ІНТЕГРАЦІЯ КЛІМАТИЧНИХ ПОЛІТИК УКРАЇНИ ТА ЄС НА ЗАСАДАХ ДІДЖИТАЛІЗАЦІЇ
Ключові слова:
Кліматична політика, кліматично нейтральна економіка, діджиталізація, Україна, ЄС, CBAM, НВВ2.Анотація
Здійснено дослідження проблематики інтеграції кліматичних політик України та Європейського Союзу з огляду на актуальні орієнтири кліматичного розвитку та можливості діджиталізації складових цього процесу. Систематизовано сучасні програмні документи та механізми, які є базовими складниками реалізації кліматичних політик в ЄС та Україні. Окреслено новації програми «Fit for 55» та визначено орієнтири кліматичної політики ЄС на найближче десятиліття. Зокрема, досліджено потенційний вплив імплементації механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM для українського виробника. Результати розрахунків показали, що темпи скорочення обсягів викидів відповідно до національно-визначених внесків України та ЄС недостатні для досягнення «нульового» рівня викидів та формування кліматично нейтральної економіки у задекларовані міжнародною спільнотою часові маркери 2030 та 2050 років. Обґрунтовано необхідність інтенсифікації кліматичних політик у напрямку застосування більш жорстких обмежень викидів парникових газів, окреслено доцільність збільшення НВВ2 України з 65 до щонайменше 72%, що дасть змогу забезпечити належний темп реалізації кліматичної стратегії відповідно до Паризьких домовленостей. У статті діджиталізацію розглянуто як інструмент, процес та водночас середовище акселерації кліматично сприятливих змін, а також як фактор подолання інтеграційних бар’єрів між кліматичними політиками України та ЄС.
Класифікація за JEL: F29, O14, O57.
Посилання
Bauer, P., Stevens, B., & Hazeleger, W. (2021). A digital twin of Earth for the green transition. Nature Climate Change, 11(2), 80-83.
Boasson, E. L., & Tatham, M. (2022). Climate policy: from complexity to consensus?. Journal of European Public Policy, 1-24.
Boasson, E. L., Burns, C., & Pulver, S. (2022). The politics of domestic climate governance: Making sense of complex participation patterns. Journal of
European Public Policy, 1-24. https://doi.org/10.1080/13501763.2022.2096102 CAT (2023). CAT rating methodology. https://climateactiontracker.org/
Delreux, T., & Ohler, F. (2019). Climate policy in European Union politics. In Oxford Research Encyclopedia of Politics. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190228637.013.1097
European Commission (2022). Twinning the green and digital transitions in the new geopolitical context. Publications office of the European Union, 2022doi 10.2792/022240
European Council (2021). Fit for 55’ - delivering the EU’s 2030 climate target on the way to climate neutrality. Communication from the commission to the european parliament, the council, the european economic and social committee and the committee of the regions.
Geels, F. W., Sovacool, B. K., Schwanen, T., & Sorrell, S. (2017). Sociotechnical transitions for deep decarbonization. Science, 357(6357), 1242–1244. https://doi.org/10.1126/science.aao3760
Halushkina, T. P., Zhemba, A. I., & Sernytska, K. V. (2018). Екологічна політика України в контексті глобальних кліматичних викликів. Bulletin National University of Water and Environmental Engineering, 4(84), 248-258.http://dx.doi.org/10.31713/ve4201824
Hushko, S., Botelho, J. M., Maksymova, I., Slusarenko, K., & Kulishov, V. (2021). Sustainable development of global mineral resources market in Industry 4.0 context. In IOP Conference Series: Earth and Environmental Science (Vol. 628, No. 1, p. 012025). IOP Publishing. DOI 10.1088/1755-1315/628/1/012025
Jordan, A. J., & Moore, B. (2022). The durability–flexibility dialectic: The evolution of decarbonisation policies in the European Union. Journal of European Public Policy, 1-20. https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13501763.2022.2042721
Logan, M. (2022). The closing window: inadequate progress on climate action makes rapid transformation of societies only option. UN report.
Maksymova, I., Kurylyak, V. (2022). World industry digitization in the context of ensuring climate neutrality. Journal of European Economy, 21(3), 343-360. https://doi.org/10.35774/jee2022.03.343
Mercure, J. F., Salas, P., Vercoulen, P., Semieniuk, G., Lam, A., Pollitt, H., ... & Vinuales, J. E. (2021). Reframing incentives for climate policy action. Nature Energy, 6(12), 1133-1143. Reframing incentives for climate policy action | Nature Energy
Nascimento, L., Kuramochi, T., Iacobuta, G., den Elzen, M., Fekete, H., Weishaupt, M., ... & Höhne, N. (2022). Twenty years of climate policy: G20 coverage and gaps. Climate policy, 22(2), 158-174. Full article: Twenty years of climate policy: G20 coverage and gaps (tandfonline.com)
Nativi, S., Mazzetti, P., & Craglia, M. (2021). Digital ecosystems for developing digital twins of the earth: The destination earth case. Remote Sensing, 13(11), 2119.
Sovacool, B. K., Baum, C. M., Low, S., Roberts, C., & Steinhauser, J. (2022). Climate policy for a net-zero future: ten recommendations for Direct Air Capture. Environmental Research Letters, 17(7), 074014. Climate policy for a net-zero future: ten recommendations for Direct Air Capture –IOPscience.
Sovacool, B. K., Baum, C. M., Low, S., Roberts, C., & Steinhauser, J. (2022). Climate policy for a net-zero future: ten recommendations for Direct Air Capture. Environmental Research Letters, 17(7), 074014. Financing climate justice in the European Union and China: common mechanisms, different perspectives | SpringerLink.
Victor, D. G., Geels, F. W., & Sharpe, S. (2019). Accelerating the low carbon transition. The case for stronger, more targeted and coordinated international action. Brookings.
Wendler, F. (2022). Contesting the European Union in a changing climate: policy narratives and the justification of supranational governance. Journal of Contemporary European Studies, 30(1), 67-83. Contesting the European Union in a changing climate: policy narratives and the justification of supranational governance: Journal of Contemporary European Studies: Vol 30, No 1 (tandfonline.com).
Гуцалюк, В (2022). Особливості застосування нормативної сили ЄС для утвердження кліматичних цінностей в Україні. Political and Legal Studies. Vol. 1, Issue 1: pp. 38–4 DOI: 10.15804/CPLS.20221.04.
ЄБРР (2020). Проект «Підтримка Уряду України щодо оновлення національно-визначеного внеску». Сценарії розвитку енергетики України до 2050 р. в контексті реалізації Паризької угоди.
Івасечко, О. Я., & Мельник, Б. П. (2021). Стратегія кліматичної політики «Green Deal»: особливості імплементації у ЄС та в Україні. 11.pdf (uzhnu.edu.ua)
РАЦ «Суспільство і довкілля» (2021) Вплив механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) на торгівлю України з ЄС. Аналітичний документ.
Отримано: 3 лютого 2023 р.
Рецензовано: 5 лютого 2023 р.
Рекомендовано до друку: 11 лютого 2023 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
