ЦИФРОВИЙ РОЗРИВ ТА ТИПОЛОГІЯ КРАЇН ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ДВОХ РЕЖИМАХ ВИМІРЮВАННЯ ІНДЕКСУ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА СУСПІЛЬСТВА
Ключові слова:
Європейський Союз, Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI), кластерний аналіз, конвергенція, цифрове десятиліття, цифровий розрив.Анотація
У статті оцінено цифровий розрив і побудовано типологію країн Європейського Союзу за рівнем і динамікою цифрового розвитку у двох режимах вимірювання: за зведеним індексом цифрової економіки та суспільства DESI у 2016–2021 рр. та за системою показників «Цифрового десятиліття» у 2021–2025 рр. Припинення публікації композитного DESI після 2022 р. та перехід до системи «Цифрового десятиліття» зумовили структурну неузгодженість динаміки, що унеможливлює пряме порівняння показників до та після реформи. Показники приведено до спільної безрозмірної шкали, цифровий розрив виміряно стандартним відхиленням доменного балу за країнами, а типологію побудовано двома методами кластеризації з оцінюванням їх узгодженості. Встановлено, що напрям зміни цифрового розриву відрізняється за доменами та режимами вимірювання: у 3 із 4 доменів DESI розрив розширювався, водночас у режимі «Цифрового десятиліття» «Цифрові публічні послуги» та «Людський капітал» зближуються найшвидше, а «Інтеграція» розходиться. Виявлено типологію з 3 груп країн, яка відтворюється в обох режимах, причому за основною схемою ресемплювання поріг стійкості долають усі групи, а перехід між режимами супроводжувався зміною групової належності 8 із 27 країн. Цифровий рівень тісно пов’язаний із ВВП на душу населення, тоді як групування за цифровими ознаками не збігається з поділом за рівнем доходу. Уперше запропоновано зістав лення типології країн між цими двома режимами вимірювання та кількісну оцінку структурного зсуву між ними. Отримані результати формують інструмент порівняльного аналізу, що залишається коректним за зміни системи вимірювання, оскільки зіставляє поділи країн, а не значення показників.
Класифікація за JEL: C38, O33, C43, L86.
Посилання
Andrei, J. V., Chivu, L., Sima, V., Gheorghe, I. G., Nancu, D., & Duică, M. (2023). Investigating the digital convergence in European Union: An econometric analysis of pitfalls and pivots of digital economic transformation. Economic Research-Ekonomska Istraživanja, 36(2), Article 2142814. https://doi.org/10.1080/1331677X.2022.2142814
Arbelaitz, O., Gurrutxaga, I., Muguerza, J., Pérez, J. M., & Perona, I. (2013). An extensive comparative study of cluster validity indices. Pattern Recognition, 46(1), 243–256. https://doi.org/10.1016/j.patcog.2012.07.021
Bánhidi, Z., Dobos, I., & Nemeslaki, A. (2020). What the overall Digital Economy and Society Index reveals: A statistical analysis of the DESI EU28 dimensions. Regional Statistics, 10(2), 42–62. https://doi.org/10.15196/RS100209
Borowiecki, R., Siuta-Tokarska, B., Maroń, J., Suder, M., Thier, A., & Żmija, K. (2021). Developing digital economy and society in the light of the issue of digital convergence of the markets in the European Union countries. Energies, 14(9), Article 2717. https://doi.org/10.3390/en14092717
Bruno, G., Diglio, A., Piccolo, C., & Pipicelli, E. (2023). A reduced Composite Indicator for Digital Divide measurement at the regional level: An application to the Digital Economy and Society Index (DESI). Technological Forecasting and Social Change, 190, Article 122461. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2023.122461
Cruz-Jesus, F., Oliveira, T., & Bacao, F. (2012). Digital divide across the European Union. Information & Management, 49(6), 278–291. https://doi.org/10.1016/j.im.2012.09.003
de Maya Matallana, M., García-Luque, O., López-Martínez, M., & Rodríguez-Pasquín, M. (2026). Digital development levels in the European Union: Measurement and analysis. Economies, 14(2), Article 58. https://doi.org/10.3390/economies14020058
Dobos, I., & Bánhidi, Z. (2025). Where Central and Eastern European countries stand in terms of digital readiness. Society and Economy, 47(1), 66–84. https://doi.org/10.1556/204.2024.00012
European Commission. (2026a). Digital Economy and Society Indicators [Data set]. Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology. https://digital-decade-desi.digital-strategy.ec.europa.eu/datasets/desi/charts
European Commission. (2026b). Commission Staff Working Document: DESI 2026 methodological note (SWD(2026) 154 final). Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/news-redirect/938549
Eurostat. (n.d.). Eurostat database [Data set]. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/web/main/data/database
Gomes, A., & Dias, J. G. (2025). Digital divide in the European Union: A typology of EU citizens. Social Indicators Research, 176(1), 149–172. https://doi.org/10.1007/s11205-024-03452-2
