Витяг з протоколу засідання редколегії Журналу європейської економіки від 12 лютого 2025 р. (11:00)
Проф., д.е.н., проректор з міжнародних відносин ЗУНУ Уляна Коруц: Добрий день, шановні партнери, шановні гості, шановні члени редколегії, шановні іноземні партнери! Мені дуже приємно сьогодні передати вам величезні вітання та теплі побажання від нашого ректора, професора Оксани Десятнюк та від імені всієї адміністрації. Мені дуже приємно вітати вас у Західноукраїнському національному університеті на цій чудовій зустрічі, присвяченій Журналу європейської економіки. Я хотіла би зазначити, що це не лише зустріч, це важлива зустріч для нас, для редакційної колегії, тому що я впевнена, що це зустріч чудових ідей, чудових ідей, чудових інноваційних способів покращити та зміцнити ваш журнал. Ми впевнені, що Журнал європейської економіки відіграє вирішальну роль у нашому університеті та, я впевнена, в університетах наших партнерів, іноземних університетах, оскільки він допомагає подолати розрив між теорією та практикою. Наша адміністрація цінує всі зусилля, всю вашу підтримку, всю вашу допомогу та пропозиції, тому що всі ви маєте великі експертні знання та великий досвід. Ми цінуємо вашу участь у нашій чудовій команді. Тож я хотіла би сказати, що ми всі зібрались, щоб обговорити майбутні напрямки Журналу європейської економіки. Я запрошую кожного з вас поділитися своїми ідеями та запропонувати свої нові ідеї, а також запропонувати інноваційні способи посилення впливу нашого журналу. Я ще раз висловлюю щиру вдячність усім вам не лише за вашу сьогоднішню участь у цій зустрічі, але й за всі ваші зусилля, присвячені Журналу європейської економіки. Ще раз дякую і бажаю плідної дискусії та плідної зустрічі. Дякую.
Головний редактор, проф., д.е.н. Євген Савельєв: Дякуємо пані Коруц за теплі слова і ми продовжимо нашу зустріч відповідно до нашого плану. Насамперед, я як головний редактор мушу вас проінформувати щодо тієї роботи, яку ми протягом 2024 року спільно провели і які результати маємо. Тут треба сказати, що 2024 рік був плідний для нас. Журнал систематично виходив. Ми мали хорошу географію авторів. Достатньо сказати, що наші автори тепер від крайнього сходу до крайнього заходу. Це Китай, Індонезія, Алжир, Азербайджан, Греція, Німеччина і т.д. Важливо, що наш журнал помітили всюди, до речі, і в Сполучених Штатах Америки. В журналі нам вдалося відкрити нові напрямки. Наприклад, ми відкрили такий напрямок як «Економіка медицини», який очолюють зараз проф. Тілшер і проф. Оберман з Німеччини. Також новий напрямок відкрили проф. Максимова і проф. Борисяк, який торкається проблем кліматичної нейтральності економіки. Крім того, ми зараз також окремо подаємо статті в рамках первинного, вторинного і третинного секторів економіки. Я сподіваюся, ми сьогодні подумаємо на тим як далі розвивати наші напрямки і що нового ми можемо подати для наших читачів для розвитку журналу. Можна в актив записати такі результати як співпраця з системами Scopus та Web of Science. Ми врахували зауваження, які були нам дані цими системами індексації і зараз наш журнал на подальшому розгляді для остаточного прийняття рішення щодо індексації у Scopus. Ми сподіваємося, що зараз обговоримо напрямки, по яких варто розвивати журнал, зокрема для дискусії можу сказати, що мені здається, що нам доцільно було б стимулювати наших авторів до дослідження і публікації статей з проблематики і штучного інтелекту, питання рідкісних ресурсів. Особливістю рідкісних ресурсів є їхня розпорошеність по світу, тому міжнародна співпраця з дослідження економіки рідкісних ресурсів, проблем використання цих ресурсів міг би бути напрямком, на якому могли би сконцентруватися наші майбутні автори. Сподіваюсь, що ми могли б обговорити ці питання і усі члени редколегії могли би запропонувати можливості і шляхи залучення авторів, науковців, які досліджують такі важливі проблеми для публікації у нашому журналі. Нам усім також приємно, що Європейська Комісія запропонувала наш журнал для публікації тих результатів наукових досліджень, які здійснені за європейськими грантами і фінансувалось за кошти Європейського Союзу. Запрошую усіх вас до обговорення проблематики подальшого розвитку нашого Журналу європейської економіки.
