РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ: СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА МІНІМІЗАЦІЇ НЕРІВНОСТЕЙ УКРАЇНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА
Ключові слова:
соціальна стійкість, соціальна резильєнтність, соцієтальна резильєнтність, нерівність, політика соціальної якості, адаптивність, стресостійкість, гнучкістьАнотація
У статті визначено напрями державної політики, спрямованої на забезпечення соціальної стійкості та викликів, пов’язаних з посиленням процесів нерівності в умовах війни. Розкрито змістові компоненти поняття соціальної стійкості, що є системно синергетичною характеристикою адаптивності, стресостійкості та гнучкості соціально-трудової сфери. Компаративний аналіз дав змогу констатувати поглиблення процесів нерівності в українському суспільстві в умовах тривалої війни та довести, що вирішення проблеми нерівності лежить у площині забезпечення соціальної стійкості ринку праці, викорінення дискримінації та недопущення ексклюзії на ринку праці.
На основі узагальнення загроз забезпечення соціальної стійкості обґрунтовано інституційний напрям забезпечення соціальної стійкості українського суспільства, що передбачає післявоєнне оновлення суспільного договору, що ґрунтується на основних принципах: соціальної справедливості, згуртованості, компліментарності, соціальної якості, інклюзивності.
Класифікація за JEL: J18, D63, D69, I30.
Посилання
Близнюк, В. В. (2020). Інституційне забезпечення інклюзивності ринку праці України. Економіка і прогнозування, 3, 56–74. http://eip.org.ua/docs/ EP_20_3_56_uk.pdf
Бурлай, Т., Борзенко, О., & Гриценко, А. (2023). Соцієтальні наслідки сучасної гібридної війни: ключові виміри в контексті України. Журнал європейської економіки, 22(2), 161–87. https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ ukjee/article/view/1656.
Верховна Рада України. (2005). Конвенція Міжнародної організації праці № 131 про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються. Документ ратифіковано Законом України від 19 жовтня 2005 р. № 2997. URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/993_149#Text
Гриценко, А., Білорус, О., Бурлай, Т., Подлєсна, В., & Борзенко, О. (2024). Українська економіка: резильєнтність під час війни та виклики післявоєнного відновлення. Science and Innovation, 20(5), 16–34. https://doi.org/ 10.15407/scine20.05.016
Європейська Комісія. (2023, 1 лютого). Аналітичний звіт до Повідомлення Комісії для Європейського Парламенту, Європейської Ради та Ради ЄС. Висновок Європейської Комісії щодо заявки України на членство в Європейському Союзі. (SWD(2023) 30 final). https://eu-ua.kmu.gov.ua/ sites/default/files/imce/analitychnyy_zvit_yek_ukrayinskoyu.pdf
Костриця, В. І., & Бурлай, Т. В. (2023). Сучасні пріоритети соціального розвитку: вплив глобальних трансформацій і завдання України (по)воєнного періоду. Економіка України, 4, 97–116. https://doi.org/10.15407/ economyukr.2023.04.097
Костриця, В. І., & Бурлай, Т. В. (2024, 17–18 квітня). Повоєнний вимір соціальної безпеки України в контексті глобальних трендів. Теорія і практика розбудови екосистеми соціальної сфери в умовах повоєнного відродження України : зб. тез доп. Міжнар. наук.-практ. конф. (176–183). Київ : КНЕУ. https://core.ac.uk/download/617986714.pdf
Лібанова, Е. М. (2014). Нерівність в українському суспільстві: витоки та сучасність. Економіка України, 3, 4–19. http://nbuv.gov.ua/UJRN/EkUk_2014_3_2
Міністерство у справах ветеранів України. (2023, 22 травня). «Це категорія потужних людей». Міністр у справах ветеранів розповіла про допомогу ветеранам і їхнім родинам. https://mva.gov.ua/ua/news/ce-kategoriyapotuzhnih-lyudej-ministr-u-spravah-veteraniv-rozpovila-pro-dopomoguveteranam-i-yihnim-rodinam
Мінсоцполітики: фактичний розмір прожиткового мінімуму. (2024, 25 липня). https://kadrovik.isu.net.ua/news/581762-minsotspolityky-faktychnyy-rozmirprozhytkovoho-minimumu
Новіков, В. М. (2013). Подолання надмірної нерівності – пріоритет соціальної політики. Україна – аспекти праці, 3, 3–7. http://jnas.nbuv.gov.ua/ article/UJRN-0000286390
Новікова, О., Залознова, Ю., & Азьмук, Н. (2023). Відновлення людського капіталу України у післявоєнний період з використанням переваг цифровізації. Журнал європейської економіки, 21(4), 407-2. https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ ukjee/article/view/1619
Оксамитна, С. (2015). Самовизначення громадян у соціальній структурі українського суспільства. Грані, 1(117), 67–71.
