МОДЕЛЮВАННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ ВПЛИВУ МІЛІТАРИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ НА МАКРОЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК
Ключові слова:
безпека, військовий потенціал, військові витрати, ЄС, конфлікти, мілітаризація економіки, моделювання, регіональний безпековий комплекс.Анотація
Система сучасного глобального безпекового простору характеризується посиленням нестабільності, збільшенням конфліктів, що супроводжується зростанням військових витрат. Розбіжність емпіричних результатів щодо впливу військових витрат на економічне зростання свідчить про дискусійність питання і доводить, що причини і форми прояву конфліктів завжди мають конкретну специфіку та неповторність, що актуалізує пошук нових підходів оцінювання інтенсивності мілітаризації економік країн. Досліджено відміннос ті соціально-економічного розвитку країн, що визначають можливості нарощування військового потенціалу. Обґрунтовано, що високий рівень мілітаризації економіки не гарантує високого рівня стабільності в країні, а соціальна та економічна нерівність посилює подальшу стратифікацію у суспільстві і стає джерелом конфліктів. Розроблено та апробовано інтегрований індекс інтенсивності нарощування військового потенціалу країни, застосування якого дає змогу розробити систему моніторингу, оцінювання й моделювання процесів мілітаризації економік країн. Проведено порівняльний аналіз країн за інтенсивністю процесів мілітаризації, що дало змогу: (1) класифікувати країни за інтенсивністю цих процесів, (2) виявити закономірності, (3) оцінити їхній вплив на показники розвитку країн. На основі оцінки взаємозв’язків розробленого інтегрального індексу та показників найбільш вагомих міжнародних рейтингових оцінок (Глобальний індекс процвітання (Global Prosperity Index), Індексу крихкості держав (Fragile States Index), Глобального індексу миру (Global Peace Index), Індексу розвитку людського потенціалу (Human Development Index), Індексу досягнення соціального прогресу (Social Progress Index), Індексу демократії (Democracy Index)) доведено, що інтенсивна мілітаризація негативно впливає на забезпечення миру та безпеки, а також на інституційну, правову та соціально-економічну стабільність і стійкість країни.
Класифікація за JEL: C43, С51, F51, H56.
Посилання
Ліщинський, І., Лизун, М. (2020). Концептуальні візії регіональної та глобальної безпеки. Вісник економіки, (2), 148–161. https://doi.org/10.35774/visnyk2020.02.148
ACLED. (n.d.). Armed Conflict Location & Event Data. Retrieved 6 June, 2025, https://acleddata.com/
Albalate, D., Bel, G. & Elias, F. (2012). Institutional determinants of military spending. Journal of Comparative Economics, 40(2), 279–290. https://doi.org/10.1016/j.jce.2011.12.006
Argyriou, A. S., Lyzun, M., Lishchynskyy, I., Savelyev, Y., Kuryliak, V., Ivashkiv, I., Sachenko, S. (2021, September 22-25). Modeling the stabilization factors of monetary unions in turbulent economics. In 2021 11th IEEE International Conference on Intelligent Data Acquisition and Advanced Computing Systems: Technology and Applications (IDAACS) (pp. 749–754), Cracow, Poland. https://doi.org/10.1109/IDAACS53288.2021.9661034
Arshad, A., Syed, S. H., & Shabbir, G. (2017). Military expenditure and economic growth: A panel data analysis. Forman Journal of Economic Studies, 13, 161–175. https://www.researchgate.net/publication/327565717
Azam, M. (2020). Does military spending stifle economic growth? The empirical evidence from non-OECD countries. Heliyon, 6(12), Article e05853. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2020.e05853
Besley, T., & Persson, P. (2009). Repression or civil war? American Economic Review, 99(2), 292–297. https://doi.org/10.1257/aer.99.2.292
Bulatova, O., Reznikova, N., & Sarbash, S. (2024). Asymmetry of the modern conflicts. Przegląd Strategiczny, (17), 25–34. https://doi.org/10.14746/ps.2024.1.2
Buzan, B., Waever, O., & de Wilde, J. (1998). Security: A new framework for analysis. Lynne Rienner Publishers.
