ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД З ВИКОРИСТАННЯМ ПЕРЕВАГ ЦИФРОВІЗАЦІЇ

Автор(и)

Ключові слова:

Людський капітал, інвестиції в людський капітал, стратегія відновлення людського капіталу, післявоєнне відновлення, цифровізація.

Анотація

Представлено класифікацію чинників впливу на формування та розвиток людського капіталу. Запропонована класифікація передбачає об’єднання чинників внутрішнього та зовнішнього середовища людського капіталу у пари та визначено для них глобальні вектори розвитку. За результатами аналізу систематизовано здобутки, втрати людського капіталу країни, визначено потенційні можливості та загрози щодо його відновлення. На підставі системного підходу до визначення факторів формування, розвитку та збереження людського капіталу, результатів SWOT-аналізу сформовано концептуальні засади стратегування післявоєнного відновлення людського капіталу України з урахуванням переваг цифровізації. Виокремлено три основні площини, в межах яких пропонується реалізувати основні стратегічні напрями відновлення людського капіталу України у післявоєнний період. Відповідно до запропонованих площин наведено характеристику основних стратегічних напрямів відновлення людського капіталу України у післявоєнний період.

Класифікація за JEL: J18, J24, O15, N44.

Біографії авторів

Ольга НОВІКОВА, Інститут економіки промисловості НАН України, Київ

доктор економічних наук, професор, заступник директора

Юлія ЗАЛОЗНОВА, Інститут економіки промисловості НАН України, Київ

доктор економічних наук, професор, директор

Надія АЗЬМУК, Інститут економіки промисловості НАН України, Київ

доктор економічних наук, доцент, провідний науковий співробітник,

Посилання

Азьмук, Н. А. (2022). Трансформація ринку праці в умовах війни: виклики та стратегії відтворення робочої сили. Вісник економічної науки, 1(42), 171–179.

Антонюк, В. П. (2022). Ризики і втрати людського капіталу внаслідок війни. Економічний вісник Донбасу, (1 (67)), 110–116.

Антонюк В. П. Проблеми формування людського капіталу України в системі освіти та його ризики в реаліях війни. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 161–170. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).161-170.

Becker, G. S. (1962). Investment in human capital: A theoretical analysis. Journal of political economy, 70(5, Part 2), 9–49.

Васильців, Т. Г., Мульска, О. П., Лупак, Р. Л., Бідак, В. Я. (2022). Збереження людського капіталу в умовах війни (чинник соціальної вразливості населення): постановка проблеми. Вісник ЛТЕУ. Економічні науки, (67),43–48.

Геєць В. М., Близнюк В. В., Никифорук О. І. Актуальні аспекти політики соціальної якості в постконфліктній економіці України. Економіка України. 2022. № 6. С. 03–22. https://doi.org/10.15407/economyukr.2022.06.003

Dixon, J., Belnap, C., Albrecht, C., & Lee, K. (2010). The importance of soft skills. Corporate finance review, 14(6), 35.

Deming, D. J. (2017). The value of soft skills in the labor market. NBER Reporter, 4, 7–11.

Дульська І. В. Шляхи подолання цифрових інфраструктурних і навичкових розривів в Україні. Економіка України. 2022. № 7. С. 43–66. https://doi.org/10.15407/ economyukr.2022.07.043

Залознова, Ю., Азьмук, Н. (2022). Людський капітал в умовах війни: втрати та здобутки. Економіка та суспільство, (38). https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-38-59

Flores, E., Xu, X.Lu, Y. (2020), Human Capital 4.0: a workforce competence typology for Industry 4.0», Journal of Manufacturing Technology Management, Vol. 31 No. 4, p. 687.

Hanushek E. A. (2013). Economic growth in developing countries: The role of human capital. Economics of Education Review. Vol. 37. Р. 204–212. URL: https://hanushek.stanford.edu/sites/default/files/publications/Hanushek%202013%20EER%2037.pdf.

Heckman, J. J., & Kautz, T. (2012). Hard evidence on soft skills. Labour economics, 19(4), 451–464.