Прибыткова, И. М. (2006). Новые статусные номинации: бедные средниебогатые. В. С. Макеев (Ред.), Новые социальные неравенства (с. 168– 194). Киев: Институт социологии НАН Украины.
ПФУ. (2024). Середній розмір призначеної пенсійної виплати та питома вага пенсіонерів за розмірами призначених місячних пенсій у загальній їх чисельності станом на 01.07.2024. https://www.pfu.gov.ua/2166027- serednij-rozmir-pryznachenoyi-pensijnoyi-vyplaty-ta-pytoma-vagapensioneriv-za-rozmiramy-pryznachenyh-misyachnyh-pensij-u-zagalnij-yihchyselnosti-stanom-na-01-07-2024/
Сисак, І. (2023, 7 грудня). Драма бюджету-2024: чим закрити діру у 41 млрд доларів та де взяти гроші на соціальні виплати. Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/milyard-dolariv-defitsytu-yakzakryvatymutdiru-v-byudzheti-2024/32710041.html
Стиглиц, Д. (2015). Цена неравенства. Чем расслоение общества грозит нашему будущему. Москва: Эксмо.
Стиглиц, Д. (2016). Великое разделение. Неравенство в обществе или что делать оставшимся 99% населения? Москва: Эксмо.
Черенько, Л. М. (2013). Специфіка формування та прояву нерівності в Україні. Демографія та соціальна економіка, 2, 60–69. https://dse.org.ua/ arhcive/20/6.pdf
InfoSapiens. (2024). Індекс споживчих настроїв у жовтні 2024 року [Прес реліз]. https://www.sapiens.com.ua/publications/socpolresearch/324/CCI_Oct24_PR_ukr.pdf
AXA Research Fund. (2022, November 22). Building societal resilience: The role of inclusion in a gragmented world. https://axa-research.org/storage/ media/1554/AXARF_Building_Societal_Resilience_digital.pdf
Blyzniuk, V. V. (2020). Institutional support of the inclusiveness of Ukrainian labor market [in Ukrainian]. Ekonomika i Prohnozuvannia, 3, 56–74. http://eip.org.ua/docs/EP_20_3_56_uk.pdf
Burlay, T., Borzenko, O., & Grytsenko, A. (2023). Societal consequences of modern hybrid war: Key dimensions in the context of Ukraine. Journal of European Economy, 22(2), 158–183. https://doi.org/10.35774/jee2023.02.158
Burlay, T., Dmytruk, D., Kostrytsia, V., & Levin, R. (2022). The social quality policy: theory and international approaches in the context of the Ukraine’s post-war reconstruction task. Ukrainian Society, 3(82), 09–27. https://doi.org/10.15407/socium2022.03.009
Di Caro, P., & Fratesi, U. (2018). Regional determinants of economic resilience. The Annals of Regional Science, 60(2), 235–240. https://doi.org/10.1007/ s00168-017-0858-x
Diodato, D., & Weterings, A. B. R. (2015). The resilience of regional labour markets to economic shocks: Exploring the role of interactions among firms and workers. Journal of Economic Geography, 15(4), 723–742. https://doi.org/10.1093/jeg/lbu030
Edlund, J., Bechert, I., & Quandt, M. (Eds.). (2017). Social inequality in the eyes of the public: A collection of Analyses Based on ISSP Data 1987–2009 (GESISSchrift enreihe, 17). GESIS - Leibniz-Institut für Sozialwissenschaften. https://www.ssoar.info/ssoar/bitstream/handle/document/57225/ssoar-2017- edlund_et_al-Social_Inequality_in_the_Eyes.pdf?sequence=3&isAllowed= y&lnkname=ssoar-2017-edlund_et_al-Social_Inequality_in_the_Eyes.pdf
European Commission. (2024). Reducing inequalities. https://internationalpartnerships.ec.europa.eu/policies/human-development/reducinginequalities_-en#:~:text=SDG%2010%20aims%20at%20reducing,- %2C%20ethnicity%2C%20religion%20and%-20opportunity
Eurostat. (n.d.). Gini coefficient of equivalised disposable income [Dataset]. EUSILC survey. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/ product/page/ilc_di12
Fingleton, B., Garretsen, H., & Martin, R. (2012). Recessionary shocks and regional employment: Evidence on the resilience of U. K. regions. Journal of Regional Science, 52(1), 109–133. https://doi.org/10.1111/j.1467- 9787.2011.00755.x
Ganzeboom, H. B. G., De Graaf, P. M., Treiman, D. J., & De Leeuw, J. (1992). A standard international socio-economic index of occupational status. Social Science Research, 21(1), 1–56. https://www.sciencedirect.com/science/ article/abs/pii/0049089X9290017B
Haller, M., Jowell, R., Smith, T. W. (Eds.). (2009). The International Social Survey Programme 1984–2009: Charting the globe. Routledge.
