ВІД ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ ДО ПРОДОВОЛЬЧОГО КОШИКА: АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ГРОШОВИМИ ПЕРЕКАЗАМИ, ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ ТА ЕКОНОМІЧНИМ ЗРОСТАННЯМ У ТУРЕЧЧИНІ

Автор(и)

Ключові слова:

продовольча безпека, грошові перекази, економічне зростання, країни, що розвиваються, асиметрична причинність.

Анотація

Зв’язок між грошовими переказами з-за кордону, продовольчою безпекою та зростанням економіки є комплексним і важливим елементом економічного розвитку суспільства. Метою дослідження є вивчення причиннонаслідкових зв’язків між вищезгаданими поняттями відповідно до економіки Туреччини. Період дослідження охоплює 1974–2018 рр., а як часові ряди використано щорічні дані про Грошові перекази, Споживання калорій (як проксі для продовольчої безпеки) та Економічне зростання. Для виявлення причинності використовуються такі методи, як тест на одиничний корінь Зівота- Ендрюса (ZA), тест Тода-Ямамото (TY), тест Брайтунга-Кенделона (BCG) і тест Хатемі-Джі (Hatemi-J), які оцінюють її напрямок. Головні результати дослідження складаються з таких пунктів: (i) наявність коінтеграції другого рангу між рядами, відсутність лінійної причинності в часовій області (тест TY); (ii) наявність спектральної причинності (тест BCG) від Споживання калорій до Зростання економіки (надалі: Зростання) лише в середньому періоді на рівні значущості 10%, а також (iii) наявність асиметричної причинності між Грошовими переказами і Зростанням за позитивних змін, від Зростання до Споживання калорій за негативних змін і від Споживання калорій до Грошових переказів за позитивних змін відповідно на рівні значущості 1,5 та 1%. Вищезгадані результати нададуть законотворцям важливі відомості щодо комплексного характеру взаємозв’язків грошових переказів з-за кордону, продовольчої безпеки й економічного зростання, що допоможе їм у розробці ефективних стратегій щодо подолання бідності, впровадження сталого розвитку та інклюзивного зростання.

Класифікація за JEL: F24, C22, Q18.

Біографії авторів

Їлмаз Онур АРІ, Байбуртський Університет, Байбурт, Туреччина

доцент, доктор економічних наук, Факультет економіки та адміністративних наук / Кафедра міжнародного бізнесу і торгівлі

Фйона ЗЕНЕЛІ, Міланський університет, Мілан, Італія

науковий співробітник, доктор філософії, Факультет харчових та сільськогосподарських наук / Кафедра екології та екологічної політики

Посилання

Abduvaliev, M., & Bustillo, R. (2019). Impact of remittances on economic growth and poverty reduction amongst CIS countries. Post-Communist Economies, 32(4), 525–546. https://doi.org/10.1080/14631377.2019.1678094

Akaike, H. (1969). Fitting autoregressive models for prediction. Annals of the Institute of Statistical Mathematics, 21, 243–347. https://doi.org/10.1007/ BF02532251

Akçay, S., & Karasoy, A. (2017). Remittances and calorie consumption nexus in Algeria. International Migration, 55(4), 103–117. https://doi.org/10.1111/ imig.12348

Arı, A., Özcan, B. (2011). Relationship Between Workers’ Income and Economic Growth: Dynamic Panel Data Analysis. [In Turkish]. Erciyes Üniversitesi İktisadi ve İdari Bilimler Dergisi, 38, 101–117. https://dergipark.org.tr/en/ pub/erciyesiibd/issue/5895/77894.

