ГРЕЦЬКА ГАЛУЗЬ СУДНОПЛАВСТВА ТА ЇЇ РОЗВИТОК
Ключові слова:
Судноплавство, валовий внутрішній продукт (ВВП), економічна криза, грецький флот, судновласники, прапори, фрахтувальники, брокери, перевезення насипних вантажів, регулярні лінійні перевезення, пасажирські перевезення, транспортні цикли, грецький торговийАнотація
Окреслено емпіричні результати щодо судноплавного сектору, акцентовано на судноплавній галузі Греції та позиціонуванні грецького судноплавства на міжнародному ринку. Методологія дослідження базується на зборі вторинних даних зі статей у журналах, книг та офіційних вебсайтів. Проведення такого дослідження складається з пошуку, вивчення, аналізу, критики та представлення поглядів і даних з опублікованих текстів.
Грецьке судноплавство відповідає за 16% світового комерційного потенціалу, тоді як відсоток грецького валового національного продукту (ВВП) до світових показників становить 0,4%, що в 40 разів менше. Дванадцять років тому Греція зіткнулася з найбільшою економічною кризою після Другої світової війни і все ще намагається її подолати. Водночас сьогодні Греція стикається з новою економічною кризою через пандемію Covid-19. У цей критичний момент грецька судноплавна галузь, яка вже робить значний внесок у грецький ВВП, може головним рушієм зростання, підтримавши грецьку економіку через забезпечення ліквідності, зайнятості, внеску у ВВП та інвестицій. Це дослідження було підготовлене для оцінювання економічних та соціальних переваг грецької судноплавної галузі (кластера).
Класифікація за JEL: R40, L91, L92, L98.
Посилання
Benacchio, M., Ferrari, C., & Musso, E. (2007). The liner shipping industry and EU competition rules. Transport Policy, 14(1), 1–10.
Bissias, I., & Kapetanakis, P. (2018). The London-based Greek Shipping Cooperation Committee: A paradigm of collective action in the shipping sector, 1930–1950. International Journal of Maritime History, 30(2), 266 286.
Fafaliou, I., & Aroni, T. (2016). Corporate social responsibility in the Greek shipping business. In A. Örtenblad (Ed.), Research handbook on corporate social responsibility in context (pp. 228–251). Edward Elgar Publishing.
Fafaliou, I., Lekakou, M., & Theotokas, I. (2006). Is the European shipping industry aware of corporate social responsibility? The case of the Greekowned short sea shipping companies. Marine Policy, 30(4), 412 419.
Fayle, C. E. (2006). A short history of the world’s shipping industry. Taylor & Francis.
Goodwin, A. P. (2016). The economic value of shipping and maritime activity in Europe. Oxford Economics
Goulielmos, A. (2004). Maritime business management. Stamoulis.
Goulielmos, A. (2017). Strategies in «Shipping Business Management». Modern Economy, 8, 1211–1229. https://doi.org/10.4236/me.2017.810083
Grammenos, C. T., & Choi, C. J. (1999). The Greek shipping industry: Regulatory change and evolving organizational forms. International Studies of Management & Organization, 29(1), 34–52.
Haralambides, H. E. (2007). Structure and operations in the liner shipping industry. Handbook of Transport Modelling, 1, 761–775.
Harlaftis, G., & Tsakas, C. (2019). The Role of Greek Shipowners in the Revival of Northern European Shipyards in the 1950s. In N. P. Petersson, S. Tenold, & N. J. White (Eds.), Shipping and globalization in the post-war era: Contexts, companies, connections (pp. 185–212). Palgrave Macmillan, Cham.
Kampalampidis, C. (2018). The Greek shipping industry: A comprehensive approach of period 2007–2016 [Master’s Thesis, International Hellenic University]. International Hellenic University Repository.
Lagoudis, I. N., & Theotokas, I. (2007). The competitive advantage in the Greek shipping industry. Research in Transportation Economics, 21, 95 120.
Lun, V., Pang, A., & Panayides, P. M. (2010). Organisational growth and firm performance in the international container shipping industry. International Journal of Shipping and Transport Logistics, 2(2), 206–223. https://dx.doi.org/10.1504/IJSTL.2010.030867.
Mantalis, G., Garefalakis, A., Lemonakis, C., Vassakis, K., & Xanthos, G (2016). Efficiency and ship class of shipping companies: The case of Greek-owned shipping companies. International Journal of Supply Chain Management, 5(4), 78–84.
Merika, A., Theodoropoulou, S., Triantafyllou, A., & Laios, A. (2015). The relationship between business cycles and capital structure choice: The case of the international shipping industry. The Journal of Economic Asymmetries, 12(2), 92–99.
Pantouvakis, A., Vlachos, I., & Zervopoulos, P. D. (2017). Market orientation for sustainable performance and the inverted-U moderation of firm size: Evidence from the Greek shipping industry. Journal of Cleaner Production, 165, 705–720.
Papathanasiou, A., Cole, R., & Murray, P. (2020). The (non-) application of blockchain technology in the Greek shipping industry. European Management Journal, 38(6), 927–938. https://doi.org/10.1016/j.emj.2020.04.007
Slack, B., Comtois, C., & McCalla, R. (2002). Strategic alliances in the container shipping industry: a global perspective. Maritime Policy & Management, 29(1), 65–76.
Strantzali, E., Aravossis, K., Livanos, G. A., & Chrysanthopoulos, N (2018). A novel multicriteria evaluation of small-scale LNG supply alternatives: The case of Greece. Energies, 11(4), 903. https://doi.org/10.3390/en11040903
Sys, C. (2009). Is the container liner shipping industry an oligopoly Transport policy, 16(5), 259–270.
Tzamouzakis, F. G., & Spathi, S. K. (2017). Shipbuilding and ship repairing industry in Greece. Centre Of Planning And Economic Research.
Vlachos, G., (1999). Basic principles of maritime science. Jay & Jay Hellas.
Vlachos, G., (2011). Shipping economy. Stamoulis.
Zouroudi, K. (2018). The Adoption of Liquefied Natural Gas as a Fuel in Greek Passenger Shipping: Possibilities and Limitations [Master’s Thesis, Erasmus University Rotterdam]. Erasmus University Thesis Repository. http://hdl.handle.net/2105/44322.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
