ПАРАДИГМА ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ
Ключові слова:
Діджиталізація, фінансовий ринок, фінансові центри, фінтех, цифрова економіка, інформаційні технології, цифровий ринок.Анотація
Досліджено концепції та теорії сучасної парадигми діджиталізації світового фінансового ринку, його рівноваги, умови формування фінансових центрів, електронної комерції, діяльність фінтех-компаній. Визначено позитивні та негативні аспекти діджиталізації фінансового ринку, особливості його трансформації в умовах глобальної цифровізації.
Обґрунтовано ефективні принципи цифрофізації економіки України та окреслено основні шляхи діджиталізації фінансового ринку. Запропоновано систему індикаторів діджиталізації ринку фінансових послуг у нашій державі. Виконано кількісний аналіз індикаторів за такими групами: загальні індикатори фінансової активності населення онлайн, індикатори онлайн та офлайн накопичення коштів, індикатори кредитної активності. Побудовано ієрархічну модель секторів фінтех в Україні. Це дало змогу визначити найбільш перспективні напрямки подальшого розвитку фін-тех за сферами: обслуговування грошового обігу; впровадження інновацій та нових стандартів технологічного обслуговування; розробка зручних додатків. Показано, що окрім загально вживаних інструментів обслуговування платежів і переказів, надзвичайно перспективними в Україні є напрямки розробки ІТ рішень, аналітики фінансових активів, маркетплейси та необанкінг.
Класифікація за JEL: G10, M15.
Посилання
UNCAD (2019). Digital economy report (New York : United Nations Publications), p. 194.
Kolomiets G., Glushach Y. (2017). Digital economy: the controversy of content and impact on economic development. Business Inform, № 7, p. 137–143.
Suetin A. (2008). Financial markets in the world economy (Moscow: Economist), p. 187.
Krasavin L. (2010). International monetary and financial relations 4th ed., Reworked (Мoscow : Finances and Statistics). p. 576.
Morris H., Mainelli M., Wardle M. (2020). The Global Financial Cenrtes Index Report, р. 58.
Lyons A., Kass-Hanna J., & Polato e Fava (2021). Fintech Development and Savings, Borrowing and Remittances: A Comparative Study of Emerging Economies. Borrowing and Remittances: A Comparative Study of Emerging Economies.
Izmaylov Y., Yegorova I., Maksymova I., & Znotina D. (2018). Digital economy as an instrument of globalization. Scientific Journal of Polonia University, 27(2), р. 52–60.
Ryu H., & Ko K. (2020) Sustainable development of Fintech: Focused on uncertainty and perceived quality issues Sustainability, 12(18).
Abramova A., Beschastnyy V., Zhavoronok A., Fedyshyn M., Lavrov R. (2020) Financial technologies development prospects in the countries of Eastern Europe and Ukraine. International Journal of Management (IJM), 11(7).
Vartsaba V., & Zaslavska O. (2020) FinTech industry in Ukraine: problems and prospects for the implementation of innovative solutions. Baltic Journal of Economic Studies, 6(4), р. 46–55.
Singh, S., Sahni, M. M., & Kovid, R. K. (2021). Exploring trust and responsiveness as antecedents for intention to use FinTech services. International Journal of Economics and Business Research, 21(2), р. 254–268.
Dronyuk I., Moiseienko I., Gregus J. (2019). Analysis of Creative Industries Activities in Europеan Union Countries. Procedia. Computer Science, p. 479–484.
Dergachova V. (2007). Globalization of business and Internet marketing: prospects and problems Monograph, p. 216.
Polo V. (2018). Internet trade in Ukraine: 15 slides about ecommerce (Electronic resource, preprint access: https://netpeak.net/ru/blog/15-slaydov-o-tomkak-razvivaetsya-rynok-elektronnoy-kommercii-v-ukraine/).
Mietule I., Maksymova I., Holikova K. (2019). Key trends in the development of marketplaces as a trigger for the transformation of global business. Society. Integration. Education, Vol 4., p. 374–386.
Plotnichenko I. (2015). Estimation of the current state and trends in e-commerce in Ukraine. Scientific Bulletin of Kherson State University, №15, p.150–155.
Clement J. 2020 Most popular online retail websites worldwide (Electronic resource, access mode: https://www.statista.com/statistics/274708/onlineretail-and-auction-ranked-by-worldwide-audiences/).
Pleskach V., Borodachova N., Oleksuik L. (2018). How can the Government of Ukraine develop state policy in the field of e-commerce. Analytical document (Kyiv: Synergy), p. 50.
Universal McCann’s (2018). Study global impacts of social Media. WAVE Report, p. 123.
Cabinet of Ministers of Ukraine (2018). On approval of the Concept of development of the digital economy and society of Ukraine for 2018–2020 and approval of the action plan for its implementation. Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated, January 17, № 67, 2018.
USAID (2018). Fintech in Ukraine: trends, market overview and catalog, p. 40.
Kostetsky R., Gordiev A. (2019). The FinTech Market in Ukraine Report (Kyiv: Microfinance centre), p. 22.
Kraus N., Goloborodko O. (2018). Digital economy: trends and prospects of avant-garde nature of development. Efficient economy № 1. (Electronic resource, access mode: http://ojs.dsau.dp.ua/index.php/efektyvnaekonomika/article/viewFile/997/862).
Стаття отримана: 11 листопада, 2021.
Стаття рецензована: 22 листопада, 2021.
Стаття прийнята: 5 грудня, 2021.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
