ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ: ДВОСТОРОННІ ПЕРСПЕКТИВИ ПОРТУГАЛІЯ – ЛАТВІЯ, ПОРТУГАЛІЯ – ПОЛЬЩА ТА ПОРТУГАЛІЯ – УКРАЇНА
Ключові слова:
Порівняльні переваги, Модель Фейторія, індекс взаємодоповнюваності, індекс ефективності торгівлі, міжнародна торгівля.Анотація
Оцінено, який сектор недостатньо використовується з точки зору торгівлі між Португалією та трьома іншими європейськими країнами: Латвією, Польщею та Україною. Модель Фейторія визначає недостатньо використаний сектор / продукцію для вибраних ринків з метою збільшення їхнього експорту. Модель Фейторія заснована на концепції порівняльних переваг Рікардо з урахуванням економічного, політичного та конкурентного вимірів. Методологія, представлена в дослідженні, спрямована на порівняння потенційних показників торгівлі з ефективно перевіреними показниками серед країн і використовує базу даних торгівлі за 2014–2018 рр., виокремлену із загальнодоступної бази даних ООН «Comtrade» (бази даних статистики міжнародної торгівлі).
Класифікація за JEL: F10, F11, F17.
Посилання
Azuayi, R. (2016). Internationalization strategies for global companies: A case study of Arla Foods, Denmark. Journal of Accounting & Marketing, 5(4), 1–9.
Bernini, M., Du, J., & Love, J. H. (2016). Explaining intermittent exporting: Exit and conditional re-entry in export markets. Journal of International Business Studies, 47(9), 1058–1076.
Botelho, J. & Kulishov, V. (2018). The Feitoria Prime Market Model: A case study of bilateral trade opportunities Portugal – Poland. Scientific Journal of Polonia University, 27(2), 11–17.
Botelho, J. & Kulishov, V. (2019). A strategic management model for economic development: The Feitoria Prime Market Model – The competitiveness concept: Most Favoured Nation Tariff (MFN Tariff). The bilateral trade opportunities Portugal – Poland and Portugal – Ukraine. Scientific Journal of Polonia University, 33(2), 56–67.
European Commission. (2020a). Entrepreneurship and small and medium-sized enterprises (SMEs). https://ec.europa.eu/growth/smes_en (accessed 29.12.2020).
European Commission. (2020b). European Commission forecast for Latvia. https://ec.europa.eu/economy_finance/forecasts/2020/summer/ecfin_forecast_summer_2020_lv_en.pdf
European Commission. (2020c). European Commission forecast for Poland. https://ec.europa.eu/economy_finance/forecasts/2020/summer/ecfin_forecast_summer_2020_pl_en.pdf
Estrin, S., Nielsen, B., & Nielsen, B. (2017). Emerging market multinational companies and internationalization: The role of home country urbanization. Journal of International Management, 23(3), 326–339.
Galvão, O. J. D. A. (2000). The Northeast and multilateral trade negotiations: From GATT to the WTO [in Portuguese]. Fortaleza: BNB.
Kubíčkováa, L., Votoupalováb, M., & Toulováb, M. (2014). Key motives for internationalization process of small and medium-sized enterprises. Procedia Economics and Finance, 12, 319 – 328.
Kiefer, L., & Carter, S. (2005). Global marketing management: Changes. challenges, and new strategies. Oxford University Press.
Love, P., & Lattimore, R. (2009). International trade. Free, fair and open? OECD Insights.
Malhotra, N., & Hinings, C. (2010). An organizational model for understanding internationalization processes. Journal of International Business Studies, 41(2), 330–349.
McDonald, B. (2020). International trade: Commerce among nations. International Monetary Fund. https://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/basics/trade.htm
Myrdal, G. (1956). An international economy. Harper and Row Publishers. OECD. (2020). Portugal. OECD Economic Outlook, 2020(1), 230–232. http://www.oecd.org/economy/portugal-economic-snapshot (accessed02.11.2020).
Prebisch, R. (1959). Commercial policy in the underdeveloped countries. The American economic review, 49(2), 251–273.
Rehm, S., & Goel, L. (2017). Using information systems to achieve complementarity in SME innovation networks. Information & Management, 54(4), 438–451.
Ricard, A., Katsuhiko, S., & Shimizu, M. (2020). Deepening the timing dimension of emerging market multinational companies’ internationalization – An exploratory perspective. Journal of International Management, 100799. https://doi.org/10.1016/j.intman.2020.100799
Ricardo, D. (1817). On the principles of political economy and taxation. John Murray. Standard & Poor’s. (2020). S&P Global – Ratings. https://www.standardandpoors.com (accessed 29.12.2020).
Topalova, P. (2010). Factor immobility and regional impacts of trade liberalization: Evidence on poverty from India. American Economic Journal: Applied Economics, 2(4), 1–41.
Vaillant, M., & Ons, A. (2003). Winners and losers in a free trade area between the United States and MERCOSUR. Working Papers, 1403. https://ideas.repec.org/p/ude/wpaper/1403.html
World Bank. (2020a). Doing Business 2020. World Bank. https://www.doi.org/10.1596/978-1-4648-1440-2
World Bank (2020b). Ukraine Overview. Economy. https://www.worldbank.org/en/country/ukraine/overview#3 (accessed 02.11.2020).
World Economic Forum. (2013). Enabling trade valuing growth opportunities. http://www3.weforum.org/docs/WEF_SCT_EnablingTrade_Report_2013.pdf
World Integrated Trade Solution. (2020b). Types of tariffs. World Bank https://wits.worldbank.org/wits/wits/witshelp/content/data_retrieval/p/intro/c2.types_of_tariffs.htm (accessed 29.12.2020).
Worldwide Governance Indicators. (2020). WGI 2020 Interactive. https://info.worldbank.org/governance/wgi/ (accessed 23.11.2020).
Xavier, L. F. (2009). Potential trade versus effective trade: an analysis of the use of relations between the Brazilian Northeast and the European Union [in Portuguese] [Master’s Thesis, Federal University of Pernambuco UFPE]. Recife: PIMES/UFPE. https://repositorio.ufpe.br/handle/123456789/4055
Xavier, L. F., Carvalho, R. G., Tenorio Junior, A. J. A., Sousa, E. S., & Costa, E. C. (2008). Harnessing the relations between Pernambuco and Portugal: an analysis of potential versus actual trade [in Portuguese]. Anais do Fórum BNB de Desenvolvimento e XIII Encontro de Economia Regional .ANPEC/BNB.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