Babatunde, R. O. (2018). Impact of remittances on food security and nutrition of migrant’s household: evidence from Nigeria. 30th International Conference of Agricultural Economists, Vancouver, Canada. https://doi.org/10.22004/ ag.econ.276986

Barajas, A., Chami, R., Fullenkamp, C., Gapen, M. & Montiel, P. (2009). Do workers ‘remittances promote economic growth? International Monetary Fund (Working Papers), 09(153), 22. https://doi.org/10.5089/9781451873009.001

Biçen, Ö. F. (2017). Remittances, Institutional Structure and Growth. [In Turkish]. Manisa Celal Bayar Üniversitesi Sosyal Bilimler Dergisi, 15(4), 239–264. https://doi.org/10.18026/cbayarsos.373080

Breitung, J., & Candelon, B. (2006). Testing for short- and long-run causality: A frequency-domain approach. Journal of Econometrics, 132(2), 363–378. https://doi.org/10.1016/j.jeconom.2005.02.004

Chami, R., Fullenkamp, C., & Jahjah, S. (2003). Are immigrant remittances flows a source of capital for development? International Monetary Fund (Working Papers), 03(189). https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2003/wp03189.pdf.

Chaudhary, S. K. (2022). Remittances, Economic Growth, and Investment Nexus: Evidence from Nepal. NRB Economic Review, 34(1), 1–23. https://www.nrb.org.np/contents/uploads/2022/04/vol-34_art1.pdf.

Chirila, V., & Chirila, C. (2017). The analysis of Romania’s external migration and of the causality between remittances and Romania’s economic growth. Amfiteatru Economic, 19(46), 696–710. https://www.econstor.eu/bitstream/ 10419/169099/1/aej-v19-i46-p696.pdf.

Chowdhury, F. Y., & Dey, S. (2022). Causal Link Between Export, Import, Remittance, and Economic Growth in Bangladesh. Asian Journal of Economics and Finance, 4(3), 331–345. https://doi.org/10.47509/ AJEF.2022.v04i03.05

Das, A. (2021). On remittances and calorie intake in Bangladesh. Applied

Economics Letters, 29(17), 1594–1598. https://doi.org/10.1080/13504851. 2021.1948959

DeJong, D. N., Nankervis, J. C., Savin, N. E., & Whiteman, C. H. (1992). Integration Versus Trend Stationary in Time Series. Econometrica, 60(2), 423–433. https://doi.org/10.2307/2951602

Depken, C. A., Radić, M. N., & Paleka, H. (2021). Causality between foreign remittance and economic growth: empirical evidence from Croatia. Sustainability, 13(21), 12201. https://doi.org/10.3390/su132112201

Drewnowski, A., & Specter, S. E. (2004). Poverty and obesity: the role of energy density and energy costs. The American Journal of Clinical Nutrition, 79(1), 6–16. https://doi.org/10.1093/ajcn/79.1.6

Dube, W., & Phiri, A. (2015). Nutrition and economic growth in South Africa: a threshold co-integration approach. Journal of Economic Studies, 42(1), 138–156. https://doi.org/10.1108/JES-08-2013-0116

Eggoh, J., Bangake, C., & Semedo, G. (2019). Do remittances spur economic growth? Evidence from developing countries. The Journal of International Trade and Economic Development, 28(4), 391–418. https://doi.org/ 10.1080/09638199.2019.1568522

Feeny, S., Iamsiraroj, S., & McGillivray, M. (2014). Remittances and Economic Growth: Larger Impacts in Smaller Countries? The Journal of Development Studies, 50(8), 1055–1066. https://doi.org/10.1080/00220388.2014.895815

Ghosh, S. (2018). India: nutrition intake and economic growth, a causality analysis. Development Studies Research, 5(1), 69–82. https://doi.org/ 10.1080/21665095.2018.1468791

Hatemi-J, A. (2012). Asymmetric causality tests with an application. Empirical Economics, 43(1), 447–456. https://doi.org/10.1007/s00181-011-0484-x

Huay, C. S., Winterton, J., Bani, Y., & Matemilola, B. T. (2019). Do remittances promote human development? Empirical evidence from developing countries. International Journal of Social Economics, 46(10), 1173–1185. https://doi.org/10.1108/IJSE-12-2018-0673

