ПРОСТОРОВА РЕФЛЕКСІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ

Автор(и)

  • Юрій ГУМЕНЮК Західноукраїнський національний університет, Тернопіль https://orcid.org/0000-0001-8203-5749
  • Юліан ГУК Західноукраїнський національний університет, Тернопіль

Ключові слова:

глобальні туристичні полюси; дестинація; експорт туристичних послуг; міжнародний туризм; ОЕСР; просторова поляризація; Світова організація туризму (ООН); туристична індустрія.

Анотація

Просторова рефлексія туристичної дестинації належить до фізикогеографічних характеристик місця призначення, які відіграють важливу роль у формуванні його привабливості, транспортної доступності, видів туристичної діяльності та отриманих відвідувачами вражень. Культурна спадщина дестинації, у т. ч. її традиції, звичаї, фестивалі та місцеве мистецтво стала головною привабливістю для туристів, які прагнуть справжніх вражень і занурення в різні культури. Так, близькість до природних, історичних, культурних пам’яток може зробити місце призначення більш привабливим. Дестинації, які сприймаються як безпечні та добре керовані, також мають більше шансів привабити відвідувачів. Крім того, доступність дестинації через транспортну мережу (аеропорти, дороги та громадський транспорт) може вплинути на її популярність серед туристів. Таким чином, дестинація також є функцією, механізм якої запускає необхідна інфраструктура, заклади тимчасового поселення, громадського харчування та медичних послуг, торговельні центри, зони відпочинку, що мають вирішальне значення для залучення та розміщення туристів.

Класифікація за JEL: F02, F19, F59, L83, R12.

Біографії авторів

Юрій ГУМЕНЮК, Західноукраїнський національний університет, Тернопіль

доктор економічних наук, професор, кафедра міжнародного туризму і готельного бізнесу

Юліан ГУК, Західноукраїнський національний університет, Тернопіль

аспірант

Посилання

Гіпотеза трьох секторів економіки. (n.d.). Вікіпедія. https://tinyurl.com/3abd63s4. (дата звернення: 05.27.23).

Горіна, Г. О. (2017). Розвиток ринку туристичних послуг України в умовах просторової поляризації. (Дисертація на здобуття наукового ступеня Доктора економічних наук, спеціальність 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.) Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Вищий навчальний заклад «Університет ім. Альфреда Нобеля», Дніпро.

Зворотний зв’язок. (n.d.). Вікіпедія. https://tinyurl.com/4pkwfz2v.

Іванов, О. (ред.) (2023, 16 січня). Розрив зв’язків. Світова економіка може впасти на 7% – МВФ. NVБізнес. https://biz.nv.ua/ukr/economics/mvf-poperediv-prorizke-padinnya-svitovoji-ekonomiki-ostanni-novini-50297687.html.

Кошелюк, М., & Томан, У. (2021, 11 червня). Розвиток українських міст: нові межі – нові можливості. Mistosite. https://mistosite.org.ua/articles/ rozvytok-ukrainskykh-mist-novi-merezhi-novi-mozhlyvosti.

Ліщинський, І. О. (2019). Полюси та осі розвитку в контексті глобалізаційних процесів [монографія]. Тернопіль: ТНЕУ.

Лук’янюк, В. (n.d.). Симетрія. Словник іншомовних слів. https://www.jnsm.com.ua/ cgi-bin/u/book/sis.pl?Qry=%F1%E8%EC%E5%F2%F0%B3%FF.

Мальська, М. П., Грицишин, А. Т., Білоус, С. В., & Топорницька, М. Я. (2022). Фестивальний туризм: Теорія та практика. [навч. посіб.]. Київ : Піча Ю.В.

Павлиш, О. (2023, 6 червня). Штучний інтелект загрожує «значними перебоями» на ринках праці – МВФ. Економічна правда. https://www.epravda.com.ua/ news/2023/06/6/700852/.

Поляризація. (n.d.). Вікіпедія. https://tinyurl.com/2yvk76mj. (дата звернення: 28.05.2023).

Савчук, І. Г. (n. d.-a). Асиметрія. Словник суспільної географії. https://geohub.org.ua/ node/205. (дата звернення: 17.03.2023).

Савчук, І. Г. (n. d.-b). Третинний сектор економіки. Словник суспільної географії. https://geohub.org.ua/node/5002. (дата звернення: 22.05.2023).

Boudeville, J. (1968). Problems of regional economic planning. Edinburgh University Press.

Burkart, A. J., & Medlik, S. (1974). Tourism: Past, present and future. Heinemann.

Butler, R. W. (1980). The concept of a tourist area cycle of evolution: Implications for management of resources. The Canadian Geographer, 24(1), 5–12. https://doi.org/10.1111/j.1541-0064.1980.tb00970.x

Coase, R. (1937). The Nature of the Firm. Economica, 4(16), 386–405. https://doi.org/10.1111/j.1468-0335.1937.tb00002.x

European Commission. (2000). Towards quality tourism: Integrated quality management (IQM) of tourist destinations. Tourism Unit, Luxembourg: Office for Official Publications of the EC.

Ferreira Lopes, S. D. (2011). Destination image: Origins, developments and implications. Revista de Turismo y Patrimonio Cultural, 9(2), 305–315. http://www.pasosonline.org/Publicados/9211/PS0211_07.pdf.

Hill, C. (2007). International Business: Competing in the global marketplace. McGraw-Hill Education.

Keesing, R. M. (1981). Cultural anthropology: A contemporary perspective. (2nd ed.). Holt, Rinehard & Winston, Inc.

Lösch, A. (1940). Eine Untersuchung über Standort, Wirtschaftsgebiete und internationalen Handel. Jena, Gustav Fischer.

Medlik, S. (2003). Dictionary of travel, tourism and hospitality. (3d ed.). Elsevier Science.

Milne, S., & Ateljevic, I. (2001). Tourism, economic development and the globallocal nexus: Theory of embracing complexity. Tourism Geographies, 3(4), 369–393. http://dx.doi.org/10.1080/146166800110070478

Murphy, P. E. (1985). Tourism: A community approach. Methuen.

Murphy, P. E. (1994). Tourism and sustainable development. In W. F. Theobald (Ed.), Global tourism: The next decade (pp. 274–290). Elsevier Inc.

OECD. (2020). OECD tourism trends and policies 2020. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/6b47b985-en

Perroux, F. (1955). Note sur la notion de poles croissance? (Translated by Monsted M., 1974). Economic Appliquee, 307–320.

Smith, S. L. J. (1994). The tourism product. Annals of Tourism Research, 21(3), 582–595. https://doi.org/10.1016/0160-7383(94)90121-X

Taylor, M. (1995). Linking economy, environment and policy. In M. Taylor (Ed.), Environmental Change: Industry, Power and Policy (pp. 1–14). Avebury: Aldershot.

Weber, A. (1909). Ueber den Standort der Industrien. Erster Teil. Reine Theorie des Standorts. Mit einem mathematischen Anhang von Georg Pick. Verlag: Tübingen, Verlag von J. C. B. Mohr (Paul Siebeck).

World Tourism Organization. (2019). Destination. UNWTO tourism definitions. UNWTO, Madrid. https://doi.org/10.18111/9789284420858

Zarębski, P., Kwiatkowski, G., Malchrowicz-Mośko, E., & Oklevik, O. (2019). Tourism investment gaps in Poland. Sustainability, 11(22), 6188. https://doi.org/10.3390/su11226188

##submission.downloads##

Опубліковано

01.03.2024

Як цитувати

ГУМЕНЮК, Юрій, і Юліан ГУК. «ПРОСТОРОВА РЕФЛЕКСІЯ ТУРИСТИЧНОЇ ДЕСТИНАЦІЇ». Журнал європейської економіки, вип. 23, вип. 1, Березень 2024, с. 139-54, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1734.

Номер

Том 23 № 1 (2024)

Розділ

ЕКОНОМІКА ГАЛУЗЕЙ ТРЕТИННОГО СЕКТОРУ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).