ВПЛИВ КОРОТКОСТРОКОВИХ ЗОВНІШНІХ ШОКІВ НА СВІТОВУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКУ ЕКОНОМІКИ

Автор(и)

  • Ігор МАНЦУРОВ член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту системних статистичних досліджень, Київ, Україна; Посол з особливих доручень Міжнародної Комісії з прав людини (МКПЛ); екстраординарний професор кафедри статистики та демографічних досліджень, Університет Західно-Капської провінції, Кейптаун, Південно-Африканська Республіка.  https://orcid.org/0000-0003-1753-0422
  • Ігор ЧЕРНИШЕВ Департамент статистики МОП, Женева, Швейцарія.  https://orcid.org/0009-0001-8016-4624
  • Ірина СТОЛЄТОВА Державний торговельно-економічний університет, Київ, Україна.  https://orcid.org/0000-0002-6594-4569
  • Юлія ШЕСТАКОВА Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна.  https://orcid.org/0000-0003-1060-4521
  • Аліна БАРВІНОК Університет Західно-Капської провінції, Кейптаун, Південно-Африканська Республіка.  https://orcid.org/0000-0002-8047-3478

Ключові слова:

кореляційно-регресійний аналіз, реакція світової економіки, статистична оцінка на основі подій та шоків, статистичне моделювання, торгова політика США.

Анотація

У цьому дослідженні моделюється реакція глобальної та європейської економік на короткострокові зовнішні шоки, включно зі змінами торговельних умов та імпортних тарифів, а також геоекономічними та геополітичними чинниками. Аналіз досліджує стохастичний зв’язок між зовнішніми подіями та варіаціями ключових макроекономічних показників, зокрема глобального та європейського ВВП, обсягів світової та європейської торгівлі, а також композитного індексу менеджерів із закупівель (PMI) за основними секторами світової економіки.

Для оцінювання впливу змін тарифної та санкційної політики на економічні показники використовується регресійна модель із формалізованою бінарною змінною. Емпіричні результати свідчать про статистично значущі ефекти зовнішніх шоків на окремі макроекономічні показники глобальної та європейської економік, а також на агрегований індекс, побудований на основі цих показників.

Отримані висновки виявляють відмінності у реакції досліджуваних економік на зовнішні шоки, що дає змогу здійснити порівняльну оцінку їхньої стабільності та стійкості. Результати дослідження свідчать, що європейська економіка демонструє вищий рівень опору зовнішнім шокам порівняно з глобальною економікою, зокрема економікою Китаю.

Класифікація за JEL: C32, C51, E32, F44, F62.

Біографії авторів

Ігор МАНЦУРОВ, член-кореспондент Національної академії наук України, директор Інституту системних статистичних досліджень, Київ, Україна; Посол з особливих доручень Міжнародної Комісії з прав людини (МКПЛ); екстраординарний професор кафедри статистики та демографічних досліджень, Університет Західно-Капської провінції, Кейптаун, Південно-Африканська Республіка. 

доктор економічних наук, професор

Ігор ЧЕРНИШЕВ, Департамент статистики МОП, Женева, Швейцарія. 

PhD (економіка), віце-президент GJASD International (Швейцарія); міжнародний радник з питань ринку праці та вимірювання неформальної зайнятості (акредитація МОП); колишній керівник відділу з виробництва щорічних індикаторів гідної праці 

Ірина СТОЛЄТОВА, Державний торговельно-економічний університет, Київ, Україна. 

кандидат економічних наук, доцент, кафедра цифрової економіки та системного аналізу

Юлія ШЕСТАКОВА, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна. 

PhD (політологія), асистент викладача, кафедра парламентаризму

Аліна БАРВІНОК, Університет Західно-Капської провінції, Кейптаун, Південно-Африканська Республіка. 

PhD (економіка), науковий співробітник, Інститут системних статистичних досліджень, Київ, Україна; науковий співробітник, кафедра статистики та демографічних досліджень 

Посилання

Гальчинський, А. С. (2006). Глобальні трансформації: концептуальні альтернативи та методологічні аспекти. Либідь.

Гальчинський, А. С. (2009). Криза і цикли світового розвитку. АДЕФ-Україна.

Геєць, В. М. (2003). Економіка України: стратегія і політика довгострокового розвитку. Інститут економіки та прогнозування НАН України, Фенікс.

Геєць, В. М. (2020). Феномен нестабільності як виклик економічному розвитку. ВД «Академперіодика». https://doi.org/10.15407/akademperiodyka.403.456

Гриценко, А. А. (2017). Архітектоніка економічної безпеки. Інститут економіки та прогнозування НАН України. https://ief.org.ua/publication/monohrafii/2017/arkhitektonika-ekonomichnoi-bezpeky

Гриценко, А. А. (2022). Стратегії економічної стійкості в нестабільному середовищі. Економіка і прогнозування, 2022(3), 33–43. https://doi.org/10.15407/eip2022.03.033

Інститут економіки та прогнозування НАН України. (2022). Відновлення та реконструкція повоєнної економіки України (Наукова доповідь). https://ief.org.ua/publication/naukovi-dopovidi/2022/vidnovlennja-tarekonstrukcija-povoennoi-ekonomiky-ukrainy

Кораблін, С. О. (2018). Велика неоліберальна рецесія (2008–2009): досвід та уроки антикризової політики США. У В. Юрчишин (Ред.), Глобальні тенденції та перспективи: світова економіка та Україна (с. 59–72). Заповіт. https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_global_trendns.pdf

Манцуров, І. Г. (2023). Статистика як основа економіки, керованої даними. Інститут системних статистичних досліджень; 7BC.

