕНЕРГЕТИКИ: ДОСВІД СХІДНОЇ НІМЕЧЧИНИ ДЛЯ УКРАЇНИ
Ключові слова:
Відновлювані джерела енергії, зелена енергетика, сталий розвиток, зелені облігації, фотовольтаїка, вітроенергетика, атомна енергетика.Анотація
Розвиток відновлюваної енергетики є сучасним глобальним пріоритетом. Німецькі регіони характеризуються дуже високим ступенем розвитку відновлюваної енергетики. У 2020 р. обсяги виробництва електроенергії з відновлюваних джерел перевищили традиційні. Однак використання відновлюваних джерел енергії в транспортному секторі та в секторі опалення все ще відносно низьке у Німеччині. У регіонах Східної Німеччини історично домінувала вугільна енергетика. З 2017 р. ЄС розпочав реалізацію політики розвитку так званих «вугільних регіонів у перехідний період», спрямованої на підтримку диверсифікації економіки та технологічної трансформації вугільних та вуглецевих регіонів. Всього було визначено 42 такі регіони, у тому числі 4 у Східній Німеччині. Природне середовище Східної Німеччини краще відповідає розвитку вітрової енергетики, хоча систему сонячної енергії можна вважати заміною нинішніх вугільних електростанцій. Сектор зеленої енергетики в Україні лише зароджується. Однак відновлювані джерела енергії почали привертати більше уваги та інвестицій. Їхня частка в загальному обсязі пропозиції електроенергії зросла з 1,7% у 2007 р. до майже 5% у 2019 р. Серед відновлюваних джерел домінують біопалива та енергія від переробки відходів, які становлять близько 77% загального обсягу. Мета роботи – розкрити досвід Східної Німеччини для того, щоб удосконалити механізм розвитку зеленої енергетики в Україні. Серед нових рекомендованих інструментів для української практики – експортно-кредитні агентства, EPC-підрядники, зелені цінні папери та екологічні інвестиції.
Класифікація за JEL: F29, Q20, Q32, Q42, Q48.
Посилання
Верховна Рада України. (2017). Закон України «Про альтернативні джерела енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII. Відомості Верховної Ради України, 27–28, 312.
Верховна Рада України. (2018). Закон України «Про ринок електричної енергії» від 23.11.2018 № 2628-VIII. Відомості Верховної Ради України, 49, 399.
Весоловський, T. (2019, жов. 22). Відновлювана енергія. Чи може вона «перезарядити» Україну?. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/30230756.html.
Гернего, Ю., & Ляхова, О. (2021). Фінансування потенціалу розвитку альтернативної енергетики в Україні. Ефективна економіка, 3. https://doi.org/10.32702/2307-2105-2021.3.3.
Клопов, І. (2016). Механізми державної підтримки альтернативної енергетики. Проблеми і перспективи економіки і управління, 1, 117–124. http://ppeu.stu.cn.ua/article/view/76771.
Пімоненко, Т. В., Люльов, О. В., Зябіна, Є. А., Макаренко, І. О., & Василина, Т. М. (2021). Прогнозування структури енергетичного балансу України: питома вага відновлюваних джерел енергії. Науковий погляд: економіка та управління, 4(74), 21–27. https://doi.org/10.32836/2521-666X/2021-74-3.
Савельєв, Є., Куриляк, В., Лизун, М., & Ліщинський, I. (2018). Україна в глобальних процесах посилення інтеграції електричного транспорту в систему громадських перевезень. Журнал європейської економіки, 1(17). 89–99. https://doi.org/10.35774/jee2018.01.089.
Укргазбанк. (n.d.). Відкрита акредитація ЕРС-контракторів. Офіційний вебсайт АТ «Укргазбанк». Останній доступ 28 липня 2021 р. https://www.ukrgasbank.com/eco/epc_contr.
Укргазбанк. (n.d.). Європейський зелений курс. Офіційний веб-сайт АТ «Укргазбанк». Останній доступ 28 липня 2021 р. https://www.ukrgasbank.com/eco/epc_contr.
Appunn, K. (2021). What’s new in Germany’s Renewable Energy Act 2021. Clean Energy Wire. https://www.cleanenergywire.org/factsheets/whats-new-germanysrenewable-energy-act-2021.
Bódis, K., Kougias, I., Taylor, N., & Jäger-Waldau, A. (2019). Solar photovoltaic electricity generation: A lifeline for the European coal regions in transition.Sustainability, 11(13), 3703. https://doi.org/10.3390/su11133703.
Bundesministerium für Wirtschaft und Energie. (2020). Gesetz zur Änderung des Erneuerbare-Energien-Gesetzes und weiterer energierechtlicher Vorschriften. Bundesgesetzblatt, Teil I, 65, 3138.
Burgermeister, J. (2009). Germany: The world’s first major renewable energy economy. Renewable Energy World. https://www.renewableenergyworld.com/baseload/germany-the-worlds-first-major-renewable-energy-economy/
Climate Bonds Initiative. (2019). 2018 Green Bond Market Highlights. https://www.climatebonds.net/resources/reports/2018-green-bond-markethighlights
European Commission. (2017). Coal regions in transition platform. Platform on coal and carbon-intensive regions: Terms of reference. https://ec.europa.eu/energy/sites/ener/files/crit_tor_fin.pdf.
Gielena, D., Boshella, F., Sayginb, D., Bazilianc, M. D., Wagnera, N., & Gorini, R. (2019). The role of renewable energy in the global energy transformation. Energy Strategy Reviews, 24, 38–50. https://doi.org/10.1016/j.esr.2019.01.006.
Hansen, K., Mathiesen, B. V., & Skov, I. R. (2019). Full energy system transition towards 100% renewable energy in Germany in 2050. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 102, 1–13. https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.11.038.
Informationsportal Erneuerbare Energien. (n.d.). Zeitreihen Erneuerbare Energien. Bundesministerium für Wirtschaft und Energie. Останній доступ 31 серпня 2021 р. https://www.erneuerbare-energien.de/EE/Navigation/DE/Service/Erneuerbare_Energien_in_Zahlen/Zeitreihen/zeitreihen.html.
Knowledge for Policy. (n.d.). International Renewable Energy Agency (IRENA). European Commission. https://ec.europa.eu/knowledge4policy/organisation/irena-international-renewable-energy-agency_en.
Kunzig, R. (2015). Germany could be a model for how we get energy in the future. National Geographic Magazine. https://www.nationalgeographic.com/magazine/article/germany-renewable-energy-revolution.
Palzer, A, & Henning, H. (2014). A comprehensive model for the German electricity and heat sector in a future energy system with a dominant contribution from renewable energy technologies – Part II: Results.
Renewable and Sustainable Energy Reviews, 30, 1019–34. https://doi.org/10.1016/j.rser.2013.11.032.
Pregger, T., Nitsch, J., & Naegler, T. (2013). Long-term scenarios and strategies for the deployment of renewable energies in Germany. Energy Policy, 59, 350–60. https://doi.org/10.1016/J.ENPOL.2013.03.049.
Saidia, К., & Omrib, A. (2020). The impact of renewable energy on carbon emissions and economic growth in 15 major renewable energy-consuming countries. Environmental Research, 186, 109567. https://doi.org/10.1016/j.envres.2020.109567.
Swain, R. B., & Karimu, A., (2020). Renewable electricity and sustainable development goals in the EU. World Development, 125, 104693. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2019.104693.
Стаття отримана: 2 вересня, 2021.
Стаття рецензована: 7 вересня, 2021.
Стаття прийнята: 9 вересня, 2021.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
