ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ІНДУСТРІЇ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІМАТИЧНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ

Автор(и)

Ключові слова:

Діджиталізація, кліматична нейтральність, світова індустрія, Індустрія 4.0, індекс цифрової конкурентоспроможності, сталий розвиток, стратегія ЄС.

Анотація

Досліджено зв’язок між діджиталізацією та кліматичною нейтральністю економіки, які є мейнстрімом сучасного світу. Проаналізовано світові програми розвитку в напрямку вирішення кліматичних проблем та цифрової трансформації індустрії. Розглянуто стратегічні напрямки досягнення кліматичної нейтральності економіки відповідно до Стратегії ЄС 2050, яка спрямована на зменшення парникового ефекту та викидів СО2. Виконано зіставний аналіз обсягів парникових викидів різними країнами світу газів у співвідношенні до ВВП, який генерує економіка цих країн. Визначено критичну межу викидів парникових газів на 1 млн дол. ВВП країни, яка є індикатором необхідності впровадження екологічно орієнтованих заходів. На основі досвіду державважковаговиків сучасної індустрії (США, Китай, Німеччина та ін.) показано, що сучасна економічна система має потенціал до досягнення кліматичної нейтральності, впроваджуючи інноваційні практики та цифрові інструменти. Спроможність до такого впровадження оцінено на основі показника глобальної цифрової конкурентоспроможності, який показав загальну технологічну готовність більшості країн до діджиталізації. На прикладі України визначено перелік завдань та проекти цифрової трансформації у сфері кліматичних проблем та захисту навколишнього середовища. Синергійна реалізація цифрових та екологічних ініціатив у найближчому майбутньому сприятиме сталій відбудові вітчизняної індустрії.

Класифікація за JEL: F29, O14, O57.

Біографії авторів

Ірина МАКСИМОВА, Державний університет економіки та технологій, м. Кривий Ріг

PhD, доцент, кафедра міжнародної економіки

Віталіна КУРИЛЯК, Західноукраїнський національний університет, Тернопіль

докт. екон. наук, професор, кафедра міжнародної економіки

Посилання

Борисяк, О. В., & Іванечко, Н. Р. (2021). Формування цифрового комунікативного середовища з надання енергетичних послуг на засадах кліматично нейтрального розвитку. Бізнес Інформ, 3, 44–50. https://doi.org/10.32983/2222-4459-2021-3-44-50

Brouwer, K. M., & Bergkamp L. (eds.). (2021). Road to EU climate neutrality by 2050. ECR Group and Renew Europe. https://roadtoclimateneutrality.eu/Energy_Study_Full.pdf

Delbeke, J., & Vis, P. (eds.). (2019). Towards a climate-neutral Europe: Curbing the trend. Routledge. https://doi.org/10.4324/9789276082569

Duch-Brown, N., & Rossetti, F. (2020). Digital platforms across the European regional energy markets. Energy Policy, 144, 111612. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2020.111612

European Comission. (2021). 2030 Digital Compass: The European way for the Digital Decade. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/en/TXT/?uri=CELEX%3A52021DC0118

Filho, L. W., Yang, P., Eustachio, J. H. P. P., Azul, A. M., Gellers, J. C., Gielczyk, A., Dinis, M. A. P., & Kozlova, V. (2022). Deploying digitalisation and artificial intelligence in sustainable development research. Environment, Development and Sustainability. https://doi.org/10.1007/s10668-022-02252-3

Гальцова, О., Трохімець, О., & Носатов, І. (2021). Діджиталізація розвитку національної економіки. Цифрова економіка як фактор економічного зростання держави (с. 65-80). Видавничий дім «Гельветика».

Gensch, C. O., Prakash, S., & Hilbert, I. (2017). Is digitalisation a driver for sustainability?. In T. Osburg & Ch. Lohrmann (Eds.), Sustainability in a digital world (pp. 117–129). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-54603-2_10

German Advisory Council on Global Change. (2019). Towards our common digital future. WBGU flagship report. WBGU

Hanna, N. K. (2020). Assessing the digital economy: Aims, frameworks, pilots, results, and lessons. Journal of Innovation and Entrepreneurship, 9, 16. https://doi.org/10.1186/s13731-020-00129-1

IMD World Competitiveness Center (2021). IMD World Digital Competitiveness Ranking 2021. https://www.imd.org/globalassets/wcc/docs/release-2021/digital_2021.pdf

Interagency working group on Advanced Manufacturing. (2012). A national strategic plan for advanced manufacturing. Office of Science and Technology Policy. https://www.manufacturing.gov/sites/default/files/2018-01/nstc_feb2012.pdf

Kagermann H., Wahlster W., & Helbig, J. (2013) Recommendations for implementing the strategic initiative INDUSTRIE 4.0. Forschungsunion and acatech.https://www.din.de/blob/76902/e8cac883f42bf28536e7e8165993f1fd/recommendations-for-implementing-industry-4-0-data.pdf

