ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Ключові слова:
Ukraine Facility, державна регіональна політика, європейська інтеграція, організаційно-економічне забезпечення, публічні інвестиції, територіальний розвиток, фінансування.Анотація
Стаття присвячена аналізу трансформації підходів до економічного забезпечення проєктів регіонального та локального розвитку України під впливом вимог Європейської комісії щодо впровадження реформ у сфері державної регіональної політики. Предметом дослідження є адаптація організаційно-економічних механізмів управління територіальним розвитком до норм і регламентів ЄС в аспекті публічних інвестицій. Метою роботи є удосконалення підходу до забезпечення територіальних публічних інвестицій на засадах оптимізації розподілу державних коштів в умовах євроінтеграції та повоєнного відродження. Методологічною основою дослідження виступає компаративний аналіз практик фінансування публічних інвестицій у країнах ЄС та Україні. Для досягнення поставленої мети застосовано методи системного та структурно-функціонального аналізу, що дозволили дослідити взаємозв’язок між інституційними реформами та фінансовими механізмами забезпечення проєктів територіального розвитку. Використано контент аналіз нормативно правових актів ЄС та України, а також метод узагальнення для формування концептуально-методичного алгоритму відбору проєктів територіального розвитку в умовах євроінтеграції та повоєнного відродження. Основні результати дослідження полягають у визначенні необхідності пріоритезації фінансування проєктів публічних інвестицій, диверсифікації джерел фінансування, інституалізації керівних органів на регіональному та локальному рівнях, забезпечення стабільного співфінансування з місцевих бюджетів, інтеграції систем моніторингу та оцінки та запровадження публічної звітності. Запропонований автором алгоритм відбору проєктів для фінансування в рамках Державного фонду регіонального розвитку, що має концептуаль но-методичний характер, дозволяє підвищити ефективність використання бюджетних коштів, забезпечити відповідність європейським стандартам публічних інвестицій та створює інституційні передумови для відновлення та стійкого розвитку регіонів і громад України.
Класифікація за JEL: R11, R53, R58, H54, F15.
Посилання
Безгіна, Т., & Третяк, Ю. (2024, 19 листопада). Прогрес чи регрес? Як Європейська Комісія оцінила стан справ щодо врядування та регіональної політики в Україні та що порекомендувала робити далі. Децентралізація. https://decentralization.ua/news/18925
Буркинський, Б. В. (Ред.). (2016). Інвестиційно-інноваційний розвиток регіонів Українського Причорномор’я: монографія. Національна академія наук України, Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень.
Верховна Рада України. (2010). Бюджетний кодекс України (Документ № 2456-VI). Відомості Верховної Ради України, (50–51). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/2456-17?lang=uk#Text
Гелеверя Є. М., Сергієнко Ю. І. (2020). Інвестиційна привабливість регіонів як основа сталого розвитку країни. Бізнес Інформ, (4), 111–117. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-111-117
Дубовик, А. (2024). Інноваційно-інвестиційний потенціал територіальних громад, шляхи та інструменти його підвищення. Економіка та суспільство, (62). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2024-62-94
Єльнікова Ю. (2020). Рейтингування регіонів України за рівнем привабливості для відповідальних інвестицій. Інвестиції: практика та досвід, (17–18), 63–68. https://doi.org/10.32702/2306-6814.2020.17-18.63
Івашко, О. А. (2023). Публічне інвестування в регіонах і громадах: концептуальні засади, механізми залучення та особливості використання. Наукові записки Львівського університету бізнесу та права, (39), 714–722. https://nzlubp.org.ua/index.php/journal/article/view/1527
Інтерфакс-Україна. (2025, 8 жовтня). «Дія» збільшила число користувачів з 21 до 23 млн трохи менше ніж за рік. https://interfax.com.ua/news/telecom/1110804.html
Кришталь, Т., Лаглер, К., & Підвальна, О. (2018). Інвестиційний потенціал регіону як основа забезпечення його сталого розвитку. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки», 5(90), 13–18. http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/13751
Кукош, М. С. (2018). Концепція формування інвестиційного потенціалу регіону. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Міжнародні економічні відносини та світове господарство, 19(2), 66–70. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/19_2_2018ua/16.pdf
Лайко, О. І. (2009). Інвестиційний потенціал регіону: використання та непродуктивний відтік капіталу: монографія. Національна академія наук України, Інститут проблем ринку і економіко-екологічних досліджень.
