СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАННЯ ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У ГРЕЦІЇ

Автор(и)

  • Мілтіадіс СТАБУЛІС Університет Македонії
  • Іріні ЛАЗАРІДУ Університет Македонії
  • Лемонія БУТСКУ Університет Македонії

Ключові слова:

Освіта, визнавання знань дорослих, неформальне та інформальне навчання, ринки праці, освіта та економічний розвиток.

Анотація

Неформальні та інформальні аспекти освіти сьогодні пов’язані з концепціями періодичного навчання та навчання впродовж життя, оскільки дослідження чітко підтверджують важливість освіти, навчання та тренування, що відбувається поза типовими навчальними закладами. Оскільки навчання протягом усього життя є головною концепцією, яка може сформувати освітні системи та економіку, неформальна освіта охоплює будь-яку організовану освітню діяльність за межами усталених формальних систем, яка відповідає визначеним цілям навчання, тоді під інформальною освітою мається на увазі процес навчання впродовж життя, в межах якого кожна людина здобуває знання, якості, навички, цінності та звички з досвіду щоденного життя. Крім того, оскільки на сьогодні існує сильна тенденція до залучення подібних практик до стратегій внутрішньої політики, виникають нові альтернативні терміни (громадське навчання, громадська освіта тощо, а також багато пілотних ініціатив). Протягом останніх років подібні ініціативи вже проводились у багатьох країнах, доводячи, що подібні дії можуть суттєво сприяти підвищенню рівня знань та навичок людей, а також допомогти згладити соціальну нерівність, подолати безробіття, досягти кращої відповідності між робочими місцями та навичками, в результаті чого підвищити зайнятість шляхом забезпечення економічного розвитку та підтримки продуктивності людського капіталу. З огляду на багатообіцяні переваги організованого встановлення неформальної та інформальної освіти, ця стаття зосереджена на ретельному аналізі вищезазначених концепцій та описує ініціативу відповідного дослідження, в Греції. Наукова робота складається з двох частин: одна містить надійну та репрезентативну вибірку освітніх організацій (установ) та вивчає сучасні способи підтримки та сертифікації певних галузей неформальної освіти, відзначаючи типові способи визнання неформального та інформального навчання, а також додаткову вибірку осіб (бенефіціарів), які зацікавлені в подальшій підтримці, підтвердженні та сертифікації неформальної освіти та набутого інформального навчання. Очікується, що результати сприятимуть відображенню інформації про інтенсивність попиту на визнання попередніх знань за допомогою процедур медіаційної сертифікації організаціями з освіти дорослих, а також висуненню пропозицій щодо функціонування відповідних національних механізмів, що розробляються у Греції відповідно до Європейської директиви 2012 р.

Класифікація за JEL: I25, I21, I30, O31, E24, A20.

Біографії авторів

Мілтіадіс СТАБУЛІС, Університет Македонії

доктор, викладач кафедри освітньої та соціальної політики

Іріні ЛАЗАРІДУ, Університет Македонії

аспірант кафедри освітньої та соціальної політики

Лемонія БУТСКУ, Університет Македонії

аспірант кафедри освітньої та соціальної політики,

Посилання

Allais, S. (2010). The implementation and impact of national qualifications frameworks: Report of a study in 16 countries. International Labor Organization.

Andersson, P., Fejes, A., & Sandberg, F. (2013). Introducing research on recognition of prior learning. International Journal of Lifelong Education, 32(4), 405–411.

Beaudin, Y. E. (2008). Life long learning for all prior learning assessment and recognition of Europe. In A. Rauhvargers & S. Bergan (Eds.), New challenges on recognition: Recognition of prior learning and recognition on global context (pp. 71–77), Stratesbourg Cedex, Council of Europe.

Cameron, R. (2011). Australia: An overview of 20 years of research into the recognition of prior learning (RPL). In J. Harris, M. Breier, C. Wihak (Eds.), Researching the recognition of prior learning: International perspectives (pp. 14–43). NIACE.