Greco, S., Ishizaka, A., Tasiou, M., & Torrisi, G. (2019). On the methodological framework of composite indices: A review of the issues of weighting, aggregation, and robustness. Social Indicators Research, 141(1), 61–94. https://doi.org/10.1007/s11205-017-1832-9
Hennig, C. (2007). Cluster-wise assessment of cluster stability. Computational Statistics and Data Analysis, 52(1), 258–271. https://doi.org/10.1016/j.csda.2006.11.025
Holm, S. (1979). A simple sequentially rejective multiple test procedure. Scandinavian Journal of Statistics, 6(2), 65–70. https://www.jstor.org/stable/4615733
Kolupaieva, I., & Tiesheva, L. (2023). Asymmetry and convergence in the development of digital technologies in the EU countries. Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy, 18(3), 687–716. https://economicpolicy.pl/index.php/eq/article/view/2699
Kovač, N., Żmija, K., Roy, J. K., Kusa, R., & Duda, J. (2024). Digital divide and digitalization in Europe: A bibliometric analysis. Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy, 19(2), 463–520. https://economic-policy.pl/index.php/eq/article/view/2899
Kovács, T. Z., Bittner, B., Huzsvai, L., & Nábrádi, A. (2022). Convergence and the Matthew effect in the European Union based on the DESI index. Mathematics, 10(4), Article 613. https://doi.org/10.3390/math10040613
Kuc-Czarnecka, M., Lo Piano, S., & Saltelli, A. (2020). Quantitative storytelling in the making of a composite indicator. Social Indicators Research, 149(3), 775–802. https://doi.org/10.1007/s11205-020-02276-0
Masoura, M., & Malefaki, S. (2023). Evolution of the Digital Economy and Society Index in the European Union: A socioeconomic perspective. TalTech Journal of European Studies, 13(2), 177–203. https://doi.org/10.2478/bjes-2023-0020
Milligan, G. W., & Cooper, M. C. (1988). A study of standardization of variables in cluster analysis. Journal of Classification, 5(2), 181–204. https://doi.org/10.1007/BF01897163
Murtagh, F., & Legendre, P. (2014). Ward’s hierarchical agglomerative clustering method: Which algorithms implement Ward’s criterion? Journal of Classification, 31(3), 274–295. https://doi.org/10.1007/s00357-014-9161-z
Olczyk, M., & Kuc-Czarnecka, M. (2022). Digital transformation and economic growth – DESI improvement and implementation. Technological and Economic Development of Economy, 28(3), 775–803. https://doi.org/10.3846/tede.2022.16766
Saraçlı, S., Doğan, N., & Doğan, İ. (2013). Comparison of hierarchical cluster analysis methods by cophenetic correlation. Journal of Inequalities and Applications, 2013, Article 203. https://doi.org/10.1186/1029-242X-2013-203
Stavytskyy, A., Kharlamova, G., & Stoica, E. A. (2019). The analysis of the Digital Economy and Society Index in the EU. TalTech Journal of European Studies, 9(3), 245–261. https://doi.org/10.1515/bjes-2019-0032
Szajt, M., Smoląg, K., & Chomiak-Orsa, I. (2024). Digitization in European Union countries. Convergence analysis based on DESI. Procedia Computer Science, 246, 5448–5457. https://doi.org/10.1016/j.procs.2024.09.688
Szeles, M. R., & Simionescu, M. (2020). Regional patterns and drivers of the EU digital economy. Social Indicators Research, 150(1), 95–119. https://doi.org/10.1007/s11205-020-02287-x
Troitiño, D. R. (2022). The European Union facing the 21st century: The digital revolution. TalTech Journal of European Studies, 12(1), 60–78. https://doi.org/10.2478/bjes-2022-0003
Warrens, M. J., & van der Hoef, H. (2022). Understanding the adjusted Rand index and other partition comparison indices based on counting object pairs. Journal of Classification, 39(3), 487–509. https://doi.org/10.1007/s00357-022-09413-z
Zeinali, Z., & Mussari, R. (2025). Expansion of the digital realm: Analyzing DESI and digital transformation across EU member states, with a focus on Spain and Italy: A cluster analysis. Public Organization Review, 25, 1233–1273. https://doi.org/10.1007/s11115-025-00836-x
Zherlitsyn, D. (2024). Financial data analysis using Python. Mercury Learning and Information. https://doi.org/10.1515/9781501521843
Zherlitsyn, D., Kolarov, K., & Rekova, N. (2025). Digital transformation in the EU: Bibliometric analysis and digital economy trends highlights. Digital, 5(1), Article1. https://doi.org/10.3390/digital5010001
Zherlitsyn, D., & Rekova, N. (2026). Comparative analysis of labor markets in Bulgaria, Italy, and the UK: Wage dynamics, labor costs, and digital development. Economies, 14(1), Article 13. https://doi.org/10.3390/economies14010013
Отримано: 28 червня 2026 р.
Рецензовано: 10 вересня 2026 р.
Рекомендовано до друку: 18 вересня 2026 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
