ТРАНСКОРДОННИЙ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ
Ключові слова:
Регіональна економіка, транскордонна співпраця, транспортна логістика, транспортно-логістична система, індекс ефективності логістики, витрати на логістичну діяльність, дохід 3PL сектору, показники розвитку зовнішньої торгівлі, логістичні бар’єри...Анотація
У воєнний і післявоєнний період першочерговим напрямом вітчизняної економіки має бути активізація транскордонної співпраці прикордонних регіонів України та Польщі. Це обумовлено насамперед виникненням значних проблем організації міжнародної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі через блокування морських портів. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ефективності організації міжнародної логістичної діяльності в Польщі та Україні, який базується на застосуванні комплексу показників, що характеризують сучасний стан функціонування транспортно-логістичної системи з точки зору відповідного інфраструктурного забезпечення. До таких показників належать: індекс ефективності логістики (ефективність роботи митниці, якість інфраструктури, організація міжнародних вантажоперевезень, компетентність і якість логістичних послуг, відстежування і своєчасність постачань); витрати на організацію логістичної діяльності; доходи 3PL сектору; експорт товарів; імпорт товарів; експорт транспортних послуг; імпорт транспортних послуг; сальдо експортно-імпортних операцій; коефіцієнт покриття експорту імпортом; обсяги перевезення вантажів різними видами транспорту; вантажообіг різних видів транспорту; обсяг прямих інвестицій з України в економіці Польщі; обсяг прямих інвестицій з Польщі в економіці України. На підставі отриманих результатів проведеної діагностики виявлено основні бар’єри, що гальмують ефективну організацію зовнішньоекономічної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі України і Польщі. Для відновлення національної економіки України доцільно формувати гнучку логістичну систему, яка мала би змогу швидко реагувати на зовнішні загрози та адаптуватися до них. Для цього необхідно: спрямовувати спільні зусилля представників урядової, підприємницької, наукової, освітньої, громадської, міжнародної спільноти задля подолання викликів, які виникають в умовах війни; переорієнтовувати логістичну інфраструктуру; змінювати напрямки усіх експортних потоків від південних портів до західних сухопутних портів; створити належні інституційні засади формування транскордонного транспортно-логістичного кластера як інструменту просторового розвитку України і Польщі.
Класифікація за JEL: F40; L91; M31; O18; R10; R58.
Посилання
Armstrong & Associates, Inc. (2021, Oct 21). Global 3PL market size estimates. global logistics costs and third-party logistics revenues (US$ billions). https://www.3plogistics.com/3pl-market-info-resources/3pl-marketinformation/ global-3pl-market-size-estimates/
Arvis, J. F., Ojala, L., Wiederer, C., Shepherd, B., Raj, A., Dairabayeva, K., & Kiiski, T. (2018). Connecting to compete 2018: Trade logistics in the global economy – The Logistics Performance Index and its indicators. The World Bank. https://documents1.worldbank.org/curated/en/576061531492034646/pdf/128355-WP-P164390-PUBLIC-LPIfullreportwithcover.pdf
Benner, M. (2017). Smart specialization and cluster emergence: Elements of evolutionary regional policies. In: D. Fornahl & R. Hassink (Eds.), The Life Cycle of Clusters: A Policy Perspective (pp. 151–172). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781784719289.00017
Broekel, T., & Boschma, R. (2012). Knowledge networks in the Dutch aviation industry: The proximity paradox. Journal of Economic Geography, 12(2), 409–433. https://doi.org/10.1093/jeg/lbr010
Castells, M. (2010). The information age: Economy, society and culture. The rise of the network society (2nd ed., Vol. 1). Wiley Blackwell. https://urb.bme.hu/wp-content/uploads/2014/05/manuel_castells_the_rise_of_the_network_societybookfi-org.compressed.pdf
Delgado, M., Porter, M., & Stem, S. (2010). Clusters and entrepreneurship. Journal of Economic Geography, 10(4), 495–518. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1689084
Dussauge, P., Garrette, B., & Mitchell, W. (2000). Learning from competing partners: Outcomes and durations of scale and link alliances in Europe, North America and Asia. Strategic Management Journal, 21(2), 99–103.https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0266(200002)21:2%3C99::AIDSMJ80%3E3.0.CO;2-G
Enright, M. J. (1992). Why clusters are the way to win the game. World link, 5, 24–25.
Etzkowitz, H. (2008). The triple helix: University-industry-government innovation in action (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203929605
Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (1995). The triple helix – University-industry government relations: A laboratory for knowledge-based economic development. EASST Review, 14(1), 14–19. https://ssrn.com/abstract=2480085
Etzkowitz, H., & Zhou, Ch. (2018). The triple helix: University–industry– government innovation and entrepreneurship (2nd ed.). Routledge.
Feser, E. J. (1998). Old and New Theories of Industry Clusters. SelectedWorks.
Fornahl, D., & Grashof, N. (2021). The globalization of regional clusters. Between localization and internationalization. Edward Elgar Publishing.
Fukuyama, F. (Ed.) (1999). The great disruption: Human nature and the reconstitution of social order. The Atlantic Monthly. http://spot.colorado.edu/~mcguire/disruption.htm
Guo, R. (2015). Cross-border management: Theory, method and application. Springer-Verlag, Heidelberg GmbH & Co. KG.
Hassink, R. (2021). Strategic cluster coupling. In D. Fornahl & N. Grashof (Eds.), The globalization of regional clusters. between localization and internationalization (pp. 15–32). Edward Elgar Publishing.
Holsti, O. R. (1973). Unity and disintegration in international alliances: Comparative studies. Wiley.
