ВПЛИВ РІВНЯ ОСВІТИ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ НА ДОХОДИ ФЕРМЕРІВ – ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НА ОСНОВІ ДАНИХ ДКСП
Ключові слова:
Рівень освіти сільського голови, дохід фермера, сільське управління, механізм впливу.Анотація
Один із найважливіших факторів збільшення доходів фермерів – підвищення якості управлінців у селах. Уряд Китаю реалізує багато ініціатив, спрямованих на заохочення студентів ЗВО до роботи в селах. Однак їхній вплив потребує подальшого дослідження. Мета статті – перевірка двох гіпотез: (1) сільські голови з високим рівнем освіти можуть сприяти зростанню доходів фермерів, (2) високоосвічені сільські голови підвищують доходи фермерів у результаті покращення якості управління сільськими територіями. Після теоретичного аналізу впливу сільських голів з високим рівнем освіти на дохід фермерів та дослідження механізмів його збільшення, для емпіричної перевірки гіпотез використано дані дослідження «China Family Plan Studies 2014» – «Дослідження китайського сімейного плану 2014» (ДКСП). У статті застосовано методи побудови економетричних моделей, регресійного аналізу, аналізу механізмів посередництва та оцінювання гетерогенності. У результаті дослідження виявлено, що сільські голови з високим рівнем освіти можуть ефективно сприяти збільшенню доходів фермерів через покращення управління сільськими територіями. Крім того, вплив рівня освіти сільського голови на доходи фермерів частково залежить від регіонального розташування села та досвіду роботи сільського голови. У східній частині Китаю ефект більш значний, ніж на заході та в центрі країни. Цілком природно, сільські голови з більшим досвідом можуть досягти кращих результатів, ніж ті, хто має невеликий досвід або не має його взагалі. Наше дослідження розширює тематику попередніх праць, оскільки в ньому проведено емпіричний аналіз теоретичних висновків. Результати цього дослідження можуть бути корисні для уряду, оскільки вони дають змогу вирішити питання щодо заохочення високоосвічених людей до роботи в селі.
Класифікація за JEL: H83, R50, R58.
Посилання
Biagini, L., Antonioli, F., & Severini, S. (2020). The role of the common agricultural policy in enhancing farm income: A dynamic panel analysis accounting for farm size in Italy. Journal of Agricultural Economics, 71(3), 652-675. Retrieved from: https://doi.org/10.1111/1477-9552.12383
Cui, B. & Xiao, Y. (2022). Can college students improve rural governance in China? Microscopic evidence from CRHPS2017. Retrieved from: Journal of Hunan Agricultural University (Social Science), 23(6), 76-87.
Cui, C.,& Chen, J. (2000, Sep 13). New trends of China’s rural labor transfer. China Economic Times.
Gao, M. & Bi L. (2009). The influence of knowledge and youth of village cadres on peasant household income: An empirical analysis based on micro-panel data. Management World, 7, 77-84.
Hu,Y. G. (2015). 2015 China University Student Village Officials Development Report. China Agriculture Press.
Liang, J. & Wang, Z. (2019). The effect of clan structure on the supply level of rural public goods: A test of the mediating effect based on the willingness and ability of elected candidates. Journal of Hunan Agricultural University (Social Science), 5, 45-54.
Liu, J. & Liu, H. (2004). Analysis of weak correlation between agricultural technology progress and farmers’ agricultural income growth. Chinese Rural Economy, 9, 26-37.
Luo, Y., Wang, X. & Wang, H. (2021). Rural public service: Suffering from scarcity, stagnation or inequality. Journal of Agrotechnical Economics, 10, 134-144.
Oi, J. C. (1989). State and peasant in contemporary China: The political economy of village government / University of California Press. Retrieved from: https://www.jstor.org/stable/10.1525/j.ctt7zw17j
Wan, G. & Zhou, Z. (2005). Income inequality in rural China: Regression-based decomposition using household data. Review of Development Economics, 9(1), 107-120. Retrieved from: http://dx.doi.org/10.1111/j.1467-9361.2005.00266.x
Wei, Z. (2004). The impact of health on non-farm employment and wage decisions. Economic Research Journal, 2, 64-74.
Wen, Z., & Ye, B. (2014). Analysis of mediation effects: Development of methods and models. Advances in Psychological Science, 22(5), 731-745. Retrieved from: https://doi.org/10.3724/SP.J.1042.2014.00731
Xu, Y., Yang, L. J. & Yin, H. (2015). Rural tax and fee reform and village public goods supply. Chinese Rural Economy, 1, 58-72. Retrieved from: http://crecrs-zgncjj.ajcass.org/Magazine/Show/14333
Zhang, X. (2020). Farmer uneven development and class relationship in rural China: A comparative study among different regions. Gansu Social Sciences, 1, 38-45.
Zhao, R. & He, A. (2016). Quality of village cadres, grassroots democracy and farmers’ income: An empirical study based on CHIPS. Nankai Economic Studies, 2, 129-152.
Zhou, B. & Yu, L. (2011).The impact of agricultural technology application on rural household income: A case study of rural households in Jiangxi Province. Chinese Rural Economy, 1, 49-57.
Zhou, X. & Zhu, N. (2003). Return to human capital in rural China. Chinese Journal of Population Science, 6, 17-24.
Отримано: 5 серпня, 2023.
Рецензовано: 21 серпня, 2023.
Рекомендовано до друку: 27 серпня, 2023.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
