ОЦІНКА КОРИСНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ СТРУКТУРНИХ ФОНДІВ ЄС У ЛАТВІЇ
Ключові слова:
відносна ефективність; інвестиції; корисність; метод аналізу ієрархій (МАІ); оцінка ефективності; політика згуртованості; сталий розвиток; структурні фонди ЄС; теорія зацікавлених сторін.Анотація
Метою статті є розробка інтегрованої методології оцінювання корисності інвестицій структурних фондів Європейського Союзу, що поєднує теорію відносної корисності, підхід оцінювання, орієнтований на використання результатів, та метод аналітичної ієрархії, з урахуванням теорії зацікавлених сторін. Завдання дослідження охоплюють ідентифікацію та класифікацію зацікавлених сторін, визначення критеріїв та альтернатив, створення ієрархії домінування, проведення парних порівнянь та розрахунок остаточної оцінки корисності. Методологія базується на комбінованому підході: визначенні важливості зацікавлених сторін, розрахунку пріоритетів за методом аналітичної ієрархії та формули Варгаса для остаточного синтезу. Дані отримано в ході експертного опитування, де кожен експерт представляв кластер зацікавлених сторін. Результати показують, що в Латвії на період планування структурних фондів ЄС 2021–2027 рр. пріоритетними напрямами є «Більш соціальна та інклюзивна Європа» та «Більш зелена Європа», а «Фонд справедливого переходу» та «Європа, ближча до громадян» мають найнижчий пріоритет. Оригінальним внеском є розробка інтегрованої моделі оцінювання, яка поєд нує метод аналітичної ієрархії з підходом відносної корисності та зважуванням зацікавлених сторін, забезпечуючи збалансований і практичний інструмент для підтримки прийняття рішень щодо інвестицій у межах політики згуртованості.
Класифікація за JEL: C44; H54; O22; Q01; R58.
Посилання
Aguinis, H., Villamor, I., & Gabriel, K. P. (2020). Understanding employee responses to COVID-19: a behavioral corporate social responsibility perspective. Management Research: Journal of the Iberoamerican Academy of Management, 18(4), 421–438. https://doi.org/10.1108/MRJIAM-06-2020-1053
Akkaya, M. (2021). Utility: Theories and models. In B.A. Mercangöz (Eds.), Applying Particle Swarm Optimization. International Series in Operations Research & Management Science (Vol. 306, pp. 3–14). Springer Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-70281-6_1
Ananda, J., & Herath, G. (2003). The use of Analytic Hierarchy Process to incorporate stakeholder preferences into regional forest planning. Forest Policy and Economics, 5(1), 13–26. https://doi.org/10.1016/S1389-9341(02)00043-6
Bachtler, J., Polverari, L., Taylor, S., Ashcroft, B., & Swales, K. (2000). Methodologies used in the evaluation of the effectiveness of European structural funds: A comparative assessment. European Policies Research Centre. https://pureportal.strath.ac.uk/en/publications/methodologies-used-in-theevaluation-of-the-effectiveness-of-euro
Capello, R., Ciappei, S., & Lenzi, C. (2024). EU Cohesion Policies and interregional inequalities in disruptive times. European Urban and Regional Studies, 32(2), 124–145. https://doi.org/10.1177/09697764241284416
Ccatamayo-Barrios, J.-H., Huamán-Romaní, Y.-L., Seminario-Morales, M.-V., Flores-Castillo, M.-M., Gutiérrez-Gómez, E., Carrillo-De la cruz, L.-K., de la Cruz-Girón, K.-A. (2023). Comparative analysis of AHP and TOPSIS multicriteria decision-making methods for mining method selection. Mathematical Modelling of Engineering Problems, 10(5), 1665–1674. https://doi.org/10.18280/mmep.100516
Cross-Sectoral Coordination Centre. (2020). National Development Plan of Latvia for 2021–2027. https://www.mk.gov.lv/en/media/15165/download
Di Foggia, G., Arrigo, U., & Beccarello, M. (2025). Evolution and theoretical implications of the utility concept. Economies, 13(10), Article 283. https://doi.org/10.3390/economies13100283
Duleba, S., & Blahota, I. (2025). Optimizing stakeholder weights in group AHP for consensus creation, a contribution to the MAMCA methodology. Annals of Operations Research. https://doi.org/10.1007/s10479-025-06943-8
Elhakim, A. (2025). The effectiveness of using participatory evaluation in enhancing institutional performance: A case study from the United Arab Emirates. Frontiers in Education, 10, Article 1596743. https://doi.org/10.3389/feduc.2025.1596743
European Commission. (2021). Better Regulation Guidelines (Сommission Staff Working Document). https://commission.europa.eu/system/files/2021-11/swd2021_305_en.pdf
European Commission. (2022). Partnership Agreement with Latvia 2021–2027. Partnership Agreements on EU funds 2021–2027. https://commission.europa.eu/publications/partnership-agreement-latvia-2021-2027_en
European Commission. (2024). Evaluations. Directorate-General for EU regional and urban policy. https://ec.europa.eu/regional_policy/policy/evaluations_en
European Commission. (2025) Study to support the mid-term evaluation of cohesion policy programmes 2021–2027 financed by the ERDF, Cohesion Fund and JTF (Final report). Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2776/0575914
Grozdić, V., & Demko‑ Rihter, J. (2023). Economic evaluation of investment projects: Determining the key factors for final investment decision. Lex Localis – Journal of Local Self-Government, 21(1), 45–70. https://doi.org/10.4335/21.1.45-70(2023)