Heyets, V., Blyzniuk, V., & Nykyforuk, O. (2022). The Recovery of Ukraine: Social Quality in the Postwar Societal Space. International Journal of Social Quality, 12 (1), 01–28. https://doi.org/10.3167/IJSQ.2022.120102
ILO. (2012). Social Protection Floors Recommendation, 2012 (No. 202). Information System on International Labour Standards. URL:https://www.ilo.org/ dyn/normlex/en/f?p=NORMLEXPUB:12100:0::NO::P12100_INSTRUMENT_ID: 3065524
Irwin, S. (2018). Lay perceptions of inequality and social structure. Sociology, 52(2), 211–227. https://doi.org/10.1177/0038038516661264
Keck, M., & Sakdapolrak, P. (2013). What is social resilience? Lessons learned and ways forward. Erdkunde, 67(1), 5–19. https://doi.org/10.3112/ erdkunde.2013.01.02
Kostrytsia, V. I., Burlai, T. V., & Blyzniuk, V. V. (2024). The deformations of the institution of social dialogue in Ukraine as a factor of social desolidarization. Economic Theory, 3, 45–80. http://etet.org.ua/docs/ET_24_3_45_en.pdf
Lenski, G. (1954). Status crystallization: A non-vertical dimension of social status. American Sociological Review, 19, 405–413. https://doi.org/10.2307/2087459
Martin, R., & Gardiner, B. (2019). The resilience of cities to economic shocks: A tale of four recessions (and the challenge of Brexit). Papers in Regional Science, 98(4), 1801–1832. https://doi.org/10.1111/pirs.12430
Piketty, T. (2014). Capital in the twenty-first century. Cambridge: The Belknap Press of Harvard University Press.
Reggiani, A., De Graaf, T., & Nijkamp, P. (2002). Resilience: An evolutionary approach to spatial economic systems. Networks and Spatial Economics, 2(2), 211–229. https://doi.org/10.1023/A:1015377515690
Shumska, S., Gaidai, A., & Blyzniuk, V. (2023). Welfare оf Ukraine’s population: Assessments оf the level аnd impact оf key factors. Baltic Journal of Economic Studies, 9(2), 230–241. https://doi.org/10.30525/2256- 0742/2023-9-2-230-241
Simmie, J., & Martin, R. (2010). The economic resilience of regions: Towards an evolutionary approach. Cambridge Journal of Regions, Economy and Society, 3(1), 27–43. https://doi.org/10.1093/cjres/rsp029
Slozko/Borzenko, O.О., & Pidchosa, O. A. (2017). The solidarity economy: A review of the concept and results. In: A. S. Filipenko (Ed.), A Social and Solidarity Economy: the Ukrainian Choice (pp.18–35). Cambridge Scholars Publishing.
Sobel, M. M., De Graaf, N. D., Heath, A., & Zou, Y. (2004). Men matter more: The social class identity of married British women 1985–1991. Journal of the Royal Statistical Society, 167(1), 37–52.
Therborn, G. (2013). The killing fields of inequality. Polity Press.
UNICEF. (n. d.). Соціально-економічний стан домогосподарств України – https://www.unicef.org/ukraine/documents/social-economical-state-2023-24
United Nations, Department of Economic and Social Affairs. (2022). World population prospects 2022: Summary of results. https://www.un.org/development/desa/pd/sites/www.un.org.development.desa.pd/files/wpp202 2_summary_of_results.pdf
Wilkinson, R., & Pickett, K. (2010). The spirit level. Why greater equality makes society stronger. New York: Bloomsbury Press.
World Bank. (2024, February). Ukraine – Third Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA3): February 2022 – December 2023. http://documents.worldbank.org/curated/en/099021324115085807/P1801741bea12c012189ca16d95d8c2556a
Отримано: 11 листопада 2024 р.
Рецензовано: 19 листопада 2024 р.
Рекомендовано до друку: 25 листопада 2024 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
