РОЗВИТОК ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ В КРАЇНАХ ЄС КРІЗЬ ПРИЗМУ ПЕРЕРОБКИ ПЛАСТИКУ
Ключові слова:
відходи пластикового пакування, ефективність переробки, країни ЄС, політика циркулярної економіки, ресурсна продуктивність, циркулярна економіка.Анотація
У дослідженні проаналізовано ефективність розвитку циркулярної економіки (CE) у 27 країнах ЄС протягом 2015–2023 рр. на основі показників, пов’язаних із патентами, ресурсною продуктивністю, утворенням відходів пластикового пакування, торгівлею вторинною сировиною, зайнятістю в секторах циркулярної економіки та переробкою пластикового пакування. Емпіричний аналіз поєднує описову статистику, кореляційний аналіз, нечітку кластеризацію методом c-середніх та мультиноміальну логістичну регресію. Результати дали змогу виокремити три кластери країн ЄС: країни, що відстають і характеризуються слабкими показниками за більшістю вимірів; розвинені інтегровані економіки, що поєднують інноваційний потенціал і спроможність до переробки; а також ефективні рециклери, які досягають порівняно високих результатів у сфері переробки, незважаючи на слабший інноваційний та трудовий потенціал. Отримані результати свідчать про те, що ефективність циркулярної економіки в ЄС не є одновимірною. Мультиноміальна логістична регресія підтверджує, що ефективність переробки є основним чинником переходу від систем низького рівня до систем проміжного рівня, а розвинені системи потребують ширшої структурної інтеграції. Результати вказують на поступовий, залежний від попередньої траєкторії характер переходів і надають емпіричні докази на користь диференційованих стратегій економічної політики, спрямованих як на розбудову спроможності, так і на підвищення ефективності переробки. Оригінальний внесок цього дослідження полягає в емпіричному розмежуванні між вимірами циркулярної економіки, що ґрунтуються на спроможності, та вимірами, орієнтованими на результат, а також у доведенні того, що проміжних результатів у сфері циркулярної економіки можна досягти за різних національних структурних конфігурацій. Це має безпосереднє значення для диференційованої політики згуртованості ЄС та фінансування заходів у сфері циркулярної економіки.
Класифікація за JEL: Q56, O52, Q53.
Посилання
Agresti, A. (2002). Categorical dataanalysis. Wiley-Interscience. https://doi.org/10.1002/0471249688
Alonso-Fernández, P., & Regueiro-Ferreira, R. M. (2021). An approximation to the environmental impact of economic growth using the material flow analysis: Differences between production and consumption methods, applied to China, United Kingdom and USA (1990–2017). Sustainability, 13(10), Article 5489. https://doi.org/10.3390/su13105489
Anwar, M. A., Suprihatin, Sasongko, N. A., Najib, M., & Pranoto, B. (2024). Challenges and prospects of multilayer plastic waste management in several countries: A systematic literature review. Case Studies in Chemical and Environmental Engineering, 10, Article 100911. https://doi.org/10.1016/j.cscee.2024.100911
Avdiushchenko, A. (2021). Circular economy in Poland: Main achievements and future prospects. In A. Bisello, D. Vettorato, D. Ludlow, & C. Baranzelli (Eds.), Smart and sustainable planning for cities and regions: Results ofSSPCR 2019 – Open access contributions (pp. 141–154). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-57764-3_10
Avdiushchenko, A., & Zając, P. (2019). Circular economy indicators as a supporting tool for European regional development policies. Sustainability, 11(11), Article 3025. https://doi.org/10.3390/su11113025
van Beukering, P., Kuik, O., & Oosterhuis, F. (2014). The economics of recycling. In E. Worrell & M. A. Reuter (Eds.), Handbook of recycling: State-of-the-art for practitioners, analysts, and scientists (pp. 479–489). Elsevier. https://doi.org/10.1016/C2011-0-07046-1
Bianchi, M., del Valle, I., & Tapia, C. (2021). Material productivity, socioeconomic drivers and economic structures: A panel study for European regions. Ecological Economics, 183, Article 106948. https://doi.org/10.1016/j.ecolecon.2021.106948
Bocken, N., Strupeit, L., Whalen, K., & Nußholz, J. (2019). A review and evaluation of circular business model innovation tools. Sustainability, 11(8), Article 2210. https://doi.org/10.3390/su11082210
Bruns, H., Borsello, A., Dupoux, M., Gaudillat, P., & Hamarat, Y. (2024). Setting the scene for harmonised waste-sorting labels in the European Union – Insights from packaging waste data, survey findings and conceptual considerations (JRC Science for Policy Report EUR 31960 EN). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2760/00013
Bublyk, M., Kowalska-Styczeń, A., Lytvyn, V., & Vysotska, V. (2021). The Ukrainian economy transformation into the circular based on fuzzy-logic cluster analysis. Energies, 14(18), Article 5951. https://doi.org/10.3390/en14185951
Bullock, C. H., Thorball, N., Somlai, C., & Gallagher, J. (2022). Packaging waste statistics, producer motivations and consumer behaviour (EPA Research Report No. 426). Environmental Protection Agency. https://www.epa.ie/publications/research/circular-economy/Research_Report_426.pdf
Burinskienė, A., Lingaitienė, O., & Byčenkaitė, G. (2025). Dynamics of trade of recycled raw materials and the connection with the circular economy. Discover Sustainability, 6, Article 680. https://doi.org/10.1007/s43621-025-01502-4
Cader, J., Koneczna, R., & Marciniak, A. (2024). Indicators for a circular economy in a regional context: An approach based on Wielkopolska region, Poland. Environmental Management, 73, 293–310. https://doi.org/10.1007/s00267-023-01887-w
Crass, D., Garcia Valero, F., Pitton, F., & Rammer, C. (2019). Protecting innovation through patents and trade secrets: Evidence for firms with a single innovation. International Journal of the Economics of Business, 26(1), 117–156. https://doi.org/10.1080/13571516.2019.1553291
Crescenzi, R., Dyèvre, A., & Neffke, F. (2022). Innovation catalysts: How multinationals reshape the global geography of innovation. Economic Geography, 98(3), 199–227. https://doi.org/10.1080/00130095.2022.2026766
De Pascale, A., Arbolino, R., Szopik-Depczyńska, K., Limosani, M., & Ioppolo, G. (2021). A systematic review for measuring circular economy: The 61 indicators. Journal of Cleaner Production, 281, Article 124942. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.124942
Dominish, E., Retamal, M., Sharpe, S., Lane, R., Rhamdhani, M. A., Corder, G., Giurco, D., & Florin, N. (2018). "Slowing" and "narrowing" the flow of metals for consumer goods: Evaluating opportunities and barriers. Sustainability,10(4), Article 1096. https://doi.org/10.3390/su10041096
Dong, M. W. Y. (2025). Projecting the development of accelerator technologies using growth models and social cost benefit frameworks. Journal of Digital Business and International Marketing, 1(2), 109–118. https://doi.org/10.64026/JDBIM/2025012
Džajić Uršič, E., Pandiloska Jurak, A., & Topić Božič, J. (2025). From policy to practice: EU circular economy legislation and Slovenia's implementation challenges – A systematic review. Sustainability, 17(21), Article 9408. https://doi.org/10.3390/su17219408
Ellen MacArthur Foundation. (2025). What is the meaning of a circular economy and what are the main principles? https://www.ellenmacarthurfoundation.org/topics/circular-economy-introduction/overview
European Commission. (2018a). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions on a monitoring framework for the circular economy (COM/2018/29 final). Publications Office of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52018DC0029
European Commission. (2018b). Commission staff working document: Measuring progress towards the circular economy in the European Union – Key indicators for a monitoring framework (SWD(2018) 17 final). Publications Office of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:52018SC0017
European Commission. (2018c). Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions: A European strategy for plastics in a circular economy (COM(2018) 28 final). Publications Office of the European Union.https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52018DC0028
European Commission. (2021). Commission staff working document: Impact assessment accompanying the document Proposal for a regulation of the European Parliament and of the Council on shipments of waste and amending Regulations (EU) No 1257/2013 and (EU) No 2020/1056 (SWD(2021)331 final). Publications Office of the European Union. https://eurlex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX%3A52021SC0331
European Environment Agency. (2023). Tracking waste prevention progress: A narrative-based waste prevention monitoring framework at the EU level. Publications Office of the European Union. https://data.europa.eu/doi/10.2800/612143
Eurostat. (2025a). Patents related to recycling and secondary raw materials [Data set]. Retrieved October 15, 2025, from https://doi.org/10.2908/CEI_CIE020
Eurostat. (2025b). Resource productivity [Data set]. Retrieved October 15, 2025, fromhttps://doi.org/10.2908/ENV_AC_RP
Eurostat. (2025c). Generation of plastic packaging waste per capita [Data set]. Retrieved October 15, 2025, from https://doi.org/10.2908/CEI_PC050
Eurostat. (2025d). Trade in recyclable raw materials [Data set]. Retrieved October 15, 2025, from https://doi.org/10.2908/CEI_SRM020
Eurostat. (2025e). Persons employed in circular economy sectors [Data set]. Retrieved October 15, 2025, from https://doi.org/10.2908/CEI_CIE011
Eurostat. (2025f). Recycling rate of packaging waste by type of packaging [Data set]. Retrieved October 15, 2025, from https://doi.org/10.2908/CEI_WM020
Eurostat. (2025g). Recycling rate of municipal waste [Data set]. Retrieved October 15, 2025, from https://doi.org/10.2908/CEI_WM011
Freyer, E., Lishchynskyy, I., & Lyzun, M. (2021). Development of renewable energy: The experience of East Germany for Ukraine. Journal of European Economy, 20(3), 442–460. https://doi.org/10.35774/jee2021.03.440
Fura, B., Stec, M., & Miś, T. (2020). Statistical evaluation of the level of development of circular economy in European Union member countries. Energies, 13(23), Article 6401. https://doi.org/10.3390/en13236401
Geissdoerfer, M., Savaget, P., Bocken, N. M. P., & Hultink, E. J. (2017). The circular economy – A new sustainability paradigm? Journal of Cleaner Production, 143, 757–768. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2016.12.048
James, G., Witten, D., Hastie, T., & Tibshirani, R. (2013). An introduction to statistical learning: With applications in R. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-7138-7
Kamali Saraji, M., & Torabi, M. (2025). Progress toward a circular economy: A comparative analysis of EU member states. Sustainability, 17(18), Article 8448. https://doi.org/10.3390/su17188448
Kirchherr, J., Reike, D., & Hekkert, M. (2017). Conceptualizing the circular economy: An analysis of 114 definitions. Resources, Conservation and Recycling, 127, 221–232. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2017.09.005
Kirchherr, J., Yang, N.-H. N., Schulze-Spüntrup, F., Heerink, M. J., & Hartley, K. (2023). Conceptualizing the circular economy (revisited): An analysis of 221 definitions. Resources, Conservation & Recycling, 194, Article 107001. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2023.107001
Krausmann, F., Lauk, C., Haas, W., & Wiedenhofer, D. (2018). From resource extraction to outflows of wastes and emissions: The socioeconomic metabolism of the global economy, 1900–2015. Global Environmental Change, 52, 131–140. https://doi.org/10.1016/j.gloenvcha.2018.07.003
Liang, J., Bi, G., & Zhan, C. (2020). Multinomial and ordinal Logistic regression analyses with multi-categorical variables using R. Annals of Translational Medicine, 8(16), Article 982. https://doi.org/10.21037/atm-2020-57
Lingaitiene, O., & Burinskiene, A. (2024). Development of trade in recyclable raw materials: Transition to a circular economy. Economies, 12(2), Article 48. https://doi.org/10.3390/economies12020048
Lishchynskyy, I., Krysovatyy, A., Desyatnyuk, O., Bogacki, S., & Lyzun, M. (2025). Quantitative measurement of glocalization to assess endogenous and exogenous parameters of regional sustainability. Sustainability, 17(17), Article 7584. https://doi.org/10.3390/su17177584
Lotti, F., & Nobile, C. (2025). The geography of innovation: Patent insights into Europe's green and digital transitions (Occasional Paper No. 945). Banca d'Italia. https://doi.org/10.32057/0.QEF.2025.945
Matthews, C., Moran, F., & Jaiswal, A. K. (2021). A review on European Union's strategy for plastics in a circular economy and its impact on food safety. Journal of Cleaner Production, 283, Article 125263. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2020.125263
McCarthy, A., Dellink, R., & Bibas, R. (2018). The macroeconomics of the circular economy transition: A critical review of modelling approaches (OECD Environment Working Papers No. 130). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/af983f9a-en
McMillin, K. W. (2025). Processed meats packaging technologies and recent innovations. In Reference module in food science. Elsevier. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-34158-8.00025-6