Hemming, V., Burgman, M. A., Hanea, A. M., McBride, M. F., & Wintle, B. C. (2018). A practical guide to structured expert elicitation using the IDEA protocol. Methods in Ecology and Evolution, 9(1), 169–180. https://doi.org/10.1111/2041-210X.12857
Ishizaka, A., & Labib, A. (2011). Review of the main developments in the analytic hierarchy process. Expert Systems with Applications, 38(11), 14336–14345. https://doi.org/10.1016/j.eswa.2011.04.143
Koudoumakis, P., Botzoris, G., & Protopapas, A. (2022). Cohesion policy evaluation: Guidelines for selection of appropriate methods. Regional Science Policy & Practice, 14(5), 1062–1085. https://doi.org/10.1111/rsp3.12524
Mankiw, N. G. (2021). Principles of economics (9th ed.). Cengage Learning Mascena, K. M. C., Santos, F. V., & Stocker, F. (2021). Prioritizing stakeholders in project management: Application of the multicriteria hierarchy analysis method – AHP. International Journal of Professional Business Review, 6(1), Article e195. https://doi.org/10.26668/businessreview/2021.v6i1.195
Mitchell, R. K., Agle, B. R., & Wood, D. J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: Defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review, 22(4), 853–886. https://doi.org/10.5465/amr.1997.9711022105
Molica, F., & Santos, A. M. (2025). Mapping uncharted territory: Research gaps in EU cohesion policy from a policy‑ making perspective. Regional Studies, Regional Science, 12(1), 517–531. https://doi.org/10.1080/21681376.2025.2514503
Munien, I., & Telukdarie, A. (2025). Updating neoclassical economics with contemporary conceptions of homo economicus: A bibliometric analysis. Quality & Quantity, 59(2), 1123–1151. https://doi.org/10.1007/s11135-024-02007-4
O’Hagan, A. (2019). Expert knowledge elicitation: Subjective but scientific. The American Statistician, 73(1), 69–81. https://doi.org/10.1080/00031305.2018.1518265
Parada‑ Contzen, M., & Parada‑ Daza, J. R. (2023). On the weighting of homoeconomicus and homo virtus in human behaviour. Humanities and Social Sciences Communications, 10, Article 664. https://doi.org/10.1057/s41599-023-02142-7
Patton, M. Q., & Campbell‑ Patton, C. E. (2021). Utilization‑ focused evaluation (5th ed.). SAGE Publications.
Pegan, A., & Lovec, M. (2025). Public communication and strategic planning: The case of EU cohesion policy. Journal of European Integration, 1–22. https://doi.org/10.1080/07036337.2025.2537360
Raman, A., Altalbawy, F. M. A., Ali, A., Vora, T., Alkhayyat, A., Yogi, K. S., Sapaev, I. B., Dhaliwal, A. S., Singh, A., & Shafieezadeh, M. M. (2025). Enhancing net zero decarbonization strategies: A comparative analysis with the analytic hierarchy process. International Journal of Low-Carbon Technologies, 20, 508–518. https://doi.org/10.1093/ijlct/ctaf023
Rey, L., & Fortin, A. (2023). Participatory evaluation, deliberation and democracy. In F. Varone, S. Jacob, & P. Bundi (Eds.) Handbook of public policy evaluation (pp. 132–153). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781800884892.00017
Saaty, T. L. (2001). Fundamentals of the analytic hierarchy process. In D.L. Schmoldt, J. Kangas, G.A. Mendoza & M. Pesonen (Eds.) The analytic hierarchy process in natural resource and environmental decision making (1st ed.; pp. 15–35). Springer Dordrecht. https://doi.org/10.1007/978-94-015-9799-9_2
Saaty, T. L., & Vargas, L. G. (2001). Models, methods, concepts & applications of the analytic hierarchy process (1st ed.). Springer New York. https://doi.org/10.1007/978-1-4615-1665-1
Scala, N. M., Rajgopal, J., Vargas, L. G., & Needy, K. L. (2016). Group decision making with dispersion in the analytic hierarchy process. Group Decision and Negotiation, 25(2), 355–372. https://doi.org/10.1007/s10726-015-9445-7
Šostar, M., Pandas, A., & Candor, A. (2025). The impact of EU projects on sustainable local development: A stakeholder perspective (Conference paper). In S. Kot, B. Khalid, A. ul Haque (Eds.) New Challenges of the Global Economy for Business Management. EEEU 2024. Springer Proceedings in Business and Economics (pp. 775–790). Springer, Singapore. https://doi.org/10.1007/978-981-96-4116-1_49
Takemura, K. (2019). Psychophysics and sociophysics – Historical and future perspective on decision research. Journal of Japan Society of Kansei Engineering, 17(3), 122–129. https://doi.org/10.5057/kansei.17.3_122
Vargas, R. V. (2010). Using the analytic hierarchy process (AHP) to select and prioritize projects in a portfolio (Conference paper). In PMI Global Congress 2010 – North America. Washington, DC. https://www.pmi.org/learning/library/analytic-hierarchy-process-prioritize-projects-6608
Wang, Y., Wang, L., & Keller, L. R. (2015). Discounting over subjective time: Subjective time perception helps explain multiple discounted utility anomalies. International Journal of Research in Marketing, 32(4), 445–448. https://doi.org/10.1016/j.ijresmar.2015.08.006
Отримано: 28 жовтня 2025 р.
Рецензовано: 21 листопада 2025 р.
Рекомендовано до друку: 11 грудня 2025 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
