ВПЛИВ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ, ТРИВОГИ ТА ДЕПРЕСІЇ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ: ДОСВІД БОЛГАРІЇ ТА ІТАЛІЇ
Ключові слова:
Якість життя, онкохворі, Італія, Болгарія, модель Тобіт.Анотація
Мета роботи – оцінювання якості життя, пов’язаної зі здоров’ям (англ. «Health-Related Quality Of Life»), онкологічних пацієнтів. Лікування раку та інших важких і хронічних патологій не може ігнорувати особистісні виміри пацієнтів, не кажучи вже про невизначеність щодо методів лікування та їхньої ефективності. Одночасне врахування цих факторів дає змогу визначити потреби пацієнтів щодо перебування в лікарні, а також їхню самооцінку стану здоров’я та виокремити ключові фактори, які підвищують рівень комфорту та задоволеності пацієнтів. Для цього якість життя, пов’язану зі здоров’ям (ЯЖЗ), виміряно за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та опитувальника «EuroQOL-5D» серед 606 онкохворих пацієнтів, які проживають у двох країнах (300 в Італії та 306 у Болгарії). Шкала невизначеності Мішеля (Mishel Uncertainty in Illness Scale - MUIS) – ще одна валідована шкала, використана для дослідження невизначеності. Інші аспекти, пов’язані з раком, вимірювалися за допомогою інструменту, розробленого Європейською організацією дослідження та лікування раку (EORTC). В оціночній моделі Тобіт до регресорів включено фіктивну змінну для контролю за місцем проживання. У результаті економетричного аналізу виявлено необхідність врахування факторів зв’язку та невизначеності під час лікування онкологічних захворювань. Оскільки жодна з національних підгруп не репрезентативна для всієї вибірки, ми повторно провели той самий аналіз щодо колоректального раку, тобто найбільш поширеного типу раку як в Італії, так і в Болгарії. Результати другого моделювання лише частково підтвердили основні результати регресії, в той час як національний ефект втратив свою статистичну значущість. Це вказує на те, що характер особистих стосунків і тип раку, який розглядається, мають більше значення, ніж національне інституційне середовище у наданні особистісно-орієнтованої допомоги.
Класифікація за JEL: I10; I19; C24.
Посилання
Badia, X., Monserrat, S., Roset, M., & Herdman, M. (1999). Feasibility, validity and test-retest reliability of scaling methods for health states: The visual analogue scale and the time trade-off. Quality of Life Research, 8(4), 303-310. https://doi.org/10.1023/A:1008952423122
Bottomley, A. (2002). The cancer patient and quality of life. The Oncologist, 7(2), 120-125. https://doi.org/10.1634/theoncologist.7-2-120
Brédart, A., Bottomley, A., Blazeby, J. M., Conroy, T., Coens, C., D’Haese, B., Chie, W. C., Hammerlid, E., Arraras, J. I., Efficace, F., Rodary, C., Schraub, S., Costantini, M., Costantini, A., Joly, F., Sezer, O., Razavi, D., Mehlitz, M., Bielska-Lasota. M., & Aaronson, N. K. (2005). An international prospectivestudy of the EORTC cancer in-patient satisfaction with care measure (EORTC IN-PATSAT32). European Journal of Cancer, 41(14), 2120-2131. https://doi.org/10.1016/j.ejca.2005.04.041
Coleman, M. P., Alexe, D. M., Albreht, T., & McKee, M. (eds.). (2008). Responding to the challenge of cancer in Europe. Institute of Public Health of the Republic of Slovenia. https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/107879/9789616659208-eng.pdf?sequence=4&isAllowed=y
Desai, A., & Gyawali, B. (2020). Financial toxicity of cancer treatment: Moving the discussion from acknowledgment of the problem to identifying solutions. eClinical Medicine, The Lancet Discovery Science, 20, 100269.https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2020.100269
Djambazov, S. N., Giammanco M. D., & Gitto, L. (2019). Factors that predict overall patient satisfaction with oncology hospital care in Bulgaria. Value in Health Regional Issues, 19, 26–33. https://10.1016/j.vhri.2018.11.006
Djambazov, S. N., Giammanco, M. D., & Gitto, L. (2022), Econometric analysis of oncology patients’ Health-Related Quality of Life determinants in Bulgaria. Central European Journal of Public Health, 30(3), 160–165.https://doi.org/10.21101/cejph.a7095
Encheva-Malinova, M., Djambazov, S., Mitova, R., & Vekov, T. (2019). EuroQol5D assessed health-related quality of life in cancer patients vs. general population in Bulgaria. Value in Health, 22(Suppl 3), S526. https://doi.org/10.1016/j.jval.2019.09.655 EORTC. (n.d.). Satisfaction with in-patient cancer care. https://qol.eortc.org/questionnaire/satisfaction-with-in-patient-cancer-care/
EQ-5D. (n.d.). Explaining the EQ-5D in about two-and-a-half-minutes [Video]. EuroQol Research Foundation. Retrieved December 31, 2020 from https://euroqol.org/eq-5d-instruments/