Izevbigie, J. N., Arodoye, N. L., & Omo-Ikirodah, B. (2021). Remittances, Trade Balance, and Economic Growth in West Africa Sub-Region. Sriwijaya International Journal of Dynamic Economics and Business, 5(3), 229–244. https://doi.org/10.29259/sijdeb.v5i3.229-244

Jayaweera, R., & Verma, R. (2024). Food security: The impact of migrants and remittances in Sri Lanka. Discover Food, 4(1). https://doi.org/10.1007/ s44187-023-00070-8

Johansen, S. (1991). Estimation and Hypothesis Testing of Cointegration Vectors in Gaussian Vector Autoregressive Models. Econometrica, 59(6), 1551– 1580. https://doi.org/10.2307/2938278

Kumar, R. R., Stauvermann, P. J., Patel, A., & Prasad, S. (2017). The Effect of Remittances on Economic Growth in Kyrgyzstan and Macedonia: Accounting for Financial Development. International Migration, 56(1), 95–126. https://doi.org/10.1111/imig.12372

Mabrouk, F., & Mekni, M. M. (2018). Remittances and Food Security in African Countries. African Development Review, 30(3), 252–263. https://doi.org/10.1111/1467-8268.12334

McFarlane, A., Das, A., Brown, L., & Campbell, K. (2022). The remittance-food security dynamics in Jamaica. Applied Economics, 54(53), 6202–6215. https://doi.org/10.1080/00036846.2022.2061901

Mora-Rivera, J., & van Gameren, E. (2021). The impact of remittances on food insecurity: Evidence from Mexico. World Development, 140, 105349. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2020.105349

Ogundari, K., & Aromolaran, A. (2017). Nutrition and economic growth in subSaharan Africa: a causality test using panel data. International Journal of Development Issues, 16(2), 174–189. https://doi.org/10.1108/IJDI-12-2016- 0076

Ogunniyi, A. I., Mavrotas, G., Olagunju, K. O., Fadare, O., & Adedoyin, R. (2020). Governance quality, remittances, and their implications for food and nutrition security in Sub-Saharan Africa. World Development, 127, 104752. https://doi.org/10.1016/j.worlddev.2019.104752

Phillips, P. C. B., & Perron, P. (1988). Testing for a Unit Root in Time Series Regression, Biometrika, 75(2), 335–346. https://doi.org/10.1093/biomet/75.2.335

Piteli, E. E., Buckley, P. J., & Kafouros, M. (2019). Do Remittances to Emerging Countries Improve Their Economic Development? Understanding the Contingent Role of Culture, Journal of International Management, 25(4), 100675. https://doi.org/10.1016/j.intman.2019.05.002

Pradhan, G., Upadhyay, M., & Upadhyaya, K. (2008). Remittances and economic growth in developing countries. The European Journal of Development Research, 20(3), 497–506. https://doi.org/10.1080/09578810802246285

Raji, R. (2020). Nutrition Intake, Health Status, Education and Economic Growth: A Causality Investigation. Econometric Research in Finance, 5(2), 79–102. https://www.erfin.org/journal/index.php/erfin/article/view/91.

Regmi, M., & Paudel, K. (2017). Food security in a remittance-based economy, Food Security, 9(4), 831–848. https://doi.org/10.1007/s12571-017-0705-z

Said, S.E., & Dickey, D.A. (1984). Testing for unit root in autoregressive – moving average models of unknown order. Biometrika, 71(3), 599–607. https://doi.org/10.1093/biomet/71.3.599

Sadiddin, A., Cattaneo, A., Cirillo, M., & Miller, M., (2019). Food insecurity as a determinant of international migration: Evidence from Sub-Saharan Africa, Food Security, 11, 515–530. https://doi.org/10.1007/s12571-019-00927-w

Salahuddin, M., & Gow, J. (2015). The Relationship between Economic Growth and Remittances in The Presence of Cross-Sectional Dependence. The Journal of Developing Areas, 49(1), 207–221. https://doi.org/10.1353/ jda.2015.0007

Sevinç, H., Bozkurt, E., Künü, S., & Sevinç, D. E. (2016). Economic GrowthMigration Nexus: An Analysis Based on Developing Countries. [In Turkish]. International Conference on Eurasian Economies, 398–403. https://www.avekon.org/papers/1715.pdf.

