КОНВЕРГЕНЦІЯ У ПІІГІ (КРАЇНАХ – ЧЛЕНАХ ЄВРОЗОНИ)

Автор(и)

  • Елені Ф. Катцоулі Університет Македонії
  • Ніколас Капулас

Ключові слова:

Конвергенція, безумовний, умовний, Єврозона.

Анотація

Досліджено безумовні та умовні подібності темпів зростання ВВП, темпів зростання продуктивності праці, рівня безробіття, інфляції цін, заробітної плати, дефіциту бюджету та загального державного боргу Португалії,  Ірландії,  Італії,  Греції  та  Іспанії –  країн–членів Єврозони,  які  відбулися  протягом останніх тридцяти років. Результати показали, що швидкість збіжності змінювалася  в  залежності  від  певного  періоду  (десять  років  до Маастрихтського Договору, десять після  і десять – від часу  започаткування Єврозони). Дефіцит бюджету та сума загального державного боргу показали деяке зближення в десятилітній період, який передував Маастрихтській угоді.

 

Посилання

Barro, Robert J. and Sala-i-Martin, X. 1991, «Convergence across states and regions», Brookings Papers on Economic Activity, 1, pp. 107–182.

Barro, R. J. and Sala-i-Martin, X. 1992, «Convergence», Journal of Political Economy, 100(2), pp. 223–251.

Baumol, W. J. 1986, «Productivity growth, convergence and welfare: What the long run data show», American Economic Review, 76(5), pp. 1072–1085.

Bernard, A. B. and Durlauf, S. N. 1995, «Convergence in international output», Journal of Applied Econometrics, 10, pp. 97–108.

Carlino, G. A. and Mills, L. O. 1993, «Are U.S. regional incomes converging?», Journal of Monetary Economics, 32, pp. 335–346.

Dornbusch, R. and Fischer, S. 1990, Macroeconomics, New York: McGraw-Hill.

Economist. 2010, The PIIGS that won’t fly: A guide to the euro-zone’s troubled economies, May 18th 2010. http://www.economist.com/node/15838029.

European Economy. 2011, Statistical Annex of European Economy, Spring 2011, European Commission.

Evans, P. 1997, «How fast do economies converge?» Review of Economics and Statistics, 79, pp. 219–225.

Evans, P. 1998, «Using panel data to evaluate growth theories», International Economic Review, 39 (2), pp. 295–306.

Evans, P. and Karras, G. 1996, «Do economies converge? Evidence from a panel of U.S. States», Review of Economics and Statistics, 78, pp. 384–389.

EViews. 2007, Eviews User’s Guide. Irvin CA: Quantitative Micro Software.

Freeman, D.G. and Yerger, D.B. 2001, «Interpreting cross-section and timeseries tests of convergence: the case of labor productivity in manufacturing», Journal of Economics & Business, 53, pp. 593–607.

Mankiw, N. G., Romer, R. and Weil, D. N. 1992, «A contribution to the empirics of economic growth», The Quarterly Journal of Economics, 107, pp. 407–438.

Okun, A. M. 1962, «Potential GNP: Its measurement and significance. In: Proceedings of the Business and Economics Section», American Statistical Association, Washington D.C. pp. 98–104.

Phillips, A. W. 1958, «The relation between unemployment and the rate of change of money wage rates in the United Kingdom», Economica. 25. November.

Sala-i-Martin, Xavier. 1996, «The classical approach to convergence analysis», The Economic Journal, 106, pp. 1019–1036.

Solow, R.M. 1956, «A contribution to the theory of economic growth», Quarterly Journal of Economics, 70, pp. 65–94.

Quah, D. T. 1996, «Twin peaks: Growth and convergence in models of distribution dynamics», The Economic Journal, 106, pp. 1045–1055.

##submission.downloads##

Опубліковано

18.09.2017

Як цитувати

Катцоулі, Елені Ф., і Ніколас Капулас. «КОНВЕРГЕНЦІЯ У ПІІГІ (КРАЇНАХ – ЧЛЕНАХ ЄВРОЗОНИ)». Журнал європейської економіки, вип. 11, вип. 4, Вересень 2017, с. 436-48, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/597.

Номер

Том 11 № 4 (2012)

Розділ

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).