Milanović, T., Savić, G., Martić, M., Milanović, M., & Petrović, N. (2022). Development of the waste management composite index using DEA method as circular economy indicator: The case of European Union countries. Polish Journal of Environmental Studies, 31(1), 771–784. https://doi.org/10.15244/pjoes/139896
Moraga, G., Huysveld, S., Mathieux, F., Blengini, G. A., Alaerts, L., Van Acker, K., de Meester, S., & Dewulf, J. (2019). Circular economy indicators: What do they measure? Resources, Conservation and Recycling, 146, 452–461. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2019.03.045
Muñoz H., M. E., Novak, M., Gil, S., Dufourmont, J., Goodwin Brown, E., Confiado, A., & Nelemans, M. (2022). Tracking a circular economy transition through jobs: Method development and application in two cities. Frontiers in Sustainable Cities, 3, Article 787076. https://doi.org/10.3389/frsc.2021.787076
Nowaczek, A., Dziobek, E., & Kulczycka, J. (2023). Benefits and limitations of indicators for monitoring the transformation towards a circular economy in Poland. Resources, 12(2), Article 24. https://doi.org/10.3390/resources12020024
OECD. (2024, June 26). Monitoring progress towards a resource-efficient and circular economy. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/3b644b83-en
PACE. (2021, April). Circular indicators for governments: Accelerating action in the circular economy. https://pacecircular.org/sites/default/files/2021-04/CircularIndicatorsForGovernments_FINAL.pdf
Pakuła, N., Łapniewska, Z., & Dutra, C. J. C. (2025). Comparative measurements of circular economy performance among European countries: Reviewing approaches and limitations. Journal of Environmental Management, 375(5), Article 124414. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2025.124414
Perera, K. Y., Orhotohwo, O. L., Schutz, A., Jaiswal, A. K., & Jaiswal, S. (2026). Chapter 10 –Smart packaging for sustainability and waste reduction. In S. Jaiswal, K. Y. Perera, & A. K. Jaiswal (Eds.), Smart and intelligent food packaging (pp. 263–306). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-24724-8.00014-4
Picuno, C., Van Eygen, E., Brouwer, M. T., Kuchta, K., & Thoden van Velzen, E. U. (2021). Factors shaping the recycling systems for plastic packaging waste – A comparison between Austria, Germany and the Netherlands. Sustainability, 13(12), Article 6772. https://doi.org/10.3390/su13126772
Reeb, D. M., & Zhao, W. (2020). Patents do not measure innovation success. Critical Finance Review, 9(1–2), 157–199. https://doi.org/10.1561/104.00000087
Reike, D., Vermeulen, W. J. V., & Witjes, S. (2018). The circular economy: New or refurbished as CE 3.0? Exploring controversies in the conceptualization of the circular economy through a focus on history and resource value retention options. Resources, Conservation & Recycling, 135, 246–264. https://doi.org/10.1016/j.resconrec.2017.08.027
Saidani, M., Yannou, B., Leroy, Y., Cluzel, F., & Kendall, A. (2019). A taxonomy of circular economy indicators. Journal of Cleaner Production, 207, 542–559. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2018.10.014
Schandl, H., Marcos-Martinez, R., West, J., Miatto, A., Lutter, S., Lieber, M., Giljum, S., Lenzen, M., Li, M., Wang, H., Tanikawa, H., Krausmann, F., Eisenmenger, N., & Fischer-Kowalski, M. (2024). Global material flows and resource productivity: The 2024 update. Journal of Industrial Ecology, 28(6), 2012–2031. https://doi.org/10.1111/jiec.13593
Schröder, P. (2020). Promoting a just transition to an inclusive circular economy. Chatham House. https://www.chathamhouse.org/sites/default/files/2020-04-01-inclusive-circular-economy-schroder.pdf
Taalbi, J. (2025). Innovation with and without patents – An information-theoretic approach. Scientometrics, 130, 4879–4897. https://doi.org/10.1007/s11192-025-05406-y
Torkelis, A., Dvarionienė, J., & Denafas, G. (2024). The factors influencing the recycling of plastic and composite packaging waste. Sustainability, 16(21), Article 9515. https://doi.org/10.3390/su16219515
Yamaguchi, S. (2021). International trade and circular economy – Policy alignment (OECD Trade and Environment Working Papers No. 2021/02). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/ae4a2176-en
Received: March 5, 2026.
Reviewed: May 15, 2026.
Accepted: June 9, 2026.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
