ВИТРАТИ НА ЛЮДСЬКИЙ КАПІТАЛ ТА РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ В ОБЛІКОВИХ СИСТЕМАХ КРАЇН ЦЕНТРАЛЬНОЇ Й СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Ключові слова:
Людський капітал, соціальний потенціал, IFRS, бухгалтерський облік.Анотація
Зазначено, що у сучасній економіці знань людський капітал та соціальний потенціал стають найціннішим ресурсом гармонійного розвитку національних економік. Наголошено, що витрати на людський капітал і розвиток соціального потенціалу мають займати значне місце в державних бюджетах країн, через що бухгалтерський облік таких витрат є дуже важливим.
Визначено, що мета дослідження – це доведення необхідності існування можливості врахування витрат на людський капітал та розвиток соціального потенціалу в облікових системах країн Central and Eastern Europe, надання рекомендацій щодо їх обліку.
У ході проведення дослідження виявлено множинність та неоднозначність трактування категорій «людський капітал» і «соціальний потенціал». Обґрунтовано, що нормативно-законодавча їх невизначеність ускладнює облік витрат на людський капітал і розвиток соціального потенціалу, тому потрібне їх законодавче визначення. Як нормативну та методологічну основу для обліку людського капіталу визнано за доцільне застосовувати «International Financial Reporting Standards».
Акцентовано, що відсутність або неправильне подання інформації про наявний людський капітал суперечить вимогам IFRS і зменшує або перебільшує вартість організації. Запропоновано в IFRS передбачити комплексний облік витрат на людський капітал та розвиток соціального потенціалу.
Проведено аналіз бюджетів держав Central and Eastern Europe, де враховуються тільки витрати на соціальний захист, охорону здоров’я, освіту, відпочинок, культуру і релігію, а інші можливі напрями не обліковуються та не передбачаються. Запропоновано розробку нових об’єктів бухгалтерського обліку (людський капітал, соціальний потенціал) і бухгалтерських стандартів щодо них. Рекомендовано частину видатків GDP спрямовувати на фінансування витрат на людський капітал та розвиток соціального потенціалу.
Класифікація за JEL: E24, G41, H83.
Посилання
Ali, M., Egbetokun, A., Memon, M. (2018). Human capital, social capabilities and economic growth. Economies, 6 (2), 1–18. doi: https://doi.org/10.3390/economies6010002.
Becker, G. S. (1964). Human Capital. N. Y.: Columbia University Press.
Bontis, N., Dragonetti, N., Jacobsen, K., Roos, G. (1999). The Knowledge Toolbox: A Review of Tools Available to Measure and Manage Intangible Resources. European Management Journal, 17 (4), 391–402.
Boronos, V., Plikus, I., Aleksandrov, V. (2016). Financial and accounting approaches to definition of the intangible factors impact on the value of the company. Economic Annals-XXI, 160 (7–8), 121–125. doi: https://doi.org/10.21003/ea.V160-24.
Conceptual Framework for Financial Reporting (Conceptual Framework). (2018). Retrieved from https://www.ifrs.org/-/media/project/conceptual-framework/fact-sheet-project-summary-and-feedback-statement/conceptual-frameworkproject-summary.pdf.
Fisher, I. (1930). The application of mathematics to the social sciences. Bull. Amer. Math. Soc., 36 (4), 225–243. doi: 10.1090/s0002-9904-1930-04919-8.
Glaeser, E. W. (1993). The Formation of Social Capital. OECD Conference Papers. Chicago-L. Retrieved from www.oecd.org.
International Integrated Reporting Framework. (2013). International Integrated Reporting Council (‘IIRC’). Retrieved from http://integratedreporting.org/resource/international-ir-framework/.
Kolomiiets, V., Golovkova, L. (2017). The institutional content of the human capital of the national economy. Baltic Journal of Economic Studies, 3 (5), 289–293. doi:/10.30525/2256-0742/2017-3-5-289-293.
Kurganskaya, E. (2017). The System of the Treasury in Ukraine. Actuality and prospects of development. Research Papers in Economics and Finance, 2 (3). 15–22. doi: from http://dx.doi.org/10.18559/ref.2017.3.2.