Collier, P., & Hoeffler, А. (2004). Greed and grievance in civil war. Oxford Economic Papers, 56(4), 563–595. https://econpapers.repec.org/RePEc:oup:oxecpp:v:56:y:2004:i:4:p:563-595
d’Agostino, G., Pieroni, L. & Dunne, J. P. (2010). Assessing the effects of military expenditure on growth (Working Paper No. 1012). University of the West of England. https://econpapers.repec.org/paper/uwewpaper/1012.htm
Economist Intelligence Unit. (n.d.-a). Democracy Index 2023. Age of conflict. Retrieved 6 June, 2025, from https://www.eiu.com/n/campaigns/democracyindex-2023/
Economist Intelligence Unit. (n.d.-b). Democracy Index 2024. via Our World in Data. Retrieved 10 June, 2025, from https://ourworldindata.org/grapher/democracy-index-eiu
Dunne, J. P. (2012). Military spending, growth, development and conflict. Defense and Peace Economics, 23(6), 549–557. https://doi.org/10.1080/10242694.2012.663576
Dunne, J. P., García-Alonso, M. D. C., Levine, P., & Smith, R. P. (2006). Managing asymmetric conflict. Oxford Economic Papers, 58(2), 183–208. https://doi.org/10.1093/oep/gpi056
Freudenberg, M. (2003, November 12). Composite indicators of country performance: A critical assessment (OECD Science, Technology and Industry Working Papers 2003/16). https://doi.org/10.1787/405566708255
Institute for Economics and Peace. (2024). Global Peace Index: Conflict deaths at highest level this century causing world’s peacefulness to decline. https://www.economicsandpeace.org/global-peace-index/
Greminger, T., & Vestner, T., (Ed.). (2022, August). The Russia-Ukraine war’s implications for global security: A first multi-issue analysis. Geneva Centre for Security Policy. https://www.gcsp.ch/sites/default/files/2024-12/gcspanalysis-russia-ukraine-war-implications.pdf
Hegre, H. (2014). Democracy and armed conflict. Journal of Peace Research, 51(2), 1–14. https://doi.org/10.1177/0022343313512852
Lavrynenko, Н., & Donaj, Ł. (2023). Unification of Ukrainian society in a postwar period as a preventive mechanism to avert the crisis of state. Przegląd Strategiczny, (16), 321–331. https://doi.org/10.14746/ps.2023.1.23
Lazarou, E. & Zamfir, I. (2022, July 19). Peace and security in 2022: Overview of EU action and outlook for the future. European Parliamentary Research Service. https://epthinktank.eu/2022/07/19/peace-and-security-in-2022-overview-of-eu-action-and-outlook-for-the-future/
Legatum Institute. (2024). The Legatum Prosperity Index. Retrieved 10 June, 2025, from https://index.prosperity.com/
Leonard, M., Pisani-Ferry, J., Ribakova, E., Shapiro, J., & Wolff, G. (2019, June). Redefining Europe’s economic sovereignty (Policy Contribution No. 9). https://bruegel.org/wp-content/uploads/2019/06/PC-09_2019_final-1.pdf
Lishchynskyy, I. & Lyzun, M. (2024). Pattern of European regional creativity: Exploring endogenous sustainability. ECONOMICS, 12(3). https://doi.org/10.2478/eoik-2024-0030
Lobont, O. R., Glont, O. R., Badea, L. & Vatavu, S. (2019). Correlation of militarymexpenditures and economic growth: Lessons for Romania. Quality & Quantity, 53, 2957–2968. https://doi.org/10.1007/s11135-019-00910-9
Lyzun, M., Lishchynskyy, I., Vitálišová, K., & Borseková, K. (2025). Regional security challenges for Central and Eastern European countries. Journal of European Economy, 24(1), 41–57. https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1846
Nilsson, R. (2000, October 11-14). Confidence indicators and composite indicator [Conference paper]. 25th CIRET Conference “Business Surveys and Empirical Analysis of Economic and Social Survey Data. Session II. Macroeconomic Analysis and Forecasting B (CLI/CI)”, Paris, France. https://ciret.org/conferences/paris-2000/session-table-and-papers/session-ii
OECD. (2008). Handbook on constructing composite indicators: Methodology and user guide. https://www.oecd-ilibrary.org/handbook-on-constructing-compositeindicators-methodology-and-user-guide_5kzn79pvdj5j.pdf?itemId=%2Fcontent%2Fpublication%2F9789264043466-en&mimeType=pdf
Patomäki, H. (2008). The political economy of global security: War, future crises and changes in global governance. Routledge.
Saeed, L. (2025). The impact of military expenditures on economic growth: A new instrumental variables approach. Defence and Peace Economics, 36(1), 86–101. https://doi.org/10.1080/10242694.2023.2259651
Social Progress Imperative. (2024). 2025 AITi Global Social Progress Index. 10 July, 2025, from https://www.socialprogress.org/2024-social-progress-index/
SIPRI. (2024). SIPRI Military expenditure database. Stockholm International Peace Research Institute. Retrieved 6 June, 2025, from https://www.sipri.org/databases/milex
Tavares, R. (2008). Understanding regional peace and security: A framework for analysis. Contemporary Politics, 14(2), 107–127. https://doi.org/10.1080/13569770802176853
The Fund for Peace. (2023). Global data: Fragile States Index 2023 [Data set]. Retrieved 6 June, 2025, from https://fragilestatesindex.org/
Tskhovrebadze, T., Putkaradze, K., & Zerekidze, Z. (2023). Rethinking European security: The strategic nexus after Russian-Ukraine war. Journal of Liberty and International Affairs, 9(3), 518–530. https://doi.org/10.47305/JLIA2393629
UNCTAD. (n.d.). UNCTADstat Data centre. Retrieved 10 July, 2025, from https://unctadstat.unctad.org/datacentre/
UNDP. (n.d.). Human Development Index. Human Development Reports. Retrieved 16 June, 2025, from https://hdr.undp.org/data-center/humandevelopment-index#/indicies/HDI
UNHCR. (n.d.). The UN Refugee Agency. Retrieved 16 June, 2025, from https://www.unhcr.org/
World Bank. (n.d.). World Bank Open Data. Retrieved 16 June, 2025, from https://data.worldbank.org/
Zięba, R. (2023). EU and NATO Eastern policy. In R. Zięba (Ed.), Politics and security of Central and Eastern Europe: Contemporary challenges (pp. 1–10). Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-16419-4
Отримано: 12 червня 2025 р.
Рецензовано: 15 липня 2025 р.
Рекомендовано до друку: 12 вересня 2025 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
