ТРАНСКОРДОННИЙ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА ПОЛЬЩІ: ІНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ
Анотація
У воєнний і післявоєнний період першочерговим напрямом вітчизняної економіки має бути активізація транскордонної співпраці прикордонних регіонів України та Польщі. Це обумовлено насамперед виникненням значних проблем організації міжнародної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі через блокування морських портів. Запропоновано комплексний підхід до оцінювання ефективності організації міжнародної логістичної діяльності в Польщі та Україні, який базується на застосуванні комплексу показників, що характеризують сучасний стан функціонування транспортно-логістичної системи з точки зору відповідного інфраструктурного забезпечення. До таких показників належать: індекс ефективності логістики (ефективність роботи митниці, якість інфраструктури, організація міжнародних вантажоперевезень, компетентність і якість логістичних послуг, відстежування і своєчасність постачань); витрати на організацію логістичної діяльності; доходи 3PL сектору; експорт товарів; імпорт товарів; експорт транспортних послуг; імпорт транспортних послуг; сальдо експортно-імпортних операцій; коефіцієнт покриття експорту імпортом; обсяги перевезення вантажів різними видами транспорту; вантажообіг різних видів транспорту; обсяг прямих інвестицій з України в економіці Польщі; обсяг прямих інвестицій з Польщі в економіці України. На підставі отриманих результатів проведеної діагностики виявлено основні бар’єри, що гальмують ефективну організацію зовнішньоекономічної логістичної діяльності у структурі зовнішньої торгівлі України і Польщі. Для відновлення національної економіки України доцільно формувати гнучку логістичну систему, яка мала би змогу швидко реагувати на зовнішні загрози та адаптуватися до них. Для цього необхідно: спрямовувати спільні зусилля представників урядової, підприємницької, наукової, освітньої, громадської, міжнародної спільноти задля подолання викликів, які виникають в умовах війни; переорієнтовувати логістичну інфраструктуру; змінювати напрямки усіх експортних потоків від південних портів до західних сухопутних портів; створити належні інституційні засади формування транскордонного транспортно-логістичного кластера як інструменту просторового розвитку України і Польщі.
Класифікація за JEL: F40; L91; M31; O18; R10; R58.
Ключові слова
Повний текст:
>PDF
Посилання
Armstrong & Associates, Inc. (2021, Oct 21). Global 3PL market size estimates. global logistics costs and third-party logistics revenues (US$ billions). https://www.3plogistics.com/3pl-market-info-resources/3pl-marketinformation/ global-3pl-market-size-estimates/
Arvis, J. F., Ojala, L., Wiederer, C., Shepherd, B., Raj, A., Dairabayeva, K., & Kiiski, T. (2018). Connecting to compete 2018: Trade logistics in the global economy – The Logistics Performance Index and its indicators. The World Bank. https://documents1.worldbank.org/curated/en/576061531492034646/pdf/128355-WP-P164390-PUBLIC-LPIfullreportwithcover.pdf
Benner, M. (2017). Smart specialization and cluster emergence: Elements of evolutionary regional policies. In: D. Fornahl & R. Hassink (Eds.), The Life Cycle of Clusters: A Policy Perspective (pp. 151–172). Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781784719289.00017
Broekel, T., & Boschma, R. (2012). Knowledge networks in the Dutch aviation industry: The proximity paradox. Journal of Economic Geography, 12(2), 409–433. https://doi.org/10.1093/jeg/lbr010
Castells, M. (2010). The information age: Economy, society and culture. The rise of the network society (2nd ed., Vol. 1). Wiley Blackwell. https://urb.bme.hu/wp-content/uploads/2014/05/manuel_castells_the_rise_of_the_network_societybookfi-org.compressed.pdf
Delgado, M., Porter, M., & Stem, S. (2010). Clusters and entrepreneurship. Journal of Economic Geography, 10(4), 495–518. http://dx.doi.org/10.2139/ssrn.1689084
Dussauge, P., Garrette, B., & Mitchell, W. (2000). Learning from competing partners: Outcomes and durations of scale and link alliances in Europe, North America and Asia. Strategic Management Journal, 21(2), 99–103.https://doi.org/10.1002/(SICI)1097-0266(200002)21:2%3C99::AIDSMJ80%3E3.0.CO;2-G
Enright, M. J. (1992). Why clusters are the way to win the game. World link, 5, 24–25.
