ОЦІНЮВАННЯ ПОКАЗНИКІВ РОЗПОДІЛУ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ ТА МІСЦЕВОМУ РІВНЯХ У КРАЇНАХ ЄС
Ключові слова:
Публічні фінанси, фінансова децентралізація, оцінювання, агрегований індекс, центральний та місцевий рівні, баланс.Анотація
Зазначено, що сучасні проблеми оптимального оподаткування та розподілу податків тісно пов’язані зі зростанням децентралізації й демократії у світі, особливо в ЄС та інших країнах, таких як США, Канада й ін. Вказано, що сьогодні багато економістів і аналітиків вивчають проблеми співпраці між центральними та місцевими органами влади щодо реалізації державних програм і ефективності надання публічних послуг на різних рівнях (центральному, регіональному чи місцевому). На основі проведених теоретичних та емпіричних досліджень зроблено висновок, що окремі функції публічного управління на центральному рівні виконуються неефективно, тому вони можуть передаватися на місцевий рівень. Акцентовано, що проблеми компетенції щодо розподілу публічних фінансів між центральним (державним) й іншими рівнями (регіональним або місцевим) є ключовими у теоріях фіскального федералізму і фіскальної децентралізації як інструментів реалізації функцій стабілізації та розподілу публічних фінансів. У цьому контексті обґрунтовано методи вирішення такої проблеми на основі аналізу оцінювання рівня фінансової децентралізації. У сучасних наукових дослідженнях розкрито різні підходи до вирішення цієї проблеми, серед яких методи якісного (групування країн на основі певних якісних критеріїв й оцінка експертами реформ, орієнтованих на фінансову децентралізацію) і кількісного (сукупність різних співвідношень, середнє геометричне значення різних показників, сукупний індекс тощо) оцінювання. Визначено, що метою дослідження є отримання узагальнених показників оцінювання розподілу публічних фінансів на центральному й місцевому рівнях та аналіз балансу між цими показниками для країн ЄС. За основу дослідження взято ідею агрегованого показника для оцінювання рівня залежності від видатків центральних органів влади і рівня розвитку місцевої автономії. Використано методику обчислення агрегованого індексу, запропоновану Хельвігом. Вказано, що відповідно до неї значення агрегованого індексу змінюється від 0 до 1, тобто від мінімально можливого до максимально можливого рівня узагальнених характеристик, описаних вихідним набором показників. Констатовано, що якщо рівень залежності публічних фінансів від центрального уряду Int_C прямує до 1, то центральний уряд відіграє значну роль у публічних видатках; якщо рівень місцевої автономії Int_L прямує до 1, то місцеве самоврядування має перевагу можливостей у своїх доходах та витратах. Зазначено, що для рівноважного стану країни на графіку значення Int_C й Int_L мають дорівнювати або лежати на лінії 45 градусів. Уточнено, що якщо точки, які відображають позицію країн, лежать на верхній лінії 45 градусів, то це означає, що рівень локальної автономії виражений більше і, навпаки, якщо ці точки лежать нижче від лінії 45 градусів, то це означає, що рівень локальної автономії виражений менше. Наголошено, що сукупні індекси Int_C та Int_L були розраховані для країн ЄС протягом 2002–2017 рр., а це дає змогу виокремити особливості національної фіскальної політики у співвідношенні розподілу коштів між центральним і місцевим рівнями.
Класифікація за JEL: C43, H70.
Посилання
Alesina A., Ardagna S., Perotti R., Schiantareli F. Fiscal Policy, Profits and Investment. American Economic Review. 2002. № 92. Р. 571–589.
Alesina A., Perotti R. Fiscal Expansions and Adjustments in OECD Countries. Economic Policy. 1997. № 21. Р. 205–248.
Alcidi C., Giovannini A., Infelise F., Núñez Ferrer J. Division of powers between the European Union, member states, candidate and some potential candidate countries, and local and regional authorities: Fiscal decentralisation or federalism. 2014.
Bahl R. W., Nats S. Public Expenditure Decentralization. Developing Countries. Government and Policy. 1986. № 4.
Bahl R., Martinez-Vazquez J. Sequencing Fiscal Decentralization. World Bank Policy Research Working Paper 3914. World Bank, Washington DC, 2006.
Kopczewska K., Kopczewski T., Wojcik P. Metody ilosciowe w R. Aplikacje ekonomiczne i finansowe. Warszawa, CeDeWu. 2009. 646 s. ISBN 978-83-7556-150-0.
Markowska-Bzducha E. Samodzielnosc finansowa samorzadow terytorialnych w dwudziestu piecu krajach Unii Europejskej. Fundusze Europejske. 2006. № 6 (13). S. 18–21.
Nižňanský V., Cibáková V., Hamalová M. Tretia etapa decentralizácie verejnej správy na Slovensku. Wolters Kluwer. VSEMVS. 2014. 231 s. ISBN 978-80-8168-138-7.
OECD. Income inequality and growth: The role of taxes and transfers. OECD Economics Department Policy Notes. 2012. № 9. January.
Tanzi V. Pitfalls on the Road to Fiscal Decentralization. Working Paper No. 19. Carnegie Endowment for International Peace, Washington DC, 2001.
Taxation Trends in the European Union. Data for the EU Member States, Iceland and Norway. 2014. URL: http//ec.europa.eu/taxtrends.
Tiebout Ch. A Pure Theory of Local Expenditures. Journal of Political Economy. 1956. № 64. Іss. 5.
White S. Government Decentralization in 21st Century. A literature review. CSIS. Center for Strategic & International Studies, 2011. 26 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).