Проф., др. Лоран Ґієрі: Дуже дякую за цю презентацію. Просто трохи інформації з Європейського Союзу для наступного журналу та тем на наступні роки. У Європейському Союзі, як ви знаєте, ми рухаємося більше в напрямку до питань конкурентоспроможності європейської економіки, європейських компаній у дуже складному світі і дещо меншою мірою розглядаємо питання сталого розвитку. Ось такі зміни відбуваються на рівні Європейського Союзу. Ця ідея щодо підвищення конкурентоспроможності наших компаній у Франції, наприклад, у Німеччині та в 27 державах-членах Європейського Союзу справді стає все більш важливою у перспективі п’яти-шести-семи років. Що стосується сталості екологізації економіки, то екологізація економіки все ще важлива, але головною темою в Європейському Союзі зараз є конкурентоспроможність європейської економіки. Це те, про що ми чуємо з сьогоднішніх дискусій у Європейському парламенті, і у Франції, і в Німеччині те саме. Тож це моя думка щодо майбутніх тем журналу на наступні п’ять-сім років. Дякую.
Проф., д-р Крістіан Тілшер: Щиро дякую за гарний вступ і вітаю з успіхами. Ви згадали, що маєте широку географію і мені подобається і я підтримую вашу ідею додати також якийсь фокус на ІТ та штучний інтелект. Можливо, ми зможемо поєднати ці два напрямки. Тому, наприклад, мені було б дуже цікаво мати міжконтинентальну статтю, скажімо (якби це було в моїй галузі), про використання штучного інтелекту в онкології, наприклад, порівнюючи Китай, Європу та США, просто як приклад. Це може бути щось інше. Наприклад, якби така стаття мала більшою мірою економічний фокус, то вона могла б бути про те, що роблять Китай, Європа та США щодо використання штучного інтелекту для цілей менеджементу. Тому я просто хотів сказати, що я вважаю, що це чудова ідея рухатися в цьому напрямку та використовувати сильні сторони журналу.
Проф., д.е.н. Віктор Козюк: Шановні колеги, чи я можу теж долучитися до обговорення? Це дуже гарна можливість зібратися разом і обговорити подальший шлях нашого журналу. Ми дуже любимо свою роботу і дуже хочемо, щоб наш журнал процвітав і був ефективним на ринку. Але, тим не менше, моя пропозиція наступна. Найбільший внесок, що ми, як члени редакційної колегії, робимо для майбутнього нашого журналу – це наш рівень експертності. А рівень експертності є передумовою для того, що публікуватимуться лише дуже добрі та високорейтингові статті. Також, він є передумової для нашої можливості отримати рейтинг Scopus. І моя пропозиція полягає в тому, що коли ми отримаємо рейтинг Scopus, індексацію Scopus, це також вплине на пропозиції статей з різних куточків світу, і ми дійсно зможемо вибирати. Але це не означає, що ми не можемо визначати пріоритети. Я вважаю, що наші традиційні пріоритети, пов'язані з глобальною економікою, мають бути збережені, так само як пріоритет Європейського Союзу та євроінтеграції. Також я хотів би сказати, що перед Європейським Союзом постали виклики дуже сильних зустрічних вітрів і різноманітних спроб трансформувати економічну політику. Європейський Союз є яскравим прикладом зміни парадигми щодо того, яким буде майбутнє економіки та глобальної конкурентоспроможності. Ось чому я абсолютно підтримую всіх попередніх доповідачів з точки зору того, на чому ми маємо робити наголос: це трансформації, що відбуваються у ЄС, який пріоритет має політика конкурентоспроможності, яка роль штучного інтелекту та інноваційних секторів у підвищенні конкурентоспроможності та яка політика має підтримувати такий інноваційний поштовх до розвитку економік. І наступна пропозиція полягає в тому, що ми також повинні звернути увагу на те, як геополітичні чинники взаємопов’язані з факторами економічної стабільності, і як глобальна влада розподіляється у всьому світі, а також на передумови для стабільності глобальної політичної економіки у світі. Тому я вважаю, що всі теми взаємопов’язані, і ми можемо очікувати світлого майбутнього для нашого журналу, і я запрошую всіх зробити свій внесок у це світле майбутнє.
