ВИБІР НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Євген Савельєв ТНЕУ

Ключові слова:

Висококваліфікована робоча сила, економіка знань, економічна модель розвитку, індустрія інформації, інтелектуальні послуги, капіталізм власників, капіталізм менеджерів, національна ідея економічного розвитку, освіта, стратегічний вибір, якіст

Анотація

Порушено  проблему  розробки  стратегії  розвитку  України,  орієнтованої  на  досягнення національного  економічного  дива.  Суть  такої  стратегії полягає у використанні наявного ресурсу - інтелектуального потенціалу нації, який поки що не розтрачений. З огляду на обмеженість України класичними факторами виробництва,  її вибір має будуватися на стратегії переходу  до  економіки  високоінтелектуальних  послуг  з  капіталізмом  менеджерів  (замість капіталізму  власників),  обминаючи  фазу  переважання  обробної промисловості. 

##submission.downloads##

Опубліковано

22.05.2017

Як цитувати

Савельєв, Євген. «ВИБІР НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕЛІ УКРАЇНИ». Журнал європейської економіки, вип. 6, вип. 4, Травень 2017, с. 369-71, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/27.

Номер

Том 6 № 4 (2007)

Розділ

СЛОВО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).