Siddique, A., Selvanathan, E. A., & Selvanathan, S. (2012). Remittances and Economic Growth: Empirical Evidence from Bangladesh, India and Sri Lanka. The Journal of Development Studies, 48(8), 1045–1062. https://doi.org/10.1080/00220388.2012.663904

Sipahi, B.B. (2021). Effect of Socioeconomic Factors on Obesity in Turkey and its Income Related Inequality. [In Turkish]. Ankara Üniversitesi SBF Dergisi, 76(2), 547–573. https://doi.org/10.33630/ausbf.822558

Szabo, S., Ahmed, S., Wiśniowski, A., Pramanik, M., Islam, R., Zaman, F., & Kuwornu, J. K. (2022). Remittances and food security in Bangladesh: an empirical country-level analysis. Public Health Nutrition, 25(10), 2886–2896. https://doi.org/10.1017/S1368980022001252

Taylor, J., & Castelhano, M. (2016). Economic impacts of migrant remittances. M.J. White (Ed.), International Handbook of Migration and Population Distribution, Springer, Dordrecht, 6, 525–541. https://doi.org/10.1007/978-94- 017-7282-2_24

Thow, A.M., Fanzo, J., & Negin, J. (2016). A Systematic Review of the Effect of Remittances on Diet and Nutrition. Food and Nutrition Bulletin, 37(1), 42– 64, https://doi.org/10.1177/0379572116631651

Toda, H.Y., & Yamamoto, T. (1995). Statistical inference in vector autoregressions with possibly integrated processes. Journal of Econometrics, 66(1-2), 225–250. https://doi.org/10.1016/0304-4076(94)01616-8

World Bank (May 12, 2022). Remittances to Reach $630 billion in 2022 with Record Flows into Ukraine. (Retrieved in September 2022). https://www.worldbank.org/en/news/press-release/2022/05/11/remittancesto-reach-630-billion-in-2022-with-record-flows-into-ukraine.

Food and Agriculture organisation of the United Nations FAO. (Retrieved in August 2022). https://www.fao.org/home/en/.

Our World in Data. Daily supply of calories per person. (Retrieved in September 2022). https://ourworldindata.org/grapher/daily-per-capita-caloric-supply.

Vo, D.H. (2023). Does domestic migration adversely affect food security? Evidence from Vietnam. Heliyon, 9(3), e13789. https://doi.org/10.1016/ j.heliyon.2023.e13789

Zezza, A., Carletto, C., Davis, B., & Winters, P. (2011). Assesing the impact of migration on food and nutrition security. Food Policy, 36(1), 1–6. https://doi.org/10.1016/j.foodpol.2010.11.005

Zivot, E., & Andrews, D.W.K. (1992). Further Evidence on the Great Crash, the Oil-Price Shock, and the Unit-Root Hypothesis. Journal of Business & Economic Statistics, 10(3), 251–270. https://doi.org/10.1080/07350015.1992. 10509904

Отримано: 24 червня 2024 р.

Рецензовано: 26 серпня 2024 р.

Рекомендовано до друку: 2 вересня 2024 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

01.09.2024

Як цитувати

АРІ, Їлмаз Онур, і Фйона ЗЕНЕЛІ. «ВІД ГРОШОВИХ ПЕРЕКАЗІВ ДО ПРОДОВОЛЬЧОГО КОШИКА: АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ ГРОШОВИМИ ПЕРЕКАЗАМИ, ПРОДОВОЛЬЧОЮ БЕЗПЕКОЮ ТА ЕКОНОМІЧНИМ ЗРОСТАННЯМ У ТУРЕЧЧИНІ». Журнал європейської економіки, вип. 23, вип. 3, Вересень 2024, с. 436-60, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1795.

Номер

Том 23 № 3 (2024)

Розділ

МОНЕТАРНА ГЛОБАЛІЗАЦІЯ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).