Cedefop. (n.d.). Validation of non-formal and informal learning. https://www.cedefop.europa.eu/en/events-and projects/projects/validationnon-formal-and-informal-learning/european -inventory.

Cedefop, European Commission, ICF. (2019). European inventory on validation of non-formal and informal learning 2018 update: Synthesis report. http://libserver.cedefop.europa.eu/vetelib/2019/european_inventory_val dati on_2018_synthesis.pdf

Coombs, P. (1968). The world educational crisis. Oxford University Press.

Coombs, P. (1985). The world crisis in education. Oxford University Press.

Coombs, P., & Ahmed, M. (1974). Attacking rural poverty. The John Hopkins University Press.

Cyprus Qualifications Framework (n.d). The CyQF level descriptors. http://archeia.moec.gov.cy/mc/182/cygf_level_descriptors.pdf.

European Civil Society Platform on Lifelong Learning. (2012). Validation of prior learning. http://www.eucis-lll.eu/eucis-lll/wp content/uploads/2012/06/EUCISLLL-LLL-Mag-Validation.pdf.

European Commission. (2016). Proposal for a COUNCIL RECOMMENDATION on establishing a Skills Guarantee (COM/2016/0382 final – 2016/0179(NLE)

Eurydice. (2011). Adults in formal education: Policies and practice in Europe.

European Commission. http://eacea.ec.europa.eu/education/eurydice/ documents/thematic_reports/128EN.pdf .

Faure, E. (1972). Learning to be: The world of education today and tomorrow. UNESCO.

Fordham, P., Poulton, G., & Randle, L. (1979). Learning Networks in Adult Education: Non-formal education on a housing estate. Routledge.

Harris, J., Breier, M., & Wihak, C. (2011). Researching the recognition of prior learning: International perspectives. NIACE.

Hoffman, T., Travers, NL, Evans, M., & Treadwell, A. (2009). Researching critical factors impacting PLA programs: A multi-institutional study on best practices. CAEL Forum and News. International Organization for Standardization. (n.d.). ISO/IEC 17024:2003. Conformity assessment — General requirements for bodies operating certification of persons. https://www.iso.org/news/2012/07/Ref1625.html.

Kapsalis, A., & Papastamatis, A. (2013). Adult education: General introductory topics [in Greek]. I. Sideris

Lafont, P., & Pariat, M. (2012). Review of the recognition of prior learning in member states in Europe. P20 Network. http://niu.edu/p20network/ resources/work-groups/adult-learners/eu_prior_learning.pdf.

Lisenkova, K., & McQuaid, R. W. (2010). Demographic Change and Labor

Markets. Employment Research Institute, Edinburgh Napier University.

Manoudi, A. (2019). European inventory on validation of non-formal and informal learning 2018 update: Greece. http://libserver.cedefop.europa.eu/vetelib/2019/european_inventory_va dation_2018_Greece.pdf.

National Organisation for the Certification of Qualifications and Vocational Guidance. (n.d.). EOPPEP. https://www.eoppep.gr/index.php/en/

Singh, M. (2015). Global perspectives on recognizing non-formal and informal learning: Why recognition matters. Springer Nature.

Smith, M. K. (2002). Informal, non-formal and formal education: a brief overview of different approaches. The encyclopedia of pedagogy and informal education. https://infed.org/mobi/informal-non-formal-and formal-education-abrief-overview-of-some-different-approaches/

Staboulis, M. G. (2017). Architecture of design & implementation of continuing vocational training programs. University of Macedonia Publications.

Werquin, P. (2010). Recognition of non-formal and informal learning: Country practices. OECD.

##submission.downloads##

Опубліковано

18.02.2021

Як цитувати

СТАБУЛІС, Мілтіадіс, et al. «СОЦІАЛЬНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ВИЗНАННЯ ТА ЛЕГАЛІЗАЦІЇ НЕФОРМАЛЬНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ ДОРОСЛИХ У ГРЕЦІЇ». Журнал європейської економіки, вип. 19, вип. 4, Лютий 2021, с. 662-89, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1491.

Номер

Розділ

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА