НАКОПИЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА НАРОДЖУВАНІСТЬ НИЖЧЕ РІВНЯ ВІДТВОРЕННЯ В КРАЇНІ-СУСІДОВІ ЄС
Ключові слова:
економіка, Європейський Союз, інституційні обмеження, накопичення людського капіталу, народжуваність нижче рівня відтворення, розширення охоплення вищою освітою, Туреччина, участь жінок на ринку праці.Анотація
У статті розглядається народжуваність нижче рівня відтворення в Туреччині як економічний наслідок масштабного накопичення людського капіталу в умовах інституційних обмежень. Протягом останніх двох десятиліть у країні простежується стрімке зростання рівня охоплення вищою освітою, особливо серед жінок. Водночас Туреччина наблизилася до стійких показників звуженого відтворення населення, співставних із тими, що спостерігаються в низці європейських економік. На відміну від наукових праць, у яких освіта розглядається як індивідуальна характеристика, у дослідженні накопичення людського капіталу концептуалізується як структурна трансформація, що переформатовує стимули ринку праці, механізми прийняття рішень у домогосподарствах та репродуктивні наслідки. Застосовуючи описово-аналітичний підхід на базі офіційних статистичних даних, у статті задокументовано зміни рівнів народжуваності, часу народження дитини, розподілу за черго вістю народжень, освітніх диференціацій, структури домогосподарств і регіональних відмінностей. Результати засвідчують, що народжуваність нижче рівня відтворення в Туреччині має радше структурний, аніж циклічний характер, і є найбільш вираженою серед жінок із вищим рівнем освіти. Наукова новизна дослідження полягає в доведенні того, що звужене відтворення населення є непередбачуваною демографічною екстерналією накопичення людського капіталу в суміжній з ЄС економіці, де інституційні механізми недостатньо сприяють поєднанню освіти, зайнятості та батьківства. Отримані результати відображають структурні обмеження традиційної пронаталістської політики і вказують на необхідність узгодження політичних рамок у сферах освіти, ринку праці та сім’ї.
Класифікація за JEL: I23, J13, J18, J24.
Посилання
Adserà, A. (2004). Changing fertility rates in developed countries. The impact of labor market institutions. Journal of Population Economics, 17, 17–43. https://doi.org/10.1007/s00148-003-0166-x
Adserà, A. (2011). Where are the babies? Labor market conditions and fertility in Europe. European Journal of Population, 27, 1–32. https://doi.org/10.1007/s10680-010-9222-x
Barro, R. J., & Lee, J. W. (2013, September). A new data set of educational attainment in the world, 1950–2010. Journal of Development Economics,104, 184–198. https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2012.10.001
Baudin, T., de la Croix, D., & Gobbi, P. E. (2015, June). Fertility and childlessness in the United States. American Economic Review, 105(6), 1852–1882. https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/aer.20120926
Becker, G. S. (1960). An economic analysis of fertility. In G. B. Roberts (Ed.), Demographic and economic change in developed countries (pp. 209–240). Columbia University Press. https://www.nber.org/books-and-chapters/demographicand-economic-change-developed-countries/economic-analysis-fertility
Becker, G. S., & Lewis, H. G. (1973). On the interaction between the quantity and quality of children. Journal of Political Economy, 81(2, Part 2), 279–288. https://doi.org/10.1086/260166
Becker, G. S., Murphy, K. M., & Tamura, R. (1990). Human capital, fertility, and economic growth. Journal of Political Economy, 98(5, Part 2), 12–37. https://doi.org/10.1086/261723
Billari, F., & Kohler, H.-P. (2004). Patterns of low and lowest-low fertility in Europe. Population Studies, 58(2), 161–176. https://doi.org/10.1080/0032472042000213695
Bongaarts, J., & Feeney, G. (1998, June). On the quantum and tempo of fertility. Population and Development Review, 24(2), 271–291. https://doi.org/10.2307/2807974
Council of Higher Education (YÖK). (n.d.). YÖK statistics. https://istatistik.yok.gov.tr/
Cygan-Rehm, K., & Maeder, M. (2012). The effect of education on fertility: Evidence from a compulsory schooling reform (SOEPpaper No. 528). SSRN. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.2197827
Doepke, M., & Kindermann, F. (2019, September). Bargaining over babies: Theory, evidence, and policy implications. American Economic Review, 109(9), 3264–3306. https://www.aeaweb.org/articles?id=10.1257/aer.20160328
Doepke, M., Hannusch, A., Kindermann, F., & Tertilt, M. (2023). Chapter 4 – The economics of fertility: A new era. In S. Lundberg, & A. Voena (Eds.), Handbook of the Economics of the Family (Vol. 1, pp. 151–254). North Holland. https://doi.org/10.1016/bs.hefam.2023.01.003
Esping-Andersen, G. (2009). The incomplete revolution: Adapting to women’s new roles. Polity Press.
