МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ІНВЕСТИЦІЙ В ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДІВЛЯХ МІСТ МЕТОДОМ СИСТЕМНОЇ ДИНАМІКИ
Ключові слова:
Екологічність заходів термомодернізації, імітаційне моделювання, ін-вестиції в енергозбереження, механізм стимулювання, системна динаміка.Анотація
Із застосуванням методу системної динаміки запропоновано й апробовано гіпотези про функціонування механізму стимулювання енергозбереження в будівлях та інструменти його екологізації. Як основні емпіричні дані для аналізу і моделювання використано результати опитування вітчизняних та зарубіжних експертів. Побудовано імітаційні моделі, які дали змогу обґрунтувати доцільність використання багатокритеріальної оцінки ефективності енергозберігаючих заходів і апробувати запропоновані рекомендації щодо екологізації процесу енергозбереження шляхом інтегрування екологічних та соціальних оцінок у правила прийняття інвестиційних рішень. З допомогою методів системної динаміки виявлено небажані наслідки і точки спротиву, які можуть стати причиною неуспіху запропонованого втручання. Вказано, що розроблені моделі можуть бути застосовані для проектування й тестування політики екологізації інвестицій в енергозбереження.
Посилання
Волков, В. П. (2014). Проблеми енергозбереження в житловому фонді. Економічний вісник ДВНЗ Переяслав-Хмельницький державний педагогі-чний університет імені Григорія Сковороди, 83-90.
Суходоля, О. М. (2015). Стратегічне управління в енергетичній сфері: проблеми та пріоритети вдосконалення. Стратегічні пріоритети, 1, 104-112.
Денисюк, С. П. (2013). Особливості реалізації політики енергоефективності - пріоритети України. Енергетика, 7, 7-20.
Копець, Г. Р. (2009). Застосування механізмів фінансового посередницт-ва при впровадженні проектів з енергозбереження та енергоефективнос- ті, 95-97.
Мінрегіон. Концепція Фонду енергоефективності (2016).
Сментина, Н. В. (2016). Державне регулювання енергоефективності в Україні: можливості для населення. Науковий вісник Одеського націо-нального економічного університету. Науки: економіка, політологія, істо-рія, 9,135-146.
Соколовська, З. М. & Клепікова, О. А. (2015). Прикладні моделі системної динаміки. Одеса: Астропринт.
Таукешева, Т. Д. (2015). Механізми реалізації державної політики у сфері енергоефективності та енергозбереження.
Тітяєв, В. І. & Гетало, Н. С. (2012). Механізм активізації інвестиційної привабливості енергозбереження у житлово-комунальній сфері. Кому-альне господарство міст УДК, 106, 111-123.
Тормосов, Р. Ю. (2010). Комплексний аналіз джерел фінансування муні-ципальних енергетичних інвестиційних проектів у сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Ефективна економіка, 11. Salvestatud http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=397.
Фарина, О. І. (2014). Моделювання монетарного сектору України мето-дами системної динаміки. Економічний вісник університету. Збірник нау-кових праць, № 23/(1), 156-163.
Федорук, М. І. (2016). Доповнення Комплексної стратегії розвитку Львова 2012-2025 рр. та Програми сталого енергетичного розвитку м. Львова до 2020 року. Львів.
Чевганова, В. Я. & Петрова, А. О. (2014). Фінансування проектів з енерго-збереження шляхом використання схем лізингових операцій: вітчизняний та закордонний досвід. Ефективна економіка, 11. Salvestatud http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3545.
Bennich, T., Belyazid, S., Kopainsky, B. & Diemer, A. (2018). The bio-based economy: Dynamics governing transition pathways in the Swedish forestry sector. Sustainability (Switzerland), 10 (4). https://doi.org/10.3390/su10040976.
Forrester, J. (1971). Counterintuitive behavior of social systems. Technology Review, 73 (3), 52-68.
Forrester, J. W. (1992). Policies, decisions and information sources for modeling. European Journal of Operational Research, 59 (1), 42-63.
GIZ (2010). Державна підтримка заходів із підвищення енергетичної ефе-ктивності у будівлях. Київ.
Holtz, G., Alkemade, F., De Haan, F., КЦМЄГ, J., Trutnevyte, E., Luthe, T., Ruutu, S. (2015). Prospects of modelling societal transitions: Position paper of an emerging community. Environmental Innovation and Societal Transi-tions, 17, 41-58. https://doi.org/10.1016/j.eist.2015.05.006.
Lane, D. C. (2008). The emergence and use of diagramming in system dynamics: A critical account. Syst. Res. Behav. Sci., 25 (3-23).
Meadows, D. H. (2008). Thinking in Systems. A Primer. London: Earthscan.
Meadows, D. H., Meadows, D. L., Randers, J. & Behrens, W. W. (1972). The limits to growth. New York: Universe books.
Stave, K. A. & Kopainsky, B. (2015). A system dynamics approach for examining mechanisms and pathways of food supply vulnerability. Journal of Environmental Studies and Sciences, 5 (3), 321-336.
Sterman, J. D. (2000). Systems Thinking and Modeling for a Complex World. Management (Kd 6). New York: McGraw-Hill. https://doi.org/10.1108/ 13673270210417646.
Van den Belt, M., Kenyan, J. R., Krueger, E., Maynard, A., Roy, M. G., Raphael, I. (2010). Public sector administration of ecological economics systems using mediated modeling. Ann. N. Y. Acad. Sci., 1185, 196-210.
Videira, N., Schneider, F., Sekulova, F. & Kallis, G. (2014). Improving understanding on degrowth pathways: An exploratory study using collaborative causal models. Futures, 55 (58-77).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
