ЕКОНОМІЧНА КОНВЕРГЕНЦІЯ НА ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ В КОНТЕКСТІ ВІДНОСИН УКРАЇНИ ТА ВИШЕГРАДСЬКОЇ ЧЕТВІРКИ
Ключові слова:
Вишеградська п’ятірка, Вишеградська четвірка, діаспора, добробут, європейська машина конвергенції, Європейський Союз, конвергенція, національна машина конвергенції, трудова міграція, членство в ЄС.Анотація
Розглянуто проблему економічної конвергенції України як вирішальний шлях досягнення мети євроінтеграції – членства в Європейському Союзі. Враховано нинішнє економічне становище нашої країни, головною рисою якого є суттєве відставання від усіх країн-членів ЄС, особливо за виробництвом ВВП на душу населення. Вирішальне значення у концепції надано зовнішньому фактору через неможливість самотужки у прийнятні терміни реалізувати завдання конвергенції як в європейському, так і в глобальному просторі. Зазначено, що при глибших змінах більш суттєву роль відіграватимуть фактори, пов’язані з розвитком міжнародних економічних відносин. Пропозиції автора сконцентровано на тому, щоб у розвитку конвергенції вирішальне значення надати економічній конвергенції. Обґрунтовано, що Вишеградська четвірка через те, що вона набула досвіду щодо відносно великого скорочення відставання за економічними показниками від «старих» членів ЄС та об’єднання держав-сусідів України, має великий потенціал для взаємовигідного співробітництва в усіх сферах. Постановку проблеми не обмежено традиційними формами міжнародного співробітництва, а зорієнтовано на нові рішення. Їх представлено в організаційній моделі «V4 + UA» (Вишеградська четвірка + Україна) з перспективою переростання у розширене об’єднання «Вишеградська п’ятірка», що і надалі відіграватиме роль внутрішньої структури Європейського Союзу, до складу якої входитиме претендент на членство, тобто Україна. Наголошено, що стале економічне зростання нового угруповання має спиратися на найбільшу цінність Європи – об’єднаний ринок та орієнтовані на них структурні реформи, спроможні запустити драйвери виробництва продуктів зростаючого попиту. Висловлено припущення про можливість у майбутньому становлення конфедераційних форм управління в моделі «V4 + UA» для використання конкурентних переваг великих державних утворень типу Німеччини, Франції, Італії й Іспанії.
Класифікація за JEL: F15, F22, F43, J11, J61.
Посилання
Белорус О. Г., Власов В. И., Гриценко А. А. Глобальная конвергентносетевая финансовая экономика: моногр. Saarbrucken: LAP Lamden Academic Publishing, 2018. 632 c.
Билорус О. Г. Неоконвергенция социально-экономических систем в условиях глобальных вызовов. Науковий вісник Дипломатичної академії України. 2015. Вип. 22 (3). С. 54–61.
Бурлай Т. В. Соціально-економічна конвергенція: теорія і практика: моногр. Київ: НАН України: ДУ «Ін-т екон. та прогнозув. НАН України», 2019. 364 с.
Державна служба статистики України. Зовнішня трудова міграція населення (за результатами модульного вибіркового обстеження). Київ, 2017. С. 8.
2018: євроінтеграція як орієнтир. Київ: Ресурс.-аналіт. центр «Суспільство і довкілля», 2019. URL: http://www.rac.org.ua/uploads/content/518/files/webannualreport2018eurointegrationua.pdf.
За вступ в ЄС виступають 59% українців (опитування). Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/07/10/7098320/.
Зростання в процесі економічної конвергенції. Модель Е. Гундлаха. Макроекономіка-2: навч. посіб. Київ, Камянець-Подільський: Аксіома, 2010. 424 с.
Коваленко Є. О. Концептуально-методологічні засади аналізу євроінтеграційної політики. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2008. Вип. 32. URL: http://www.zgia.zp.ua/gazeta/visnik_32_210.pdf.
Конвергенція економічних моделей Польщі та України: моногр. / за наук. ред. Д. Лук’яненка, В. Чужикова, М. Вожняка. Київ: КНЕУ, 2010.