Esping-Andersen, G., & Billari, F. C. (2015). Re-theorizing family demographics. Population and Development Review, 41(1), 1–31. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2015.00024.x
Eurostat. (n.d.-a). Population in private households by educational attainment level [Data set]. Отримано 16 листопада, 2025, from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/edat_lfse_03__custom_11414437/bookmark/table?lang=en&bookmarkId=144fb958-02fb-412b-bc6e-0cf4959cca16
Eurostat. (n.d.-b). Fertility statistics [Data set]. Отримано 16 листопада, 2025, from https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php?title=Fertility_statistics
Eurostat. (n.d.-c). Mean age of women at childbirth and at birth of first child [Data set]. Отримано 16 листопада, 2025, from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/tps00017/default/table?lang=en
Goldstein, J. R., Sobotka, T., & Jasilioniene, A. (2009). The end of “lowest-low” fertility? Population and Development Review, 35(4), 663–699. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2009.00304.x
Hazan, M., & Zoabi, H. (2011, September 22). Do highly educated women choose smaller families? SSRN. https://doi.org/10.2139/ssrn.1932835
Lutz, W., Skirbekk, V., & Testa, M. R. (2006). The low-fertility trap hypothesis: Forces that may lead to further postponement and fewer births in Europe. In Vienna Yearbook of Population Research 2006 (pp. 167–192). Vienna Institute of Demography, Austrian Academy of Sciences. https://doi.org/10.1553/populationyearbook2006s167
Neels, K., Murphy, M., Bhrolcháin, M. N., & Beaujouan, É. (2017). Rising educational participation and the trend to later childbearing. Population and Development Review, 43(4), 667–693. https://doi.org/10.1111/padr.12112
OECD. (n.d.). OECD family database [Data set]. Отримано 8 грудня, 2025, https://www.oecd.org/en/data/datasets/oecd-family-database.html
Özgören, A. A., Ergöçmen, A. B., & Tansel, A. (2018). Birth and employment transitions of women in Turkey: The emergence of role incompatibility. Demographic Research, 39, Article 46, 1241–1290. https://doi.org/10.4054/DemRes.2018.39.46
Preston, S. H., Heuveline, P., & Guillot, M. (2001). Demography: Measuring and modeling population processes. Blackwell Publishing.
Sobotka, T. (2017). Post-transitional fertility: The role of childbearing postponement in fuelling the shift to low and unstable fertility levels. Journal of Biosocial Science, 49(S1), 20–45. https://doi.org/10.1017/S0021932017000323
Sobotka, T., Zeman, K., Lesthaeghe, R., Frejka, T., & Neels, K. (2012). Postponement and recuperation in cohort fertility: Austria, Germany and Switzerland in a European context. Comparative Population Studies, 36(2-3), 417–452. https://doi.org/10.12765/CPoS-2011-10
Torche, F. (2019). Early-life circumstances and their effects over the life course. Population Research and Policy Review, 38, 771–782. https://doi.org/10.1007/s11113-019-09555-w
Turkish Statistical Institute (TÜİK). (2025, May 13). Birth statistics, 2024 [Press release]. https://veriportali.tuik.gov.tr/en/press/54196
Yüceşahin, M. M., & Özgür, E. M. (2008). Regional fertility differences in Turkey: Persistent high fertility in the southeast. Population, Space and Place, 14(2), 135–158. https://doi.org/10.1002/psp.480
Отримано: 17 грудня 2025 р.
Рецензовано: 10 березня 2026 р.
Рекомендовано до друку: 18 березня 2026 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