Etzkowitz, H. (2008). The triple helix: University-industry-government innovation in action (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780203929605
Etzkowitz, H., & Leydesdorff, L. (1995). The triple helix – University-industry government relations: A laboratory for knowledge-based economic development. EASST Review, 14(1), 14–19. https://ssrn.com/abstract=2480085
Etzkowitz, H., & Zhou, Ch. (2018). The triple helix: University–industry– government innovation and entrepreneurship (2nd ed.). Routledge.
Feser, E. J. (1998). Old and New Theories of Industry Clusters. SelectedWorks.
Fornahl, D., & Grashof, N. (2021). The globalization of regional clusters. Between localization and internationalization. Edward Elgar Publishing.
Fukuyama, F. (Ed.) (1999). The great disruption: Human nature and the reconstitution of social order. The Atlantic Monthly. http://spot.colorado.edu/~mcguire/disruption.htm
Guo, R. (2015). Cross-border management: Theory, method and application. Springer-Verlag, Heidelberg GmbH & Co. KG.
Hassink, R. (2021). Strategic cluster coupling. In D. Fornahl & N. Grashof (Eds.), The globalization of regional clusters. between localization and internationalization (pp. 15–32). Edward Elgar Publishing.
Holsti, O. R. (1973). Unity and disintegration in international alliances: Comparative studies. Wiley.
Johnson, C. M. (2009). Cross-border regions and territorial restructuring in Central Europe: Room for more transboundary space. European Urban and Regional Studies, 16, 177–191. https://doi.org/10.1177/0969776409102190
Ketels, C. (2004). European Clusters. In Th. Mentzel (ed.), Structural Change in Europe – Innovative City and Business Regions. Vol. 3. pp. 1–5. Hagbarth Publications. https://www.hbs.edu/ris/Publication%20Files/Ketels_European_Clusters_2004_b69f9f19-35c6-4626-b8c2-84c6cbcf1459.pdf
Ketels, C., & Memedovic, O. (2008). From clusters to cluster‐based economic development. International Journal of Technological Learning, Innovation, and Development, 1, 375–392. http://dx.doi.org/10.1504/IJTLID.2008.019979
Kowalski, A. M. (2020). Towards an Asian model of clusters and cluster policy: The super cluster strategy. Journal of Competitiveness, 12(4), 74–90. https://doi.org/10.7441/joc.2020.04.05
Leydesdorff, L. (2012). The triple helix, quadruple helix, …, and an n-tuple of helices: Explanatory models for analyzing the knowledge-based economy? Journal of the Knowledge Economy, 3(1), 25–35. https://doi.org/10.1007/s13132-011-0049-4
Liashenko, V., & Trushkina, N. (2021). Cross-border transport and logistics cluster as an effective form of cooperation between the regions of Ukraine and Visegrad Four. In A. Krysovatyy & T. Shengelia (eds.), Visegrad Group: A form of establishment and development of European integration (pp. 265–288). Publishing House «Universal». https://iie.org.ua/wp-content/uploads/application/pdf/monohrafiia_vyshehradska-chetvirka_compressed.pdf
Liska, G. (1968). Nations in alliance: The limits of interdependence. Johns Hopkins Press. https://doi.org/10.1093/ia/45.4.696
Löfgren, O. (2004). Regionauts: the transformation of cross-border regions in Scandinavia. European Urban and Regional Studies, 15(3), 195–209. https://doi.org/10.1177/0969776408090418
Milner, H. (1992). International theories of cooperation: Strengths and weaknesses. World Politics, 44(3), 467–482. https://doi.org/10.2307/2010546
Morgulis-Yakushev, S., & Sölvell, Ö. (2017). Enhancing dynamism in clusters: A model for evaluating cluster organizations’ bridge-building activities across cluster gaps. Competitiveness Review, 27(2), 98–112. http://dx.doi.org/10.1108/CR-02-2016-0015
Orvedal, L. (2002). Industrial clusters, asymmetric information and policy design. Discussion Paper 25/02. Norwegian School of Economics and Business Administration. https://www.researchgate.net/publication/253663409_Industrial_clusters_asymmetric_information_and_policy_design
Podolny, J. M., & Page, K. L. (1998). Network forms of Organizations. Annual Review of Sociology, 24, 57–76. https://doi.org/10.1146/annurev.soc.24.1.57
Porter, M. E. (1985). Competitive advantage. Free pressCollier Macmillan. https://www.albany.edu/~gs149266/Porter%20(1985)%20-%20chapter%201.pdf
Porter, M. E. (1998). Clusters and new economics of competition. Harvard Business Review, 77–90.
