ВИКЛИКИ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ТУРЕЧЧИНИ: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПЕРЕХОДУ ВІД ТРАДИЦІЙНИХ ДО ВІДНОВЛЮВАНИХ ДЖЕРЕЛ ЕНЕРГІЇ

Анотація

Туреччина є однією з найбільш енергозалежних країн, а її енергетичний ринок значною мірою покладається на імпортні джерела енергії, такі як нафта, природний газ, вугілля. Актуальність цього дослідження зумовлена

викликом номер один у сучасному світі – «зеленим» енергетичним переходом, який представлений на прикладі однієї країни з точки зору витрат і викидів вуглецю. У рамках роботи проаналізовано теоретичний перехід країни від викопних видів палива (переважно вугілля і природного газу) до вітрової та сонячної енергії у виробництві електроенергії, а також визначено необхідну середню вартість переходу. Для проведення комплексного дослідження, по-перше, використані вторинні дані про виробництво електроенергії та викиди парникових газів (а також викидів вуглецю), які засвідчили, що вугілля й природний газ займають провідні позиції серед енергоносіїв. Було розглянуто імпорт природного газу відповідно до країн на основі статистичних даних. У цьому дослідженні використано методи гіпотетичного розрахунку, кореляційного, регресійного, статистичного та порівняльного аналізу. За допомогою кореляції Пірсона (Pearson) і Спірмена (Spearman) досліджено зв’язок між збільшенням чисельності населення і виробництвом електроенергії. За допомогою регресійного аналізу визначено потенційний вплив зростання кількості населення на виробництво електроенергії. Крім того, досліджено зворотний вплив цих чинників один на іншого. Практична цінність, а також наукова новизна дослідження полягає в наданні гіпотетичного плану переходу до відновлювальних джерел енергії, що дасть змогу більшій кількості дослідників розрахувати потенційну вартість цього процесу в своїх країнах.

Класифікація за JEL: Q21, Q22, Q27, Q28.