Чухно, A. A. (2012). Модернізація економіки та економічна теорія. Європейський вектор економічного розвитку, 2(13), 149–155. https://eurodev.duan.edu.ua/images/PDF/2012/2/28.pdf

Alaimo, L. S., Fiore, M., & Galati, A. (2020). How the COVID-19 pandemic is changing online food shopping human behaviour in Italy. Sustainability, 12(22), Article 9594. https://doi.org/10.3390/su12229594

Autor, D., & Thompson, N. (2025). Expertise. Journal of the European Economic Association, 23(4), 1203-1271. https://doi.org/10.1093/jeea/jvaf023

Bernanke, B. S. (2015). The courage to act: A memoir of a crisis and its aftermath. W. W. Norton & Company. https://elischolar.library.yale.edu/ypfsdocuments2/119

Bhagwati, J. (2004). In defense of globalization. Oxford University Press. https://scholarship.law.columbia.edu/books/191

Bonhomme, S., & Denis, A. (2024). Estimating heterogeneous effects: Applications to labor economics. Labour Economics, 91, Article 102638. https://doi.org/10.1016/j.labeco.2024.102638

Dwyer, L. (2024). Chapter 2: Addressing the wellbeing gap in tourism economics. In H. Konu & M. K. Smith (Eds.), A research agenda for tourism and wellbeing (pp. 21–38). Edward Elgar Publishing Limited. https://doi.org/10.4337/9781803924342.00009

Eickmeier, S., Kolb, B., & Prieto, E. (2018). Effects of bank capital requirement tightenings on inequality (Discussion Paper No. 54/2018). Deutsche Bundesbank. https://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3331449

El Ghoul, S., Guedhami, O., Mansi, S. A., & Sy, O. (2022). Event studies in international finance research. Journal of International Business Studies, 54(2), 344–364. https://doi.org/10.1057/s41267-022-00534-6

Forsyth, P., Dwyer, L., Spurr, R., & Pham, T. (2014). The impacts of Australia’s departure tax: Tourism versus the economy? Tourism Management, 40, 126–136. https://doi.org/10.1016/j.tourman.2013.05.011

Gutmann, J., Neuenkirch, M., & Neumeier, F. (2023). The economic effects of international sanctions: An event study. Journal of Comparative Economics, 51(4), 1214–1231. https://doi.org/10.1016/j.jce.2023.05.005

Hayek, F. A. (1944). The road to serfdom. University of Chicago Press. https://www.agathonlibrary.com/wp-content/uploads/2024/11/HayekFriedrich-the-road-to-serfdom-text-and-documents-zlib.pdf

Keynes, J. M. (1936). The general theory of employment, interest and money. Macmillan.

Kiel Institute. (2025, March 13). Kiel Institute Spring Forecast: Special fund would give the economy a strong boost. Kiel Institute Spring Forecast. https://www.kielinstitut.de/publications/news/special-fund-would-give-theeconomy-a-strong-boost/

Krugman, P. R. (2009). The return of depression economics and the crisis of 2008. W. W. Norton & Company.

MacKinlay, A. C. (1997, March). Event studies in economics and finance. Journal of Economic Literature, XXXV(1), 13-39. https://www.jstor.org/stable/2729691

Mohaddes, K., & Raissi, M. (2024). Compilation, revision and updating of the Global VAR (GVAR) Database, 1979Q2-2023Q3. University of Cambridge University of Cambridge: Judge Business School. https://doi.org/10.17863/CAM.104755

North, D. C. (2012). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678

Pham, T. D., Dwyer, L., Su, J.-J., & Ngo, T. (2021, May). COVID-19 impacts of inbound tourism on Australian economy. Annals of Tourism Research, 88, Article 103179. https://doi.org/10.1016/j.annals.2021.103179

Pisani-Ferry, J., Weder di Mauro, B., & Zettelmeyer, J. (2024, May). How to de-risk: European economic security in a world of interdependence (CEPR Policy Insight No. 129). Center for Economic Policy Research. https://cepr.org/system/files/publication-files/201256-policy_insight_129_how_to_de_risk_european_economic_security_in_a_world_of_interdependence.pdf

Reinhart, C. M., & Rogoff, K. S. (2009). This time is different: Eight centuries of financial folly. Princeton University Press.

Roubini, N., & Mihm, S. (2010). Crisis economics: A crash course in the future of finance. Penguin Press.

Sargent, T. J. (2015). Robert E. Lucas Jr.’s collected papers on monetary theory. Journal of Economic Literature, 53(1), 43–64. https://doi.org/10.1257/jel.53.1.43

Stiglitz, J. E. (2002). Globalization and its discontents. W.W. Norton & Company.

Stiglitz, J. E. (2012). The price of inequality: How today’s divided society endangers our future. W. W. Norton & Company.

Отримано: 15 жовтня 2025 р.

Рецензовано: 17 листопада 2025 р.

Рекомендовано до друку: 3 грудня 2025 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

31.12.2025

Як цитувати

МАНЦУРОВ, Ігор, et al. «ВПЛИВ КОРОТКОСТРОКОВИХ ЗОВНІШНІХ ШОКІВ НА СВІТОВУ ТА ЄВРОПЕЙСЬКУ ЕКОНОМІКИ». Журнал європейської економіки, вип. 24, вип. 4, Грудень 2025, с. 570-95, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1899.

Номер

Розділ

РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ І ГЛОБАЛІЗАЦІЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ПРОСТОРІ