Human development report 2021-22 (2022) UNDP. https://hdr.undp.org/content/human-development-report-2021-22

Герасименко О. О., Колот А. М. (2022). До філософії моральної економіки: концептологія людиноцентричності (І частина). Demography and social economy, 49(3), 65–88.

Justino, P. (2011). Violent conflict and human capital accumulation. IDS Working Papers, 2011(379), 1–17.

Колот А. М., Герсименко О. О. (2022). До філософії моральної економіки: концептологія людиноцентричності (I частина). Демографія та соціальна економіка. № 3 (49). С. 65–88. https://doi.org/10.15407/dse2022.03.065

Колот, А. М., Герасименко, О. О. (2021). Праця XXI: філософія змін, виклики, вектори розвитку. 487 с.

Kondylis, F. (2010). Conflict displacement and labor market outcomes in post-war Bosnia and Herzegovina. Journal of Development Economics, 93(2), 235–248. https://hicn.org/wp-content/uploads/sites/10/2012/06/wp45.pdf

Mincer, J. (1958). Investment in human capital and personal income distribution. Journal of political economy, 66(4), 281–302. https://doi.org/10.1108/JMTM-08-2019-0309

Новікова, О., Шамілева, Л., & Хандій, О. (2021). Оцінка якості трудового життя за умов цифровізації економіки: стан та тенденції розвитку. Журнал європейської економіки, 20(3), 387–408.

Obermayer, N., Csizmadia, T. and Hargitai, D. M. (2022), Influence of Industry 4.0 technologies on corporate operation and performance management from human aspects, Meditari Accountancy Research, Vol. 30 No. 4, p. 1027–1049. https://doi.org/10.1108/MEDAR-02-2021-1214

Стратегія людського розвитку. Затверджена Указом президента України від 2.06.2021р. № 225/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225/2021#n11

Schultz, T. W. (1960). Capital formation by education. Journal of political economy. Vol 68 (6), 571–583.

Schultz, T. W. (1961). Investment in human capital. The American economic review, 51(1), 1–17.

Shiller, R. J. (2020). Narrative economics: How stories go viral and drive major economic events. Princeton University Press.

Swee, E. L. (2015). On war intensity and schooling attainment: The case of Bosnia and Herzegovina. European Journal of Political Economy, 40, 158–172.

Трансформація соціально-трудової сфери в умовах цифровізації економіки: монографія. (2022). Інститут економіки промисловості НАНУ. 385

Шамілева Л. Л., Хандій О. О. Основні тренди та наслідки поглиблення дисбалансів трудової сфери протягом першого півріччя воєнного стану в країні. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 180–187. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).180-187.

Swee, E. L. (2015). On war intensity and schooling attainment: The case of Bosnia and Herzegovina. European Journal of Political Economy, 40, 158–172.

Shiller, R. J. (2020). Narrative economics: How stories go viral and drive major economic events. Princeton University Press.

Vereycken, Y., Ramioul, M., Desiere, S. and Bal, M. (2021), «Human resourcepractices accompanying industry 4.0 in European manufacturing industry», Journal of Manufacturing Technology Management, Vol. 32 No. 5, pp.1016–1036. https://doi.org/10.1108/JMTM-08-2020-0331

Отримано: 24 листопада 2022 р.

Рецензовано: 6 грудня 2022 р.

Рекомендовано до друку: 8 грудня 2022 р.

##submission.downloads##

Опубліковано

06.03.2023

Як цитувати

НОВІКОВА, Ольга, et al. «ВІДНОВЛЕННЯ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ УКРАЇНИ У ПІСЛЯВОЄННИЙ ПЕРІОД З ВИКОРИСТАННЯМ ПЕРЕВАГ ЦИФРОВІЗАЦІЇ». Журнал європейської економіки, вип. 21, вип. 4, Березень 2023, с. 407-2, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1619.

Номер

Розділ

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ І РЕГІОНАЛІЗАЦІЯ