Мушеник, І. (2021). Стратегія розвитку і формування інноваційно-інвестиційної системи регіону. Економіка та суспільство, (25). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-29
Ukraine Facility (n.d.). Ukraine Facility – Програма фінансової підтримки України від Європейського Союзу. https://www.ukrainefacility.me.gov.ua
Alcidi, C. & Gros, D. (2020). Next generation EU: A large common response to the COVID-19 crisis. Intereconomics, 55(4), 202–203. https://doi.org/10.1007/s10272-020-0900-6
Aligishiev, Z., & Blotevogel, R. (2025). No quick fix: The recovery and resilience plan and external position in Greece. Economic Modelling, 151, Article 107186. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2025.107186
Allemand, F., Creel, J., Saraceno, F., Levasseur, S., & Leron, N. (2023). Making Next Generation EU a permanent tool (FEPS Policy Study). Foundation for European Progressive Studies, Friedrich-Ebert-Stiftung, Institut Emile Vandervelde (IEV), OFCE. https://orbilu.uni.lu/handle/10993/54585
Baccini, F. (2025). Financing enlargement via the 2028–2034 MFF (Policy Brief). Foundation for European Progressive Studies FEPS. https://feps-europe.eu/publication/financing-enlargement-via-the-2028-2034-mff/
Bankowski, K., Benalal, N., Bouabdallah, O., De Stefani, R., Dorrucci, E., Huber, C., Jacquinot, P., Modery, W., Nerlich, C., Rodríguez-Vives, M., Szörfi, B., Zorell, N., & Zwick, C. (2024). Four years into NextGenerationEU: what impact on the euro area economy? (Occasional Paper Series № 362). European Central Bank. https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpops/ecb.op362~c055a591dd.en.pdf
Barbero, J., Conte, A., Crucitti, F., Lazarou, N. J., Sakkas, S., & Salotti, S. (2024). The impact of the recovery fund on EU regions: a spatial general equilibrium analysis. Regional Studies, 58(2), 336–349. https://doi.org/10.1080/00343404.2022.2123467
Borghetto, E., Quaglia, L., & Guardiancich, I. (2026). Reform agendas in national recovery and resilience plans: Partisan politics and domestic usages of Europe. JCMS: Journal of Common Market Studies, 64(1), 75–99. https://doi.org/10.1111/jcms.13738
Bureiko, N., Maksak, H., & Shelest, H. (Eds.) (2024). Ukrainian prism: Foreign policy 2023: Wartime diplomacy. Representation of the Friedrich-Ebert-Stiftung in Ukraine, Foreign Policy Council «Ukrainian Prism». https://library.fes.de/pdffiles/bueros/ukraine/21178.pdf
Chen, Z., & Ki, D. (2026). A machine learning–enhanced framework for assessing the economic impacts of transportation infrastructure investment: Evidence from Ohio. Transport Economics and Management, 4, 85–97. https://doi.org/10.1016/j.team.2026.03.001
Di Cataldo, M., Renzullo, E., & Rodríguez-Pose, A. (2026). Cohesion or collusion? EU funds in places with corrupt local institutions. Journal of Economic Behavior & Organization, 245, Article 107467. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2026.107467
European Commission. (2023). Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on establishing the Ukraine Facility (COM/2023/338 final). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52023PC0338
Fabbrini, S. (2023). Going beyond the pandemic: ‘Next generation EU’ and the politics of subregional coalitions. Comparative European Politics, 21, 64–81. https://doi.org/10.1057/s41295-022-00302-8
Fajeau, M., Ligonnière, S., & Mayol, A. (2026). Financial innovation and local governments investment. International Review of Law and Economics, 86, Article 106323. https://doi.org/10.1016/j.irle.2026.106323
Francois, J. N., Konte, M., & Ruch, F. U. (2026). “Crowding in” effect of public investment on private investment revisited. Journal of International Money and Finance, 164, Article 103567. https://doi.org/10.1016/j.jimonfin.2026.103567
Landwehr-Zloch, S., & Hehn, M. (2026). Policy note: Mobilising private capital for European grids. Utilities Policy, 99, Article 102142. https://doi.org/10.1016/j.jup.2026.102142
Mahieu, G., Brans, P., & Schulz, D. (2024). The recovery and resilience facility under next generation EU: A breakthrough in economic policy coordination and policy programming. American Journal of International Law Unbound, 118,144–150. https://doi.org/10.1017/aju.2024.22
Pali, E., Aholou, C. C., & Yatta, F. P. (2026). Analysis of the impact of the support fund for local authorities (FACT) on territorial inequality reduction and local public investment in Togo through municipal development plans (PDC). Discover Sustainability, 7, Article 113. https://doi.org/10.1007/s43621-025-02482-1
Pecinovsky, P. (2023). Next GenerationEU: The recovery and resilience facility as an implementation tool of the European pillar of social rights. In Y. Jorens (Ed.) The Lighthouse Function of Social Law. LFSL 2023 (pp. 51–67). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-32822-0_3
Pekanov, A. (2025). Lessons learned from the Recovery and Resilience Facility for a future European fiscal capacity (Policy Brief). Friedrich-Ebert-Stiftung FEPS. https://library.fes.de/pdf-files/bueros/bruessel/22187.pdf
Rubio, E. (2011). The “added value” in EU budgetary debates: One concept, four meanings (Policy Brief No. 28). Notre Europe. https://institutdelors.eu/content/uploads/2025/04/bref28_addedvalue_en-1.pdf
Skorokhod, I., & Horbach, L. (2021). Innovation-investment provision of regional environmentally safe development. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3(38), 456–464. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i38.237478
Vinzenz, V. (2022). National recovery and resilience plan: Austria. Italian Labour Law E-Journal, 15(1S). https://doi.org/10.6092/issn.1561-8048/15683
World Bank. (2026). Ukraine – Fifth rapid damage and needs assessment (RDNA5): February 2022 – December 2025 (English). World Bank Group. https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/099022026094036395
Zarkova, S. (2025). Empirical assessment of the multiplier effects of the EU Recovery and Resilience Facility using machine learning. Economies, 13(12), Article 338. https://doi.org/10.3390/economies13120338
.
Отримано: 30 грудня 2025 р.
Рецензовано: 17 серпня 2026 р.
Рекомендовано до друку: 14 вересня 2026 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
