КОРПОРАТИВНА СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ ОБЛІК: ЯК ВОНИ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ У ГРЕЦІЇ?
Ключові слова:
Корпоративна соціальна відповідальність (КСВ), екологічний облік, екологічне оподаткування, екологічна стійкість, бізнес (COVID-19).Анотація
Протягом останніх десятиліть через неконтрольоване витрачання природних ресурсів і зміну клімату терміни «корпоративна соціальна відповідальність» (КСВ), «стійкість» і «екологічний облік» проникли в повсякденне життя, значно вплинувши на те, як зараз працює діловий світ. Це означає, що будь-яка компанія, зацікавлена у своїй життєздатності, повинна чітко розробляти своє стратегічне планування з урахуванням трьох основних векторів: економічного розвитку, екологічної рівноваги та соціального прогресу. Керуючись цими трьома принципами, вона має поєднувати відповідні нові технології та поширювати інформацію, оскільки на обізнаність світової громадської думки впливає пряма інформація, пов’язана з негативними наслідками та практиками, що виникають у результаті діяльності компанії. У контексті цієї філософії очевидна важливість екологічного обліку та корпоративної соціальної відповідальності, про які йдеться в цій статті. Ці дві концепції нерозривно пов’язані з різними формами дій та втручання в соціальну сферу, переважно з боку компаній, які працюють у середовищі, обтяженому несвідомим використанням природних ресурсів.
Класифікація за JEL: M40, M41.
Посилання
Bryman, A., & Cramer, D. (2004). Quantitative data analysis with SPSS 12 and 13: A guide for social scientists. Routledge.
Almeida, A., & Cunha, J. (2017). The implementation of an Activity-Based Costing (ABC) system in a manufacturing company. Procedia manufacturing, 13, 932-939. https://doi.org/10.1016/j.promfg.2017.09.162
Altman, D. G., & Bland, J. M. (1983). Measurement in medicine: the analysis of method comparison studies. Journal of the Royal Statistical Society: Series D (The Statistician), 32(3), 307-317. https://www.jstor.org/stable/2987937
Al-Tuwaijri, S. A., Christensen, T. E., & Hughes Ii, K. E. (2004). The relations among environmental disclosure, environmental performance, and economic performance: a simultaneous equations approach. Accounting, organizations and society, 29(5-6), 447-471. https://doi.org/10.1016/S0361-3682(03)00032-1
Bhattacharya, C. B., Sen, S., & Korschun, D. (2011). Leveraging corporate responsibility: The stakeholder route to maximizing business and social value. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511920684
Bird, F., Case, P., & Gosling, J. (2013). Management education and the ethical mindset: Responsibility to whom and for what?. Globethics. https://repository.globethics.net/handle/20.500.12424/317896
Dimitropoulos. (2001). Introduction to the methodology of scientific research: A systematic dynamic model [in Greek]. Politeia Publications S.A.
Ginoglou, D., Tahinakis, P., & Thriskou, C. (2003). Green accounting as an information system. In Proceedings of Academy of Business and Administrative Sciences International Conference, Vancouver, BC, Canada.
Gray, R. (2010). Is accounting for sustainability actually accounting for sustainability… and how would we know? An exploration of narratives of organisations and the planet. Accounting, Organizations and Society, 35(1), 47-62. https://doi.org/10.1016/j.aos.2009.04.006
Gray, R., Owen, D., & Maunders, K. (1987). Corporate social reporting: Accounting and accountability. Prentice-Hall International.
Karvounis, S., & Georgakellos, D. (2018). Environmental management, business and sustainable development [in Greek]. Varvarigou Publications.
Kotler, P., & Lee, N. (2008). Corporate social responsibility: Doing the most good for your company and your cause. John Wiley & Sons.
Mandhachitara, R., & Poolthong, Y. (2011). A model of customer loyalty and corporate social responsibility. Journal of services marketing, 25(2), 122-133. https://doi.org/10.1108/08876041111119840
Ministry of the Environment of Japan. (2005). Environmental Accounting Guidelines 2005. https://www.env.go.jp/en/policy/ssee/eag05.pdf
Orlitzky, M., Schmidt, F. L., & Rynes, S. L. (2003). Corporate social and financial performance: A meta-analysis. Organization Studies, 24(3), 403-441. http://dx.doi.org/10.1177/0170840603024003910
Schaltegger, S., & Wagner, M. (2006). Managing sustainability performance measurement and reporting in an integrated manner. Sustainability accounting as the link between the sustainability balanced scorecard and sustainability reporting. In S. Schaltegger, M. Bennett, & R. Burritt (Eds.), Sustainability Accounting and Reporting (vol. 21). Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4020-4974-3_30
Skouloudis, A., Evangelinos, K., Nikolaou, I., & Filho, W. L. (2011). An overview of corporate social responsibility in Greece: perceptions, developments and barriers to overcome. Business Ethics: A European Review, 20(2), 205-226. https://doi.org/10.1111/j.1467-8608.2011.01619.x
Vaxevanidou, M. (2011). Corporate social responsibility. Stamoulis.
Стаття отримана: 2 березня, 2022.
Стаття рецензована: 23 березня, 2022.
Стаття прийнята: 30 березня, 2022.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
