ЩОДО ПИТАННЯ МЕТОДОЛОГІЇ ВИВЧЕННЯ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У КОНТЕКСТІ ПІДГОТОВКИ ПРОГРАМИ ПІСЛЯВОЄННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНИ
Ключові слова:
Наукова методологія, економічне відродження України, глобалізація, міжнародні фінансові групи.Анотація
Розглянуто питання методології вивчення міжнародних відносин на прикладі підготовки програми післявоєнного економічного відродження України. Оскільки підготовка такої програми передбачає попереднє визначення потенційного місця України в новій, післявоєнній системі глобальної економіки, то логічно включити до такої програми питання міжнародних геоекономічних відносин. У зв’язку з цим виникає проблема використання сучасних методів вивчення таких відносин.
Розглянувши загальні питання вказаної теми, автор зосереджує свою увагу на методологічних підходах до вивчення проблеми «Стратегія діяльності міжнародних фінансових груп на ринку України в умовах повоєнного відновлення економіки», яка є однією зі складових частин дослідження щодо визначення потенційного місця України в глобальній економіці. Автор, зокрема, надає власне визначення міжнародних фінансових груп та вказує на ті зміни та корективи, які необхідно вносити й використовувати у зв’язку з нестандартністю ситуації, яка обумовлена як пандемією коронавірусу, так і війною на території України.
Класифікація за JEL: B41, F60, G10, G20.
Посилання
Сорокина, И. О. (2010). Особенности классификации финансово-промышленных групп как форм интегрированных объединений. Экономическая наука современной России, 1, 227–235.
Цветков, В. А. (2000). Финансово-промышленные группы в современном мире. Промышленная политика в Российской Федерации, 6, 36–47.
Шаров, О. М. (2020). Проблеми становлення монетарного суверенітету України. Фінанси України, 11, 7–34. https://doi.org/10.33763/finukr2019.06.093
Шаров, О. М. (2021). Держава та ринок в умовах сучасної глобалізації: боротьба протилежностей чи синергія взаємодії?. Економіка України, 7, 41–53.
Baker, M. J. (2000). Selecting a research methodology. The Marketing Review, 1(3), 373–397.
Blaikie, N. (2000). Designing Social Research. Polity Press.
Boland, L. (2005). Critical economic methodology: A personal Odyssey. Routledge.
HM Treasury. (2018). Guidance: Draft financial conglomerates and other financial groups (amendment) (EU exit) regulation 2018: Explanatory information. https://www.gov.uk/government/publications/draft-financial-conglomeratesand-other-financial-groups-amendment-eu-exit-regulations-2018/draftfinancial-conglomerates-and-other-financial-groups-amendment-eu-exitregulations-2018-explanatory-information
Easton, D. (1965). A framework for political analysis. Prentice-Hall.
Lacatus, C., Schade, D., & Yao, Y. (2015). Quo vadis IR: method, methodology and innovation. Millennium, 43(3), 767–778. http://doi.org/10.1177/0305829815587822
Abou Samra, A. (2021). The debates of methodology and methods: Reflections on the development of the study of international relations. Review of Economics and Political Science. https://doi.org/10.1108/REPS-06-2020-0063
Стаття отримана: 30 серпня 2022.
Стаття рецензована: 16 вересня 2022.
Стаття прийнята: 23 вересня 2022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).