ГІПЕРІНФЛЯЦІЯ В ЄВРОЗОНІ?
Ключові слова:
Інфляція, гіперінфляція, кількісна теорія грошей, Єврозона, COVID-19, економічна криза.Анотація
Поза науковою спільнотою Німеччини часто висловлюють думку про те, що розширення грошової маси ЄЦБ неминуче призведе до високої інфляції або навіть гіперінфляції. У статті досліджено питання щодо того, чи може інфляція виникнути в Єврозоні, якою вона буде і чи буде гіперінфляцією. Дослідження засноване на теоретичних міркуваннях на тему гіперінфляції та інфляції та окреслює можливий сценарій, за якого остання насправді може бути реальністю. Гіпотеза полягає в тому, що найбільш небезпечним для Єврозони став би вихід Італії та / або Іспанії із Союзу. Covid-19 збільшив ризик дивергентного економічного розвитку в різних країнах Єврозони. Італія та Іспанія зіткнулися з різким збільшенням державного боргу, слабким економічним зростанням та погіршенням умов на ринку праці. Основним ризиком навряд чи буде те, що Єврозона не допоможе Італії чи Іспанії, але жителі цих країн можуть вирішити, що допомоги недостатньо, що зробить вихід серйозним варіантом. Якби ці країни виходили з Єврозони, то вони, швидше за все, вибрали б домовлений вихід. Це означає, що Італія приєдналася б до ЄВС II після одноразової девальвації та виходила б з ЄС. Якби вихід не був попередньо узгодженим, то розпочалося б хаотичне роз’єднання, що є сценарієм з високим ризиком гіперінфляції.
Класифікація за JEL: E31, E51, E58.
Посилання
Äslund, A. (2012). Hyperinflations are rare, but a breakup of the Euro area could prompt one. Petersen Institut for International Economics, No. PB 12–22.
Barro, R. (1993). Macroeconomics (4th ed.). John Wiley & Sons.
Buiter, W.H. (2008). Can central banks go broke? CEPR Discussion Paper, No. DP6827.
Eichengreen, B. (2010). The breakup of the Euro area. In A. Alesina, F. Giavazzi (Eds.), Europe and the Euro (pp. 11–51). University of Chicago Press.
Feldstein, M. (2010). Comment on «Break up of the Euro area». In A. Alesina, F. Giavazzi (Eds.). Europe and the Euro (pp. 51–55). University of Chicago Press.
Fuest, C. (2020). Low interest rates: Causes and policy implications [in German]. Wirtschaftsdienst, 100, 9–12.
Investing.com. (n.d.). Yield on government bonds Euro zone. Retrieved March 23, 2021 from https://www.investing.com/rates-bonds/germany-10-year-bondyield-historical-data, https://www.investing.com/rates-bonds/italy-10-yearbond-yield-historical-data, https://www.investing.com/rates-bonds/spain-10-year-bond-yield-historical-data.
Karadzic, P., & Keller, A. (2014). Target 2 - a walking powder keg? Risks and dangers of the EU central banking system [in German]. Springer Verlag.
Krall, M. (2017). The Draghi crash: Why unleashed monetary policy is leading us into financial catastrophe (8th ed.) [in German]. FinanzBuch Verlag.
Liping, H. (2017). Hyperinflation. A world history. Routledge.
Homm, F., Dag, G., Dag, S. & Uhlemann, M. (2016). Endgame: How to safely survive the meltdown of the financial system [in German]. FinanzBuchVerlag.
Moosa, I. A. (2014). Quantitative Easing as a highway to hyperinflation. World Scientific.
Palley, T. I. (2015). Money, fiscal policy, and interest rates: A critique of modern monetary theory, Review of Political Economy, 27(1), 1–23.
Rieck, C. (2011). Salvation from the Euro. The future of your wealth and the Euro [in German]. Christian Rieck Verlag.
Sauer, I. (2012). The dissolving Asset Backing of the Euro. In H. W. Sinn (Ed.), The European Balance of Payment crisis (pp. 63–73), CES ifo Forum, 13.https://www.ifo.de/DocDL/Forum-Sonderheft-Jan-2012.pdf
Statista Research Department. (2020). Target 2 balances of the Eurosystem countries in May 2020 [Infographic] [in German]. Statista.https://de.statista.com/statistik/daten/studie/233148/umfrage/target2-salden-der-euro-laender/
Süddeutsche Zeitung. (2018, Nov 20). The majority of Italians think the euro is good [in German]. https://www.sueddeutsche.de/wirtschaft/italien-eurozustimmung-1.4218813
Teles, P., Uhlig, H., & Azevedo, J.V. (2016). Is Quantity theory still alive? The Economic Journal, 126(591), 442–464. https://doi.org/10.1111/ecoj.12336
Urmersbach, B. (2020). European Union & Euro Zone: Budget Balance from 2009 to 2019 in relation to gross domestic product [Infographic] [in German].
World Bank. (n.d.). Interest payments (% of revenue) [Interactive infographic]. Retrieved March 23, 2021 from https://data.worldbank.org/indicator/GC.XPN.INTP.RV.ZS?end=2018&locations=IT-ES-XC-GR&start=2000&view=chart
World Bank. (n.d.). Unemployment rates (ILO estimate) [Interactive infographic]. Retrieved March 23, 2021 from https://data.worldbank.org/indicator/SL.UEM.TOTL.ZS
World Bank. (n.d.). Real GDP per capita Euro area [Interactive infographic]. Retrieved March 23, 2021 from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.KN?end=2019&locations=DE-IT-ES-GR-PT&start=1999
Zipper, C., & Lechner, G. (2019). Literature review: Critique of European Monetary Union. SSRN Working Paper, 3383916. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.3383916
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