Johnson, C. M. (2009). Cross-border regions and territorial restructuring in Central Europe: Room for more transboundary space. European Urban and Regional Studies, 16, 177–191. https://doi.org/10.1177/0969776409102190
Ketels, C. (2004). European Clusters. In Th. Mentzel (ed.), Structural Change in Europe – Innovative City and Business Regions. Vol. 3. pp. 1–5. Hagbarth Publications. https://www.hbs.edu/ris/Publication%20Files/Ketels_European_Clusters_2004_b69f9f19-35c6-4626-b8c2-84c6cbcf1459.pdf
Ketels, C., & Memedovic, O. (2008). From clusters to cluster‐based economic development. International Journal of Technological Learning, Innovation, and Development, 1, 375–392. http://dx.doi.org/10.1504/IJTLID.2008.019979
Kowalski, A. M. (2020). Towards an Asian model of clusters and cluster policy: The super cluster strategy. Journal of Competitiveness, 12(4), 74–90. https://doi.org/10.7441/joc.2020.04.05
Leydesdorff, L. (2012). The triple helix, quadruple helix, …, and an n-tuple of helices: Explanatory models for analyzing the knowledge-based economy? Journal of the Knowledge Economy, 3(1), 25–35. https://doi.org/10.1007/s13132-011-0049-4
Liashenko, V., & Trushkina, N. (2021). Cross-border transport and logistics cluster as an effective form of cooperation between the regions of Ukraine and Visegrad Four. In A. Krysovatyy & T. Shengelia (eds.), Visegrad Group: A form of establishment and development of European integration (pp. 265–288). Publishing House «Universal». https://iie.org.ua/wp-content/uploads/application/pdf/monohrafiia_vyshehradska-chetvirka_compressed.pdf
Liska, G. (1968). Nations in alliance: The limits of interdependence. Johns Hopkins Press. https://doi.org/10.1093/ia/45.4.696
Löfgren, O. (2004). Regionauts: the transformation of cross-border regions in Scandinavia. European Urban and Regional Studies, 15(3), 195–209. https://doi.org/10.1177/0969776408090418
Milner, H. (1992). International theories of cooperation: Strengths and weaknesses. World Politics, 44(3), 467–482. https://doi.org/10.2307/2010546
Morgulis-Yakushev, S., & Sölvell, Ö. (2017). Enhancing dynamism in clusters: A model for evaluating cluster organizations’ bridge-building activities across cluster gaps. Competitiveness Review, 27(2), 98–112. http://dx.doi.org/10.1108/CR-02-2016-0015
Orvedal, L. (2002). Industrial clusters, asymmetric information and policy design. Discussion Paper 25/02. Norwegian School of Economics and Business Administration. https://www.researchgate.net/publication/253663409_Industrial_clusters_asymmetric_information_and_policy_design
Podolny, J. M., & Page, K. L. (1998). Network forms of Organizations. Annual Review of Sociology, 24, 57–76. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.24.1.57
Porter, M. E. (1985). Competitive advantage. Free pressCollier Macmillan. https://www.albany.edu/~gs149266/Porter%20(1985)%20-%20chapter%201.pdf
Porter, M. E. (1998). Clusters and new economics of competition. Harvard Business Review, 77–90.
Snyder, G. H. (1997). Alliance Politics. Cornell University Press. Swann, G. M. P., & Preveser, M. A. (1996). A comparison of the dynamics of industrial clustering in computing and biotechnology. Research Policy, 25(7), 1139–1157. https://doi.org/10.1016/S0048-7333(96)00897-9
Wolfers, A. (1962). Discord and collaboration. Essay of international politics. Johns Hopkins Press.
Бабанська, О. В. (2017). Транскордонне співробітництво в ЄС: механізм функціонування та етапи становлення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світовегосподарство, 11, 6–10. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/11_2017ua/3.pdf
Головня, Ю. І. (2015). Транскордонне співробітництво як інструмент регіонального маркетингу. Ефективна економіка, 5. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4077
Жаліло, Я. А. та ін. (2011). Міжрегіональне співробітництво у системі нової регіональної політики України. НІСД.
Маркович, В. В. (2015). Методичні підходи до дослідження соціальноекономічної ефективності транскордонного співробітництва. Регіональна економіка, 1, 136–144.
Мікула, Н. (2004). Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: монографія. Ін-т регіональних досліджень НАН України.
Мікула, Н. А. та ін. (2012). Конвергенція регіонів у транскордонному просторі: монографія. Ін-т регіональних досліджень НАН України; Львівський регіональний ін-т державного управління Нац. академії держ. управління при Президентові України.
Мікула, Н. (2014). Транскордонне співробітництво України в контексті євроінтеграції: монографія. НІСД.
Митко, А. М. та ін. (2013). Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України: теоретичні аспекти: монографія. Вежа-Друк.
Павліха, Н. В. (2006). Управління сталим розвитком просторових систем: теорія, методологія, досвід: монографія. Волин. обл. друк.
Романенко, Є. (2018). Синергія програм транскордонного співробітництва та стратегій регіонального розвитку в Україні. Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень.
Седляр, Ю. О., & Кравченко, Н. В. (2017). Міждержавне співробітництво: концептуальні засади дослідження та підходи до класифікації. S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe, 3, 72–76.
Устименко, В. А. та ін. (2020). Транскордонне співробітництво: правові основи та успішні практики. ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», Ужгородський національний університет.
Хаустова, В. Є., & Трушкіна, Н. В. (2022). Теоретичні підходи до визначення поняття «мережева структура». Бізнес Інформ, 8, 12–19. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-8-12-19
Отримано: 22 листопада 2022 р.
Рецензовано: 1 грудня 2022 р.
Рекомендовано до друку: 6 грудня 2022 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