Проф., д-р екон. наук Тетяна Орєхова: Дякую, професоре Савельєв. Я хотіла би, перш за все, передати мої вітання всім членам нашої редколегії, передати привітання (CEO) нашої редколегії і привітати з успіхом. Я хотіла би підтримати своїх колег, які пропонують зробити особливий акцент на зеленому та цифровому переході, тому що я абсолютно впевнена, що зелений та цифровий перехід є червоними лініями для нинішньої європейської політики. Кліматична угода і ці червоні лінії змінять усі сфери економіки. Ви знаєте, і ми знаємо про нову модель виробничого циклу та циркулярну економіку, і, звичайно, саме кліматична нейтральність є метою цієї політики «зеленого» переходу. Але є багато різних напрямків, які будуть задіяні в цій політиці. І тому я пропоную розширити категорію деяких робіт, які присвячені кліматичній нейтральності, «зеленому» переходу та сталому розвитку, оскільки ця тема включатиме навіть сучасну стратегію компаній. Ми знаємо, як стратегія EG стала важливою та доцільною не лише для європейських компаній, а й для українських компаній, які намагаються бути учасниками європейського ринку. Тому я пропоную розширити цю тему для сталого розвитку та зеленого переходу. Дякую.
Проф. д-р Майкл Радін: Так, я хотів би розширити коментар Тетяни. Тож, можливо, слід також мати більше статей про циркулярну економіку, тому що я бачив цю тему від кількох моїх європейських колег. І, можливо, про цифрові відходи, оскільки це часті теми, які багато моїх європейських колег часто коментують.
Проф., д-р Олександр Шаров: Дуже дякую. З моєї точки зору, безумовно, важливими є такі теми, як штучний інтелект чи зміни клімату, і, звичайно, конкурентоспроможність Європейського Союзу, і не лише ЄС, а й української економіки. Але повертаючись до штучного інтелекту чи зміни клімату, я не думаю, що в нашому журналі має бути окрема рубрика для такої теми, тому що, наприклад, штучний інтелект використовується у всіх секторах економіки, наприклад, у фінансовому секторі, який я зараз досліджую. Усі говорять про важливість ШІ, і я вважаю, що ми повинні вітати будь-які статті, які аналізують ШІ та цифрову економіку та цифрові технології в будь-якому секторі економіки. Але якщо ми повернемося до європейської конкурентоспроможності та європейської інтеграції, то я вважаю, що така рубрика, як «Євроінтеграція» або «Європейський Союз і Україна» має бути чи не найважливішою в нашому журналі, тому що, як було зазначено, є дуже важливі та значущі події, зміни та тенденції в європейській економіці, як наприклад, йшлося про інтеграцію та дезінтеграцію тощо. А з іншого боку, нам не потрібно ставитися до України як до чогось окремого від європейської економіки. Перш за все, ми – Європа. А по-друге, ми прагнемо швидкої євроінтеграції, я сподіваюся. І з цієї точки зору буде корисно спробувати поєднати ці теми. Я маю на увазі, дивитися на європейську економіку, і в той же час, дивитися на Україну - як ми можемо допомогти Європі, до якої ми б хотіли приєднатися, і з іншого боку, як Європейський Союз може допомогти нам у нашій боротьбі під час війни та в післявоєнному економічному відновленні, бути частиною наших євроінтеграційних процесів і рухатися в тому ж напрямку. Тож я думаю, що нам слід подумати про заголовок і пріоритет для таких статей. Що стосується неєвропейської інтеграції, то, як згадував професор Савельєв про деякі країни, які мають економічні зв’язки з Росією, наприклад про країни БРІКC. Буквально тиждень тому я мав хорошу розмову з одним із моїх бразильських партнерів, який розповів мені кілька цікавих речей про події всередині БРІКC. Оскільки БРІКC не є монолітною групою, і різні країни мають різні інтереси, іноді не такі, як у Росії. І неважливо, чи подобається нам інтеграція БРІКС, чи ні, дозвольте мені сказати, але ми маємо це аналізувати та відстежувати такі процеси. Це моя пропозиція. Дякую.
