ЄС ТА ПІВДЕННА АФРИКА: ДОСВІД СПІВПРАЦІ
Анотація
Процес розширення ЄС за рахунок, головним чином, колишніх країн «соціалістичного табору» та набуття деякими іншими країнами, в тому числі Україною, статусу «країни-сусіда ЄС» викликав зрозуміле зацікавлення різними формами співпраці Європейського Союзу з іншими країнами. Перш за все, це стосується географічно близьких, прикордонних країн, наприклад, членів EFTA та країн Середземномор’я. Але феномен глобалізації вносить свої поправки до традиційних уявлень і виявляється, що навіть географічно віддалені країни можуть, з точки зору світової економіки, бути ближчими сусідами, аніж деякі прикордонні держави. Одним з прикладів таких відносин є відносини ЄС з Південно-Африканською республікою.
Посилання
EU-SA Agreement: South Africa, Southern Africa and the European Union. Ed. By Bertelsmann-Scott Т., Mills G. And Sidiropoulos E. - Johannesburg, 2000.-P. 100.
Journal of Common Market Studies, Dec., 1995. - P. 559.
Venter D., Neuland E. The European Union and South Africa. - Johannesburg, 2004.- P. 194.
EU-SA Agreement: South Africa, Southern Africa and the European Union. -P. 96.
South African Journal of Economics, Dec., 2002, p. 1219.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