Kvilinskyi, O., Mieshkov, A., Bondaryeva, I. (2017). Investigation of the Social Factors of Development of Society in the Territories with Transforming Environment. Research Papers in Economics and Finance, 2 (2), 13–19. doi: http://dx.doi.org/10.18559/ref.2017.2.2.
McClelland, D. (1973). Testing for Competence Rather Than for «Intelligence». American Psychologist, January, 1–14.
Mahmood, H., Alkahtani, N. (2018). Human resource, financial market development and economic growth in Saudi Arabia: a role of human capital. Economic Annals–XXI, 169 (1–2), 31–34. doi: https://doi.org/10.21003/ea. V169-06.
Mincer, J. (1974). Progress in Human Capital Analysis of the Distribution of Earnings. Stanford: Junipero Serra Blvd.
Mincer, J. (1981). Human Capital and Economic Growth. NBER Working Paper, 803. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w0803.pdf.
Necula, S.-C. (2017). Accounting decisions from the perspective of profitability. Economic Annals-XXI, 166 (7–8), 72–75. doi: https://doi.org/10.21003/ea.V166-14.
Nicholson, J. (1891). The Living Capital of the United Kingdom. Economic Journal, 1, 95–107.
Overview and comparison of public accounting and auditing practices in the 27 EU Member States: Prepared for Eurostat (2012). Final Report. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/documents/1015035/4261806/study-on-publicaccounting-and-auditing-2012.pdf/5ad43e2b-2ba7-4b05-afab-d690fc2ad9dd.
Pajеk, K., Kamiсska, B., Kvilinskyi, O. (2016). Modern trends of financial sector development under the virtual regionalization conditions, Financial And Credit Activity. Problems оf Theory аnd Practice, 2 (21), 204–217. Retrieved from http://fkd.org.ua/article/view/91052/92128.
Pelinescu, E. (2015). The Impact of Human Capital on Economic Growth. Procedia Economics and Finance, 22, 184–190. doi: https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)00258-0.
Precob, C., Mironiuc, M. (2016). The Influence of Reporting Intangible Capital on the Performance of Romanian Companies. The Audit Financiar journal, 1 (133), 103–114. doi: http://dx.doi.org/10.20869/AUDITF/2016/133/103.
Price of the state (2018). Retrieved from http://cost.ua/budget/expenditure/.
Putnam, R. (1996). Who Killed Civic America? Prospect, March, 66–72.
Radyeva, M. N., Porokhnia, V. M., Kuznetsov, V. I. (2017). Modeling the Impact of Intellectual Capital on Macroeconomic Processes in the State. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 2, 22–25.
Rekun, I. (2015). Personnel management in the system of economic security of the railway transport company. Ekonomika ta derzhava: mizhnarodnyj naukovo-praktychnyj zhurnal, 11, 28–32.
Required IFRS Standards 2018. (2018). Retrieved from https://www.ifrs.org/ issued-standards/list-of-standards/.
Sardak, S., Bilska, O., Simakhova, A. (2017). Potential of economy socialisation in the context of globalisation. Economic Annals-XXI, 164 (3–4), 4–8. doi: https://doi.org/10.21003/ea.V164-01.
Siddiqui, A., Rehman, A. (2017). The Human Capital and Economic Growth Nexus: in East and South Asia, Applied Economics, 49 (28), 2697–2710. doi: https://doi.org/10.1080/00036846.2016.1245841.
Simchenko, N. O., Zhaldak, G. P. (2014). Scientific approaches to assessment of social innovations at industrial enterprises. Actual Problems of Economics, 1, 376–382. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/ape_2014_1_46.
Schulz, T. W. (1961). Investment in Human Capital. American Economic Review, March, 51, 1–17.
Smit, A. An Inquiry into the Nature and Causes of the Wealth of Nations. Retrieved from http://www2.hn.psu.edu/faculty/jmanis/ adam-smith/wealthnations.pdf.
Tkach, A. A. (2013). Formation of the institutional paradigm of economic theory. Biuleten’ Mizhnarodnoho Nobelivs’koho ekonomichnoho forumu, 1, 329-334.
Vaitkevičius, S., Čiutienė, R., Meilienė, E., Savanevičienė, A. (2015). Typology of Human Capital Development in EU Countries. Procedia Economics and Finance, 23, 1641–1648. doi: https://doi.org/10.1016/S2212-5671(15)00520-1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
