МАКРОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА І ДОСЯГНЕННЯ КРАЇН З ПЕРЕХІДНОЮ ЕКОНОМІКОЮ (1989-1999)
Анотація
Головна мета даної статті – розглянути нижчеподані запитання і дати на них відповіді.А саме:
• наскільки країни з перехідною економікою Центральної Європи і колишнього Радянського Союзу здатні встановити мак-роекономічні межі; необхідні для підтримки інвестиційного та економічного зростання;
• чим відрізняються успішніші країни від менш успішних при аналізі стартових умов; політичного середовища; стану інституцій;
• наскільки слабкі інституції або їх відсутність шкодять введенню високоефективної політики;
• чи слабкі інституції підсилюють дилеми макроекономічної політики;
• чи не багато уваги було приділено зменшенню інфляції або її швидкому спадові за рахунок економічного зростання;
• які уроки можна застосувати для тих країн з перехідною економікою; які все ще борються за досягнення макроекономічної стабільності та економічного зростання;
• який потенційний вклад може збільшити фактор технологічної конвергенції.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