Проф. д-р Eкхард Фраєр: Щиро дякую. Особливо хочу підтримати останні коментарі. Як ви знаєте, я зараз беру участь і 30 років тому я був на конференції у Форосі, першій конференції з питань інтеграції України в Європейський Союз. І наш добрий друг знає, як це було важко. Зараз це відбувається швидше, ніж ми коли-небудь очікували, через цю жахливу війну у вашій країні. І тому, я вважаю, що з усіх тем, які ми маємо тут для публікації в нашому журналі, першочерговим є зосередження на європейській інтеграції та європейських інтересах, оскільки ви зараз є їх частиною. БРІКС і все інше важливі, як і геополітика і штучний інтелект, але наші статті та наша зосередженість мають бути на інтеграції України до Європейського Союзу, тому що це велика робота, яку ми маємо зробити. Я сам брав участь в інтеграції Східної Німеччини, колишньої НДР, у Західну Німеччину, яка була дуже маленькою порівняно з такою великою країною як Україна. І було багато публікацій, які розглядали валютні та економічні проблеми. Щодо наших тем, то є багато-багато тем, на яких ми можемо зосередитися. Я маю на увазі не зміну клімату, хоча це теж аспект, але також думаю про політику та ресурси в Європі та в Україні. Як ви вже знаєте, пропозиція Дональда Трампа про обмін ресурсів з України на допомогу задає дуже важливу тему, яку ми повинні обговорити, тому що ми всі об’єднуємо наші ресурси та наше управління тим, що у нас є, щоб знайти хороший шлях на майбутнє. Як ви знаєте, у нас було багато конференцій, і на початку було досить складно дізнатися про це, і багато з цих результатів, які ми отримали за цей час, спрямовані на те, щоб знайти шлях для інтеграції України в Європейський Союз. Я бажаю вам всього найкращого і сподіваюся, що ми зможемо продовжувати цей шлях. Всього найкращого усім. Слава Україні!
Проф. д-р Маріуш Соколович: Польське головування в ЄС (триватиме до 30 червня 2025 року) стосується БЕЗПЕКИ в широкому сенсі. Існує 7 вимірів: 1. Оборона та безпека, 2. Захист людей і кордонів, 3. Опір іноземному втручанню та дезінформації, 4. Забезпечення безпеки та свободи бізнесу, 5. Енергетичний перехід, 6. Конкурентоспроможне та стійке сільське господарство, 7. Безпека здоров’я. Я рекомендую JEE також посилатися на ці параметри в політиці публікації.
Д. е. н., проф. Oлена Сохацька: В чаті є цікавий допис проф. Маріуша Соколовіча, нашого польського колеги. Він написав великими буквами «безпека» і в принципі ми про все говоримо, але не говоримо про безпеку. Тому що війна йде, і ще довго йтиме. Я не зовсім вірю, що Путін погодиться на пропозиції Трампа і ми самі бачимо, що ці пропозиції змінюються постійно. Тому напевно Журнал європейської економіки має також залучати авторів, які розглядають формування європейської безпеки і економічні важелі досягнення цієї безпеки, навіть мілітаризацію європейської економіки, тому що в принципі за всі три роки ми програємо Росії цілий Європейський Союз у виробництві зброї, нових технологій. Більше того, ми інтегрувалися в Росію і Китай так, я маю на увазі європейські країни, що передали туди технології подвійного використання. Тому в тому числі буде небезпека використання штучного інтелекту в цьому плані. І тому я думаю, що я підтримаю польського колегу, що і ця тема має бути однією з важливих тем, яку ми повинні сьогодні розглядати. Дуже мало ми вивчаємо цей аспект, хоча ще на Давоському форумі 2024 р. Крістіан Лагард, колишня очільниця Міжнародного Валютного Фонду, зазначила, що ми (тобто вони як ціла організація – і ООН і Світовий банк і Мінародний валютний фонд) ресурси розподіляли виходячи із економічної ефективності і забуваючи про безпекові аспекти. І тому ми маємо сьогодні таку ситуацію, що ціла вісь зла – Китай, Росія, КНДР, не кажучи вже про Іран, -- мають технології, які вони отримали в тому числі із країн ЄС і США. І тому як працювати сьогодні з авторитарними режимами, як туди інтегруватися – це також дуже серйозне питання, яке потрібно досліджувати. А в цьому плані досліджень дуже мало. Ми думаємо, що наш журнал мав би в принципі використати такий аспект.
Проф. д-р Крістіан Тілшер: Я просто хотів трохи прокоментувати те, що ви щойно сказали, і те, що я не міг згадати раніше щодо швидкості інтеграції. Розумієте, загальна вартість об’єднання Німеччини складала від 1,5 до 2,0 трильйонів євро. Лише той капітал, що надходив із Західної до Східної Німеччини, обчислювався сотнями мільярдів євро. Україна не матиме таких грошових надходжень коли мова йде про інтеграцію. І це, ймовірно, вплине на конкурентоспроможність української економіки. Тож я намагаюся сказати, що європейська інтеграція є великим шансом для України, але вона також пов’язана з певними ризиками. І польські колеги тут, мабуть, навіть краще прокоментують це, тому що вони зробили інтеграцію без сильної підтримки інших європейських країн. Тож проблема полягає в тому, чи вдасться Україні отримати такий самий досвід, як, наприклад, Польща в минулому. Тож це може бути частиною пояснення, чому інтеграція займає так багато часу, оскільки Європейський Союз бачить, що для України виникатимуть деякі проблеми, які потрібно обговорити та пом’якшити.
Проф. д-р Екхард Фраєр: Щодо проблеми складності інтеграції. Як відомо, Україна десятиліттями була інтегрована в систему Радянського Союзу. Ось що робить цю проблему такою складною. Як приклад наведу Балтійські країни. Латвія, Литва та Естонія лише два дні тому відключилися від старої енергосистеми. Що також є аспектом безпеки. Безпека – це не тільки військовий аспект, і це зараз також є головною темою в Західній Європі. Провідна німецька військово-будівельна компанія Rheinmetal зараз співпрацює з Україною, тому що ви також просунулися в певних аспектах. І я сподіваюся, що ми зможемо продовжити, але нам потрібен опір, щоб подолати всі ці труднощі. Як ви сказали, Дума за дві години ухвалить рішення щодо інтеграції України до Російської Федерації. І [розрахунок на] військовий переворот був прорахунком. В економічному плані це набагато складніше. Це те, що я сказав своїм друзям з Бундесверу, з кола військових, що для економічних санкцій потрібен час. І ви бачите це сьогодні в Росії, як економічні санкції позначилися на звичайних радянських людях у їхньому житті. Тому треба бути обережними і думати з розрахунку на майбутнє. Обговорення інтеграції може тривати роки й десятиліття. І я думаю, що для повної інтеграції знадобляться ще десятиліття. Але я переконаний, особливо завдяки вам і тому, що я бачив усіх цих талановитих людей і всіх результатів, я думаю, що ми зможемо подолати все це, ці дуже важкі часи. На даний момент я сподіваюся, що ця війна скоро закінчиться, і ми допоможемо вам у кожному аспекті. Те, що ми можемо зробити, дуже обмежене, але ми також це зробимо. Всього Вам найкращого!
Учасники засідання:
Коруц Уляна, д.е.н., професор, проректор з міжнародних відносин Західноукраїнського національного університету, Україна
Головний редактор:
Савельєв Євген, д.е.н, професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Перший заступник головного редактора:
Лизун Марія, д.е.н, професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Заступники головного редактора:
Куриляк Віталіна, д.е.н., професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Шаров Олександр, д.е.н., професор, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Україна
Соколовіч Маріуш, Dr. hab., доцент, Лодзинський університет, Польща
Міжнародна наукова рада:
Фрайєр Екхард, Ph.D., проф., Університет прикладних наук, Мерзебург, Німеччина
Сискос Евангелос, д.е.н., проф., Університет Західної Македонії, Греція
Члени редколегії:
Борисяк Олена, д.е.н., старший викладач, Західноукраїнський національний університет, Україна
Борзенко Олена, д.е.н., професор, Інститут економіки та прогнозування НАН України, Україна
Булатова Олена, д.е.н., професор, Маріупольський державний університет, Україна
Чирак Ірина, к.е.н., доцент, Західноукраїнський національний університет, Україна
Ґієрі Лоран, Ph. D., проф., Університет Сержі-Понтуаз, Франція
Козюк Віктор, д.е.н., професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Ліщинський Ігор, д.е.н., професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Оберманн Конрад, проф., д.мед.н., док. рег. пол., Гайдельберзький університет, Німеччина
Орєхова Тетяна, д.е.н., проф., Донецький національний університет ім. Василя Стуса, Україна
Радін Майкл, PhD, професор, Рочестерський технологічний інститут, США
Сохацька Олена, д.е.н., професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Тілшер Крістіан, проф., д.мед.н., док. рег. пол., Університет ФОМ, Німеччина
Тулай Оксана, д.е.н., професор, Західноукраїнський національний університет, Україна
Редакційна команда:
Шпак Тетяна – перекладач ЖЄЕ, Західноукраїнський національний університет, Україна
Стравський Андрій – перекладач ЖЄЕ, Західноукраїнський національний університет, Україна
Гуменюк Ольга - менеджер ЖЄЕ, Західноукраїнський національний університет, Україна
Костецька Наталія - менеджер ЖЄЕ, Західноукраїнський національний університет, Україна