Giammanco, M. D. & Gitto, L. (2019). Patient satisfaction and uncertainty in illness in oncology: Which are the relevant aspects when planning a qualitatively adequate assistance? In A. Bianco, P. Conigliaro & M. Gnaldi (Eds.), Italian Studies on Quality of Life (Social Indicators Research Series, vol 77, pp. 349- 360). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-06022-0_23
Husson, O., Mols, F., & van de Poll-Franse, L. V. (2011). The relation between information provision and health related quality of life, anxiety and depression among cancer survivors: A systematic review. Annals of Oncology, 22(4), 761–772. https://doi.org/10.1093/annonc/mdq413
International Atomic Energy Agency. (2011). Inequity in cancer care: A global perspective. IAEA Human Health Reports No.3. http://wwwpub.iaea.org/MTCD/publications/PDF/Pub1471_web.pdf
James, T. A., Wong, S. L., & Carp, N. Z. (2016), Quality in cancer care: A critical need for clinician engagement. American Journal of Medical Quality, 31(5), 389–391. https://doi.org/10.1177/1062860616639639
Mayo, M., Potugari, B., Bzeih, R., Scheidel, C., Carrera, C., & Shellenberger, R. A. (2021). Cancer screening during the COVID-19 pandemic: A systematic review and meta-analysis. Mayo Clinic Proceedings: Innovations, Quality & Outcomes, 5(6), 1109-1117. https://doi.org/10.1016/j.mayocpiqo.2021.10.003
Miles, A. (2015). From EBM to PCH: always predictable, now inexorable. Journal of Evaluation in Clinical Practice, 21(6), 983–987. https://doi.org/10.1111/jep.12525
Miles, A., & Asbridge, J. E. (2014). Clarifying the concepts, epistemology and lexicon of person-centeredness: an essential pre-requisite for the effective operationalization of PCH within modern healthcare systems. European Journal for Person Centered Healthcare, 2(1), 1-15. http://dx.doi.org/10.5750/ejpch.v2i1.857
Miles, A., & Asbridge, J. E. (2016). The chronic illness problem. The personcentered solution. European Journal for Person Centered Healthcare, 4(1), 1-5. http://dx.doi.org/10.5750/ejpch.v4i1.1206
Milosavljevic, T., Kostic-Milosavljevic, M., Jovanovic, I. & Krstic, M. (2010). Gastrointestinal and liver tumours and public health in Europe. European Review for Medical and Pharmacology Science, 14(4), 259–262. https://www.europeanreview.org/wp/wp-content/uploads/734.pdf
Mishel, M. H. (1981). The measurement of uncertainty in illness. Nursing Research, 30(5), 258–263. https://doi.org/10.1097/00006199-198109000-00002
Mishel, M. H. (1997). Uncertainty in acute illness. Annual Review of Nursing Research, 15(1), 57–80. https://doi.org/10.1891/0739-6686.15.1.57
Osoba, D. (1994). Lessons learned from measuring health-related quality of life in oncology. Journal of Clinical Oncology, 12(3), 608–616. https://doi.org/10.1200/JCO.1994.12.3.608
Parkin, D., & Devlin, N. (2006). Is there a case for using visual analogue scale valuations in cost-utility analysis? Health Economics, 15(7), 653–664. https://doi.org/10.1002/hec.1086
The Ministry of Health of Italy. (2023). National Oncology Plan: Planning document and guidelines for the prevention and fight against cancer 2023-2027 [in Italian]. https://www.salute.gov.it/imgs/C_17_pubblicazioni_3291_allegato.pdf
Riva, S., Bryce, J., De Lorenzo, F., Del Campo, L., Di Maio, M., Efficace, F., Frontini, L., Giannarelli, D., Gitto, L., Iannelli, E., Jommi, C., Montesarchio, V., Traclò, F., Vaccaro, C. M., Gallo, C., & Perrone, F. (2019). Development and validation of a patient-reported outcome tool to assess cancer-related financial toxicity in Italy: A protocol. BMJ Open, 9(9),e031485. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2019-031485
Sawka, C., Ross, J., Srigley, J., & Irish, J. (2012). The crucial role of clinician engagement in system-wide quality improvement: the Cancer Care Ontario experience. Healthcare Quarterly, 15(Special Issue), 38–41. https://doi.org/10.12927/hcq.2012.23157
Skarstein, J., Aass, N., Fosså, S. D., Skovlund, E., &Dahl, A.A. (2000). Anxiety and depression in cancer patients: Relation between the Hospital Anxiety and Depression Scale and the European Organization for Research and
Treatment of Cancer Core Quality of Life Questionnaire. Journal of Psychosomatic Research, 49(1), 27–34. https://doi.org/10.1016/s0022-3999(00)00080-5StataCorp. (2007). Stata statistical software (Release 10). College Station, StataCorp LP. https://www.stata.com/stata10/
Tobin, J. (1958). Estimation of relationships for limited dependent variables. Econometrica, 26(1), 24–36. https://doi.org/10.2307/1907382
Velikova, G., Stark, D., & Selby, P. (1999). Quality of life instruments in oncology. European Journal of Cancer, 35(11), 1571–1580. https://doi.org/10.1016/S0959-8049(99)00193-8
World Health Organization. (2020). Noncommunicable Diseases Progress Monitor 2020. https://www.who.int/publications/i/item/9789240000490
Отримано: 29 травня, 2023.
Рецензовано: 16 квітня, 2023.
Рекомендовано до друку: 29 травня, 2023.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
