ТОРГОВЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ УКРАЇНИ З КРАЇНАМИ БЛИЗЬКОГО СХОДУ ТА ПІВНІЧНОЇ АФРИКИ
Ключові слова:
Міжнародна торгівля, країни Близького Сходу, країни Африки, експорт імпорт, кластерний аналіз.Анотація
Зовнішня торгівля України переживає процеси реструктуризації та геопросторової диверсифікації. Важливу роль у цих процесах виконують держави Близького Сходу та Північної Африки як торговельні партнери. Особливу вагу стабільні доходи з експорту мають для відновлення України в умовах післявоєнного стану, тому розвиток зовнішньої торгівлі має базуватися на зміні загального підходу від політики всеохоплення в регіоні Близького Сходу та Північної Африки до визначення проривних ринків певних країн для зосередження зусиль на розвитку торговельно співробітництва з ними. В результаті дослідження обґрунтовано комплексний науково-методичний підхід до оцінювання ефективності торговельної співпраці країн, який відрізняється проведенням бенчмаркінгу умов торговельної співпраці, за допомогою економіко-математичного моделювання на основі кластерного аналізу наявних особливостей співпраці, та дає змогу здійснювати на основі отриманих результатів постійний моніторинг та оцінювання результативності впроваджуваних заходів щодо розвитку торговельних відносин з країнами регіону.
Класифікація за JEL: F13, F14, F51.
Посилання
Богородицька, Г. Є., Гриценко, А. В., & Войтов, С. Г. (2020). Зовнішньоекономічні відносини України та країн Близького Сходу. Економічний простір, 156, 26–31. URL: https://doi.org/10.32782/2224-6282/156-4
Гончаренко, Н. І., & Саєд, С. М. (2014). Економічні засади розвитку міжнародного співробітництва країн Близького Сходу в умовах глобалізаційного розвитку світового господарства. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право, 5-6, 30–39.
Худолій, A. A. (2017). Зовнішня політика Туреччини на Близькому Сході. Вісник Донецького національного університету імені Василя Стуса. Серія: Політичні науки, 2, 34–42.
Укрінформ. (2022, Mar 30). У 2022 році очікується зменшення обсягів виробництва зернових та олійних на 51% – експерти. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3444038-u-2022-roci-ocikuetsa-zmensenna-obsagivvirobnictva-zernovih-ta-olijnih-na-51-eksperti.html
Небаба, Н. О., & Колпіна, А. Г. (2020). Особливості лібералізації торговоекономічного співробітництва між Україною та країнами Близького Сходу. Економіка та держава, 4, 210–214. URL: https://doi.org/ 10.32702/2306-6806.2020.4.210
Ніпіаліді, O. (2021). Регіон Великого Близького Сходу і Північної Африки у сучасній системі міжнародної безпеки. Економічний аналіз, 31(3), 33–42. URL: https://doi.org/10.35774/econa2021.03.033
Смалійчук, Г. В., & Субочев, О. В. (2020). Основні тенденції та перспективи взаємодії України із країнами Близького Сходу і Північної Африки у контексті зовнішньої циркулярної міграції інтернаціональних працівників. Економіка та держава, 10, 84–88. URL: https://doi.org/10.32702/2306-6806.2020.10.84
Українець, Л. (2017). Визначення основних чинників прямих закордонних інвестицій з Китаю у країни Африки. Журнал європейської економіки, 12(4), 458–472. URL: http://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/688
Amadeo, K. (2021, Apr 21). Pros and cons of multilateral trade agreements. The Balance. URL: https://www.thebalance.com/multilateral-trade-agreementspros-cons-and-examples-3305949
Amosha, O., Pidorycheva, I., & Zemliankin, A. (2021). Key trends in the world economy development: New challenges and prospects. Science and Innovation, 17(1), 3–17. URL: https://doi.org/10.15407/scine17.01.003