Косович, Б. І. (2021). Діджиталізація як інноваційний тренд у забезпеченні сталого розвитку. В О. Л. Гальцова (ред.), Цифровізація економіки як фактор економічного зростання (колективна монографія) (с. 185–199). Видавничий дім «Гельветика». https://www.researchgate.net/profile/VasylGorbachuk/publication/352314740_Development_of_intellectual_property_industrialization_and_digitalization/links/60c35b34a6fdcc2e6132aaad/Development-of-intellectual-property-industrialization-and-digitalization.pdf

Krishna, L. S. R., & Srikanth, P. J. (2021). Evaluation of environmental impact of additive and subtractive manufacturing processes for sustainable manufacturing. Materialstoday: Proceedings, 45(2), 3054–3060. https://doi.org/10.1016/j.matpr.2020.12.060

Kunkel, S., & Tyfield, D. (2021). Digitalisation, sustainable industrialisation and digital rebound – Asking the right questions for a strategic research agenda. Energy Research & Social Science, 82, 102295. https://doi.org/10.1016/j.erss.2021.102295

Li, L. (2018). China’s manufacturing locus in 2025: With a comparison of «Madein-China 2025» and «Industry 4.0». Technological Forecasting and Social Change, 135, 66–74. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2017.05.028

Maris, G., & Flouros, F. (2021). The Green Deal, national energy and climate plans in Europe: Member states’ compliance and strategies. Administrative Sciences, 11(3), 75. http://dx.doi.org/10.3390/admsci11030075

МЦТУ. (2021). Публічний каталог проєктів цифрової трансформації в Україні [База даних]. https://plan2.diia.gov.ua/projects

More, E., Evans, S., McCaffrey, P., Probert, D., & Phaala, R. (2013). UK manufacturing foresight: Future drivers of change. 2nd Annual Manufacturing the Future EPSRE Conference. https://www.academia.edu/8884306/UK_Manufacturing_Foresight_Future_Drivers_of_Change

Murthy, K. B., Kalsie, A., & Shankar, R. (2021). Digital economy in a global perspective: is there a digital divide?. Transnational Corporations Review,13(1), 1-15. https://doi.org/10.1080/19186444.2020.1871257

Niñerola, A., Ferrer-Rullan, R., & Vidal-Suñé, A. (2020). Climate change mitigation: Application of management production philosophies for energy saving in industrial processes. Sustainability, 12(2), 717. https://doi.org/10.3390/su12020717

Paoli, L. D., & Geoffron, P. (2019). Introduction: A critical overview of the European national energy and climate plans. Economics and Policy of Energy and the Environment, 1, 31–41. http://dx.doi.org/10.3280/EFE2019-001002

Pauliuk, S., Koslowski, M., Madhu, K., Schulte, S., & Kilchert, S. (2022). Codesign of digital transformation and sustainable development strategies – What socio-metabolic and industrial ecology research can contribute. Journal of Cleaner Production, 343, 130997. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.130997

Пімоненко, Т. (2021). Стохастичне моделювання дорожньої карти гармонізації вітчизняних та європейських стандартів регулювання енергетичного ринку на шляху переходу до циркулярної та вуглецевонейтральної економіки: Етап 1 «Аналіз асинхронності енергетичної політики україни з європейськими практиками реалізації енергоефективної компоненти кліматичної стратегії «Green Deal Policy» та прогнозування структури енергетичного балансу України і структури енерговиробництва за типами відновлювальних джерел енергії»: звіт про НДР (проміжний). Суми.

United Nations Conference on Trade and Development. (2021). Digital Economy Report 2021. UNCTAD/DER/2021. United Nations Publications. https://unctad.org/system/files/official-document/der2021_en.pdf

Van der Velden, M. (2018). Digitalisation and the UN Sustainable Development Goals: What role for design. Interaction Design & Architecture(s) Journal, 37,160–174. https://www.smart.uio.no/publications/van-der-velden-digitalisationand-un-sdg.pdf

Williges, K., Van der Gaast, W., de Bruyn-Szendrei, K., Tuerk, A., & Bachner, G. (2022). The potential for successful climate policy in National Energy and climate plans: Highlighting key gaps and ways forward. Sustainable Earth, 5(1), 1–17. https://doi.org/10.1186/s42055-022-00046-z

World Bank Group. (2016). World development report: Digital dividends. World Bank Publications. https://www.worldbank.org/en/publication/wdr2016

Стаття отримана: 5 вересня, 2022.

Стаття рецензована: 20 вересня, 2022.

Стаття прийнята: 23 вересня, 2022.

##submission.downloads##

Опубліковано

02.12.2022

Як цитувати

МАКСИМОВА, Ірина, і Віталіна КУРИЛЯК. «ДІДЖИТАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ІНДУСТРІЇ У КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КЛІМАТИЧНОЇ НЕЙТРАЛЬНОСТІ». Журнал європейської економіки, вип. 21, вип. 3, Грудень 2022, с. 353-70, https://jeej.wunu.edu.ua/index.php/ukjee/article/view/1609.

Номер

Розділ

МАКРОЕКОНОМІКА

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають