СИНЕРГЕТИЧНІ ЕФЕКТИ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ БІОРОСТУ І «ЗЕЛЕНОЇ» ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ЕКОЛОГІЗАЦІЇ
Ключові слова:
економіка біоросту, «зелена» економіка, «синя» економіка, екологічні стандарти, соціальні користі, біоекономіка, екологічні інновації, технологічні інновації, глобальні екосистеми, «зелене» зростання.Анотація
Економіка біоросту та «зелена» економіка є невід’ємними складовими інноваційного розвитку країн і втілення принципів енергоощадності. Економіка біоросту підтримує інтереси сталого використання обмежених ресурсів, їх розумного споживання, захищає біорізноманіття і біосередовище існування людини, надання індивідуумам екосистемних інноваційно-цифрових послуг, а «зелена» економіка орієнтована на зменшення екологічних ризиків і раціональне використання наявних природних ресурсів. Метою статті є представлення моделі функціональної взаємодії економіки біоросту і «зеленої» економіки за умов цифрової трансформації крізь призму сталого, інклюзивного й інноваційного зростання. У праці використано методи: аналізу – для огляду літератури з питань економіки біоросту й пошуку ефективної моделі «зеленої» економіки; синтезу – для вивчення принципів побудови економіки за умов сталого розвитку й екологізації; порівняння – для виявлення соціально-економічних кориснотей та ефектів від функціональної взаємодії економіки біоросту і «зеленої» економіки; схематичний – для візуалізації моделі функціональної взаємодії економіки біоросту і «зеленої» економіки за умов цифрової трансформації. У результаті дослідження розкрито принципи, на яких ґрунтується економіка біоросту й «зелена» економіка. З’ясовано суть екологічного ядра економіки біоросту та «зеленої» економіки. Представлено соціально-економічні й синергетичні ефекти взаємодії зазначених економік крізь призму екологізації. Описано економіку біоросту і вказано, що важливими її складниками є скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферне повітря, зменшення парникових ефектів; дотримання інклюзивності, безбар’єрності, соціально-корпоративної відповідальності, відповідності етичним та екологічним стандартам. Є потреба підвищувати ціннісну складову національного еколаншафту через розвиток екологічного франчайзингу, екологічного агротуризму. Наукова новизна полягає у встановленні взаємозв’язків економіки біоросту й «зеленої» економіки крізь призму екологічних ініціатив, «зелених» інновацій, цифрових технологій, а також розгляді моделі функціональної взаємодії економіки біоросту й «зеленої» економіки щодо сталого, інноваційного та інклюзивного зростання. Практична цінність окреслюється синергетичними ефектами від взаємодії економіки біоросту та «зеленої» економіки ведуть до енергоефективності виробництва та більш ощадливого споживання. Досягнути цього можна через системні заохочення з боку держави до ведення екологічного бізнесу за допомогою «податкових канікул» для «зеленого» бізнесу; зменшення кількості податків та розміру податкових стягнень для суб’єктів господарювання, що поступово зменшують відходи на виробництві, викиди парникових газів і застосовують у бізнес-процесах відновлювальні джерела енергії. Перспективи дослідження окреслюються моделюванням економіки біоросту, щоб на основі цього напрацювати національні моделі інноваційно-цифрового розвитку економіки.
Класифікація за JEL: F15, F29, F43, O13, O33, Q00.
Посилання
Booth, D. (2020). Achieving a post-growth green economy. The Journal of Population and Sustainability, 5(1). 57–75. https://doi.org/10.3197/jps.2020.5.1.57
Castro, L.-M., & Lechthaler, F. (2022). The contribution of bio-economic assessments to better informed land-use decision making: An overview. Ecological Engineering, 174, 106449. https://doi.org/10.1016/j.ecoleng.2021.106449
Chatzoudes, D., Kadlubek, M., & Maditinos, D. (2024). Green logistics practices: The antecedents and effects for supply chain management in the modern era. Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy, 19(3), 991–1034. https://doi.org/10.24136/eq.2864
Horizon Group & Vantage Research. (2024). Future Possibilities Index 2024. https://www.vantageresearchgroup.com/reports/FPI%202024%20report%2 0FINAL.pdf
Kraus, N. M., Kraus, K. М., & Osetskyi, V. L. (2021). Green business in blue economy: Quality management and development of innovative products. In: S. K. Ghosh, K. Ghosh, S. Das, P. K. Dan, & A. Kundu (Eds.), Advances in Thermal Engineering, Manufacturing, and Production Management (ICTEMA 2020) (pp. 383-394). Lecture Notes in Mechanical Engineering. Springer. https://doi.org/10.1007/978-981-16-2347-9_33
Liu, P., Zhu, B., Yang, M., & De Baets, B. (2024). High-quality marine economic development in China from the perspective of green total factor productivity growth: dynamic changes and improvement strategies. Technological and Economic Development of Economy, 30(6), 1572–1597. https://doi.org/ 10.3846/tede.2024.22018
Nihal, A., Areche, F., Araujo, V., & Ober, J. (2024). Synergistic evaluation of energy security and environmental sustainability in BRICS geopolitical entities: An integrated index framework. Equilibrium. Quarterly Journal of Economics and Economic Policy, 19(3), 793–839. https://doi.org/10.24136/eq.3088
Raisova, M., & Durcova, J. (2014). Economic growth – supply and demand perspective. Procedia Economics and Finance, 15, 184-191. https://doi.org/ 10.1016/S2212-5671(14)00476-6
Schmidt, O., Padel, S., & Levidow, L. (2012). The bio-economy concept and knowledge base in a public goods and farmer perspective. Bio-Based and Applied Economics, 1(1), 47–63. https://doi.org/10.13128/BAE-10770
Schneider, F., Kallis, G., & Martinez-Alier, J. (2010). Crisis or opportunity? Economic degrowth for social equity and ecological sustainability. Introduction to this special issue. Journal of Cleaner Production, 18(6), 511–518. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2010.01.014
Отримано: 4 січня 2025 р.
Рецензовано: 22 січня 2025 р.
Рекомендовано до друку: 27 січня 2025 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).