Костенко А. М. Інформаційно-комунікативні стратегії євроінтеграції в Україні. Грані. 2018. Т. 21, № 11. С. 70–77. URL: file:///C:/Users/Sav/Desktop/1284-Article%20Text-2375-1-10-20190110.pdf.
Переформатування європейської інтеграції: можливості і ризики для асоціації Україна-ЄС / В. Сіденко (кер. проекту) та ін. Київ: Заповіт, 2018. 214 с. URL: http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_pereformatuvannia_ievropeiskoi_intehratsii.pdf.
Редченко К. І. Вплив теорії зацікавлених сторін на управлінський облік. Економіка промисловості. 2008. № 4. С. 60. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/econpr_2008_4_9.
Савельєв Є. В., Куриляк В. Є., Куриляк М. Ю. Вишеградська четвірка та Україна в контексті розвитку євроінтеграційних процесів. Економічний вісник Донбасу. 2019. № 3. С. 25.
Сіренко К. Ю. Євроінтеграційна політика України: позитивні та негативні аспекти. Науковий вісник Ужгородського національного університету. 2018. Вип. 22, ч. 3. URL: http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/22_3_2018ua/18.pdf.
Слабих Д. Теоретико-методологічні підходи до інтеграційних процесів в Європі. URL: file:///C:/Users/Sav/Desktop/apdyo_2011_3_13.pdf.
Сокур О. В. Європейська інтеграція: теоретичні засади та еволюція поглядів. Актуальні проблеми політики. 2015. Вип. 55. URL: http://dspace.onua.edu.ua/bitstream/handle/11300/3231/%D0%A1%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80%20APP_55-6.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
Стельмащук А. М. Сутнісна характеристика, передумови і засади транскордонної конвергенції між Україною та ЄС. Інноваційна економіка. 2016. № 7–8 (64). С. 10. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inek_2016_7-8_3.
Щербакова Ю. Цінності об’єднаної Європи : моногр. Київ: Вид. центр «Академія», 2013. URL: http://www.enpuir.npu.edu.ua/bitstream/123456789/5183/1/zinnosti.pdf.
Alcidi C. Tconomic Integration and Income Convergence in the EU. Intereconomics. Review of European Economic Policy. 2019. Vol. 54, № 1. P. 5. URL: https://archive.intereconomics.eu/year/2019/1/economic-integration-andincome-convergence-in-the-eu/.
Aslam A., Giang Ho J., Osorio-Buitron C., Piazza R. Globalization Helps Spread Knowledge and Technology across Borders. IMFBlog. 2 Dec. 2019. URL: https://blogs.imf.org/2018/04/09/globalization-helps-spread-knowledge-andtechnology-across-borders/utm_medium=email&utm_source=govdelivery.
Cinzia A., Bodewig Ch., Preissl B. Econonic convergence or divergence in the EU? CEPS. 03 oct. 2018. URL: https://www.ceps.eu/economic-convergenceor-divergence-in-the-eu/.
Alcidi C., Bodewig Ch., Preissl B. Economic convergence or divergence in the EU? CEPS. 03 Осt. 2018. URL: https://www.ceps.eu/economic-convergenceor-divergence-in-the-eu/.
Georgieva K. The Adaptive Age. IMFBlog. 2 Dec. 2019. URL: https://blogs.imf.org/2019/12/02/straight-talk-the-adaptive-age/?utm_medium=email&utm_source=govdelivery.
Karver J., Inchauste G. Perceptions of Welfare in the European Union. Beground to «Growing United: Upgrading Europe’s Convergences Machine» / World Bank Group. 2017. P. 3. URL : http://pubdocs.worldbank.org/en/927531520461248487/Perceptions-of-Welfare-in-the-EU.pdf.
Levy, S., Walton M. No Growth without Equity: Inequality, Interests and Competition in Mexico. London: Palgrave Macmillan, 2005. URL: https://siteresources.worldbank.org/INTMEXICOINSPANISH/Resources/nogrowthwithoutequity.pdf.
Macron’s «non» to EU enlargement. URL: https://www.ceps.eu/macrons-nonto-eu-enlargement/.
World Bank Group. 2017. World Development Report 2017: Governance and the Law. Washington, DC: World Bank. © World Bank. URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/2588.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