Snyder, G. H. (1997). Alliance Politics. Cornell University Press. Swann, G. M. P., & Preveser, M. A. (1996). A comparison of the dynamics of industrial clustering in computing and biotechnology. Research Policy, 25(7), 1139–1157. https://doi.org/10.1016/S0048-7333(96)00897-9
Wolfers, A. (1962). Discord and collaboration. Essay of international politics. Johns Hopkins Press.
Бабанська, О. В. (2017). Транскордонне співробітництво в ЄС: механізм функціонування та етапи становлення. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер.: Міжнародні економічні відносини та світовегосподарство, 11, 6–10. http://www.visnyk-econom.uzhnu.uz.ua/archive/11_2017ua/3.pdf
Головня, Ю. І. (2015). Транскордонне співробітництво як інструмент регіонального маркетингу. Ефективна економіка, 5. http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=4077
Жаліло, Я. А. та ін. (2011). Міжрегіональне співробітництво у системі нової регіональної політики України. НІСД.
Маркович, В. В. (2015). Методичні підходи до дослідження соціальноекономічної ефективності транскордонного співробітництва. Регіональна економіка, 1, 136–144.
Мікула, Н. (2004). Міжтериторіальне та транскордонне співробітництво: монографія. Ін-т регіональних досліджень НАН України.
Мікула, Н. А. та ін. (2012). Конвергенція регіонів у транскордонному просторі: монографія. Ін-т регіональних досліджень НАН України; Львівський регіональний ін-т державного управління Нац. академії держ. управління при Президентові України.
Мікула, Н. (2014). Транскордонне співробітництво України в контексті євроінтеграції: монографія. НІСД.
Митко, А. М. та ін. (2013). Інформаційне забезпечення транскордонного співробітництва України: теоретичні аспекти: монографія. Вежа-Друк.
Павліха, Н. В. (2006). Управління сталим розвитком просторових систем: теорія, методологія, досвід: монографія. Волин. обл. друк.
Романенко, Є. (2018). Синергія програм транскордонного співробітництва та стратегій регіонального розвитку в Україні. Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень.
Седляр, Ю. О., & Кравченко, Н. В. (2017). Міждержавне співробітництво: концептуальні засади дослідження та підходи до класифікації. S.P.A.C.E. Society, Politics, Administration in Central Europe, 3, 72–76.
Устименко, В. А. та ін. (2020). Транскордонне співробітництво: правові основи та успішні практики. ДУ «Інститут економіко-правових досліджень імені В. К. Мамутова Національної академії наук України», Ужгородський національний університет.
Хаустова, В. Є., & Трушкіна, Н. В. (2022). Теоретичні підходи до визначення поняття «мережева структура». Бізнес Інформ, 8, 12–19. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2022-8-12-19
Отримано: 22 листопада 2022 р.
Рецензовано: 1 грудня 2022 р.
Рекомендовано до друку: 6 грудня 2022 р.
Посилання
- Поки немає зовнішніх посилань.