Bacchetta, M., Beverelli, C., Cadot, O., Fugazza, M., Grether, J.-M., Helble, M., Nicita, A., & Piermartini, R. (2012). A practical guide to trade policy analysis. World Trade Organization, UNCTAD. URL: https://www.wto.org/english/res_e/publications_e/wto_unctad12_e.pdf
Balassa, B. (1965). Trade liberalisation and revealed comparative advantage. The Manchester School, 33(2), 99–123. URL: https://doi.org/10.1111/j.1467-9957.1965.tb00050.x
Biesecker, M., El Deeb, S., & Dupuy, B. (2022, Oct 22). Russia smuggling Ukrainian grain to help pay for Putin war. AP News. URL: https://apnews.com/article/russia-ukraine-putin-business-lebanon-syria-87c3b6fea3f4c326003123b21aa78099?fbclid=IwAR3KmPDtXhIEntkpu5QRXoflsEzUA9GGc2FtQSqHH7WZbnaZilJorhS0E
Borzenko, О., & Burlay, T. (2020). Socio-economic divergence of Ukraine and the EU: New challenges. Journal of European Economy, 19(4), 660–676. URL: https://doi.org/10.35774/jee2020.04
Burton, G. (2021). Middle power behavior under multipolarity: Indonesia and Malaysia in the Middle East since the Arab uprisings. Asian Politics & Policy, 13(2), 228–247. URL: https://doi.org/10.1111/aspp.12577
Duginets, G. (2020). Global imperatives for development of international production networks: Case of Ukraine. Problems and Perspectives in Management, 18(1),57–69. URL: http://dx.doi.org/10.21511/ppm.18(1).2020.06
Fouda, R. (2012). Protectionism and free trade: A country’s glory or doom International Journal of Trade, Economics and Finance, 3(5), 351–355. URL: http://www.ijtef.org/papers/226-CF312.pdf
Grubel, H., & Lloyd, P. (1975). Intra-industry trade: The theory and measurement of international trade with differentiated product. The Economic Journal, 85(339), 646–648. URL: https://doi.org/10.2307/2230917
Hussain, M., Bashir, M. F., & Shahzad, U. (2021). Do foreign direct investments help to bolster economic growth? New insights from Asian and Middle East economies. World Journal of Entrepreneurship, Management and Sustainable Development, 17(1), 62–84. URL: https://doi.org/10.1108/WJEMSD-10-2019-0085
Lester, S., Mercurio, B., & Bartels, L. (Eds.). (2016). Bilateral and regional trade agreements: Commentary and analysis (1st vol., 2nd ed.). Cambridge University Press.
Mikic, M., & Gilbert, J. (2007). Trade statistics in policymaking: A handbook of commonly used trade indices and indicators. United Nations ESCAP. URL: https://repository.unescap.org/bitstream/handle/20.500.12870/4195/ESCAP-2007-MN-Trade-statistics-in-policymaking.pdf?sequence=1&isAllowed=y
NDR. (2022, Oct 21). Можливий військовий злочин – Росія планує вкрасти в України майже 1,8 млн тонн зерна [німецькою]. URL: https://www.ndr.de/derndr/presse/mitteilungen/NDR-Moegliches-Kriegsverbrechen-Russlandplant-Diebstahl-von-knapp-18-Millionen-Tonnen-Getreide-aus-der-Ukraine,pressemeldungndr23520.html
Panchenko, V., & Reznikova, N. (2017). From protectionism to neo-protectionism: new dimensions of liberal regulation. The International Economic Policy, 2, 91–111. http://iepjournal.com/journals_eng/27/2018_4_Panchenko_Reznikova.pdf
Sabry, M. I. (2022). Arab-German trade and institutions: The effect of good governance on arab exports to Germany. The European Journal of Development Research, 34(5), 2400–2437. URL: https://doi.org/10.1057/s41287-021-00462-5
Wilson, R. (2021). Economic development in the Middle East (3rd ed.). Routledge. URL: https://doi.org/10.4324/9781003053149
Wu, W.-C. (2019). Big government sentiment and support for protectionism in East Asia. International Political Science Review, 40(1), 73–89. URL: https://doi.org/10.1177/0192512116682359
Отримано: 23 листопада 2022 р.
Рецензовано: 9 грудня 2022 р.
Рекомендовано до друку: 13 грудня 2022 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
