ЧУТЛИВІСТЬ НЕОПЛАЧУВАНОЇ ПРАЦІ ЖІНОК ДО ДЕМОГРАФІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СІМЕЙ У РАЙОНАХ ІЗ ПЛЕМІННИМ І НЕПЛЕМІННИМ НАСЕЛЕННЯМ В ІНДІЇ
Ключові слова:
види економічної діяльності в межах економічного виробництва за СНР; види економічної діяльності в межах економічного виробництва за розширеною СНР; райони із неплемінним населенням Індії; види неекономічної діяльності поза СНР; райони із племінним населенням Індії; неоплачувана праця жінок.Анотація
Жінки в усьому світі переважно працюють у полях і забезпечують неоплачуваний догляд, зокрема ведуть домашнє господарство та турбуються про інших членів сім’ї і громади, не отримуючи за це жодної конкретної фінансової винагороди. Мета цього дослідження – оцінка значущості, характеру та величини впливу різних демографічних характеристик сім’ї на неоплачувану працю жінок у районах із племінним і неплемінним населенням в Індії. Дослідження впливу різних змінних на неоплачувану працю жінок виконано відповідно до (а) видів діяльності, що внесені до сфери економічного виробництва згідно з СНР, (б) видів діяльності, що належать до сфери економічного виробництва згідно з розширеною СНР, (в) видів неекономічної діяльності поза СНР, а також (г) видів економічної діяльності загалом. Окремо досліджувалася праця жінок у районах із племінним населенням і в районах із неплемінним населенням. Для аналізу застосовано модель множинної лінійної регресії із використанням Microsoft Office Excel Analysis ToolPak. Результати аналізу показали, що як у районах з племінним населенням, так і в районах з неплемінним населенням жінки змушені брати участь в економічній діяльно сті, що належить до сфери економічного виробництва за СНР, незалежно від демографічних характеристик сімей. Неоплачувана праця жінок за видами економічної діяльності, які включені до сфери економічного виробництва згідно з розширеною СНР, у районах із неплемінним населенням є більш складною для розуміння системою, що потребує подальшого вивчення, ніж така сама праця жінок у районах із племінним населенням. Щодо неекономічних видів діяльності поза СНР, то відмінностей у впливі зазначених факторів на неоплачувану працю жінок у районах із племінним та у районах із неплемінним населенням не виявлено. Можна зробити висновок, що на працю жінок за неекономічними видами діяльності впливають недемографічні фактори (за винятком віку), а інші чинники психологічного, соціального та культурного характеру. Щодо загального обсягу неоплачуваної праці, то одні й ті самі фактори (за винятком кількості членів сім’ї) по-різному впливають на неоплачувану працю жінок у районах із племінним населенням та в районах із неплемінним населенням. Фактор освіти демонструє сильний позитивний і статистично значущий вплив на зменшення тягаря неоплачуваної праці в обох групах.
Класифікація за JEL: J16, J22, J82.
Посилання
Baliyan, K., & Kumar, S. (2014). Contribution of farm women in household income: Evidence from Western Uttar Pradesh. International Journal of Social and Economic Research, 4(3), 302–335. https://doi.org/10.5958/ 2249-6270.2014.01107.6
Alonso, C., Brussevich, M., Dabla-Norris, E., Kinoshita, Yu., & Kochhar, K. (2019). Reducing and redistributing unpaid work: Stronger policies to support gender equality (Working Paper No. 2019/225). International Monetary Fund. https://www.imf.org/en/Publications/WP/Issues/2019/10/ 15/Reducing-and-Redistributing-Unpaid-Work-Stronger-Policies-to-SupportGender-Equality-48688.
Goswami, C. (2013). Female agricultural workers in Assam: A case study of Darrang District. International Journal of Scientific and Research Publications, 3(2), 1–5. https://www.researchgate.net/publication/307367111_Female_Agricultural_ Workers_in_Assam_A_Case_Study_of_Darrang_District.
Hirway, I. (2015, May). Unpaid work and the economy: Linkages and their implications (Working Paper No. 838). Levy Economics Institute of Bard College. https://www.levyinstitute.org/pubs/wp_838.pdf.
Kaur, R. (2008). Gender and social analysis of dairy farming: a case study of
Punjab. Journal of Rural Development, 27(1), 129–147.
Karimli, L., Samman, E., Rost, L., & Kidder, T. (2016). Factors and norms influencing unpaid care work: Household survey evidence from five rural communities in Colombia, Ethiopia, the Philippines, Uganda and Zimbabwe. WE-CARE Womens’ Economic Empowerment and Care Initiative, OXFAM. https://policy-practice.oxfam.org/resources/factors-and-normsinfluencing-unpaid-care-work-household-survey-evidence-from-f-620145/.
Muthukumar, P. K. (2020). A study on problems of urban working women in the workplace with reference to Tuticorin district of Tamilnadu, India. PalArch’s Journal of Archaeology of Egypt/Egyptology, 6(17), 13345–13352.
Hunady, J., Orviska, M., & Uramova, M. (2014). The size and determinants of unpaid work – the gender comparison. In Proceedings of the International Conference on Advances in Social Science, Economics & Human Behavior–SEH 2014 (pp. 40–45). Institute of Research Engineers and Doctors. https://www.researchgate.net/publication/269464305_The_Size_and _Determinants_of_Unpaid_Work_-_the_Gender_Comparison.
Pal, I., Ali, B., Dhillon, P. & Pandey, N. (2021). Factors determining paid and unpaid work in young adults: Evidence from a cohort study in Bihar, India. The Indian Journal of Labour Economics, 64, 133–153. https://doi.org/https://doi.org/10.1007/s41027-020-00298-3
Pinquart, M., & Sörensen, S. (2003). Differences between caregivers and noncaregivers in psychological health and physical health: A meta-analysis. Psychology and Aging, 18(2), 250–267. https://doi.org/doi:10.1037/0882- 7974.18.2.250
Sethi, R. M. (1991). Women in agriculture: A study of Himachal Pradesh. Rawat Publications, New Delhi and Jaipur.
Yanovskaya O., Gulfiya, N., & Salimzhanova, A. (2020). Women’s unpaid work as a factor of gender inequality: A case of Kazakhstan. Asian Journal of Business environment, 10(2), 17–21. https://doi.org/10.13106/jbees.2020.vol10.no2.17
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).